Зелені свята: відмінності між версіями

== Символізм свят ==

[[Файл:Троицын день.1884.jpg|ліворуч|міні|День Трійці. Картина Петра Суходольського, 1884 р.]]

 

У біблійних переказах в цей день [[апостоли]] і [[Богородиця|Марія]] знаходилися у світлиці в будинку на [[Сіон]]ській горі. З ними були учні Христа і перші віряни, розгублені через смерть свого Вчителя. Несподівано на кожного апостола і на Марію зійшов [[Святий Дух|Дух Божий]] у вигляді язиків полум'я, давши їм змогу говорити мовами, яких раніше не знали. Зчинився галас, який привернув увагу мешканців [[Єрусалим]]у та гостей міста, що прибули на святкування П'ятидесятниці. [[Петро (апостол)|Апостол Петро]] вийшов на ґанок і оголосив, що Дух Божий зійшов на апостолів, і можуть вони проповідувати вчення Христа для різних народів. Їхні промови переконали кілька тисяч людей прийняти [[хрещення]], заснувавши так християнську церкву як спільноту християн. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон&nbsp;— нині [[Храм Гробу Господнього|Успенський храм Гробу Господнього]] в Єрусалимі. Апостоли розійшлися по багатьох країнах, щоб проповідувати<ref>Біблія. Дії Апостолів 1-2</ref>.

|year=2013

|pages=28-44

 

Існують фольклористичні записи про різні обряди, пов'язані з рослинністю на Зелені свята; чимало з цих обрядів живі й за сучасності. Типово&nbsp;— прикрашання оселі чи людей вінками, могло відбуватися прикрашання дерев<ref name=":7" /><ref name=":8" />. А саме будинки прикрашаються пахучою зеленню: [[Лепеха звичайна|лепехою]], [[Любисток лікарський|любистком]], [[М'ята|м'ятою]], [[Полин|полином]], [[Чебрець|чебрецем]] та свіжими паростками [[Береза|берези]]<ref name=":10" />. Набір святкових рослин відрізняється залежно від регіону<ref name=":11">{{Cite news|title=Зелені свята і Трійця: чим вони унікальні|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-52933487|work=BBC News Україна|accessdate=2021-06-20|language=uk}}</ref>. Так, на [[Київщина|Київщині]] молодь приносила додому гілля [[Дуб|дуба]] й кидала на [[Огірок звичайний|огірки]]<ref>Зап. 13.09.2014 у с. Корніївка Баришівського р-ну Київської обл. від Ющенко Катерини Олександрівни, 1934&nbsp;р. н., уродженки с. Діброва Поліського р-ну Київської обл.</ref>. Подекуди потім брали на кладовище суху зелень («май», що складався з листя та квітів), якою була прикрашена хата на Трійцю, розкидаючи її по дорозі<ref>Зап. 29.08.2014 у с. Середівка Згурівського р-ну Київської обл. від Онищенко Надії Василівни, 1935&nbsp;р. н., уродженки с. Бобер Чорнобильського р-ну Київської обл</ref> чи прикрашаючи вінками могили<ref name=":0">Зап. 28.08.2014 у с. Пасківщина Згурівського р-ну Київської обл. від Курнеші Ніни Іванівни, 1936&nbsp;р. н., уродженки с. Черевач Чорнобильського р-ну Київської обл.; тривалий час жила у с. Стечанка Чорнобильського р-ну, освіта вища, працювала вчителькою</ref>. В деяких місцевостях [[Волошка синя|волошки]] вважалися русалчиними квітами, тому їх не можна було рвати<ref>Зап. 09.07.2004 у с. Грудки Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. від Луцик Євдокії Сергіївни, 1926&nbsp;р. н., урод�женки с. Осівці цього ж р-ну</ref>. Після Трійці, через тиждень, у понеділок, подекуди справлялися «Розирги»&nbsp;— застілля й танці<ref>Зап. 13.09.2014 у с. Корніївка Баришівського р-ну Київської обл. від Ющенко Катерини Олександрівни, 1934&nbsp;р. н., уродженки с. Діброва Поліського р-ну Київської обл.</ref>. Метою подібних святкувань було супроводити русалок зі світу живих, після чого повинен був піти дощ. Примітно, що дощу просили в Бога, а не самих русалок<ref name=":0" />. Органічною складовою Проводів русалок були русальні пісні, зокрема «Проведу русалочки» у різних варіаціях<ref>{{Cite book