Бернуллі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
* [[Якоб Бернуллі]] ([[27 грудня]] [[1654]] — [[16 серпня]] [[1705]]) — професор [[Базельський університет|Базельського університету]] (з 1687). Застосував [[диференціальне числення]] до [[геометрія|геометрії]] — вивів формулу кривини плоскої кривої, вивчив [[лемніската|лемніскату]], [[ланцюгова лінія|ланцюгову лінію]] та інші важливі криві. Разом з братом Йоганном заклав основи [[варіаційне числення|варіаційного числення]]; довів важливу [[теорема|теорему]] [[теорія ймовірності|теорії імовірностей]] — [[закон великих чисел]] у формі Бернуллі.
* [[Йоганн Бернуллі]] ([[27 липня]] [[1667]] — [[1 січня]] [[1748]]) — професор [[Гронінгенський університет|Гронінгенського]] (з 1695) і [[Базель]]ського (з 1705) університетів, почесний член Петербурзької АН. Йому належать: правило
* [[Даніель Бернуллі]] ([[29 січня]] [[1700]] — [[17 березня]] [[1782]]) — син Йоганна Бернуллі. Працював у галузі диференціальних рівнянь, вперше (1755) застосував [[тригонометричні ряди]] для розв'язання рівнянь з частинними похідними ([[Хвильове рівняння|рівняння коливань струни]]), розробив основи механіки [[ідеальна рідина|ідеальної рідини]] і [[Кінетична теорія газів|кінетичної теорії газів]]. Дав означення [[число e|числа e]] як [[границя|границі]] <math>( 1 + 1/n)^n \, </math> при <math> n \rightarrow \infty </math> (див. [[Неперове число]]). Член Петербурзької АН, де активно працював з 1725 до 1733.
| |||