|
'''Інтернаціоналізація''' ({{lang-en|internationalization}}) - технологічні прийоми розробки, що спрощують адаптацію продукту (такого як [[Програмне забезпечення|програмне]] або [[апаратне забезпечення]]) до мовних і культурних особливостей регіону (регіонів), відмінного від того, в якому розроблявся продукт.
Є суттєва відмінність між інтернаціоналізацією і [[Локалізація програмного продукту|локалізацією]]. Інтернаціоналізація - це адаптація продукту для ''потенційного'' використання практично в будь-якому місці, тоді як локалізація - це додавання спеціальних функцій для використання в ''певному'' регіоні. Інтернаціоналізація проводиться на початкових етапах розробки, а локалізація - для кожної цільової мови.
В англійській мові для слова «internationalization» існує скорочення «i18n». При цьому число 18 означає кількість пропущених між «i» та «n» букв. Для «Localization» застосовують скорочення «L10n» (L7d - Localized). Велика літера «L» використовується щоб не плутати з «i» в «i18n», число 10 - кількість букв між «L» і «n».<ref>{{Cite web|url=http://www.w3.org/2001/12/Glossary#I18N|title=Glossary of W3C Jargon|publisher=[[World Wide Web Consortium]]|accessdate=2010-06-03|language=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/61BP9C7Fp?url=http://www.w3.org/2001/12/Glossary#I18N|archivedate=2011-08-24}}</ref>
== Параметри ==
Важливими для інтернаціоналізації та локалізації об'єктами та параметрами є:
* [[Природна мова|Мова]]
** Текст (шрифти)
*** [[Абетка|Алфавіти]], напрямок письма (зліва направо, справа наліво), [[Цифри|системи нумерації]] . У більшості сучасних систем під час роботи з текстом застосовується [[Юнікод]], хоча [[Текстовий файл|текстові файли]] часто зберігаються в інших [[Кодування символів|кодуваннях]].
** Графічне подання тексту (друковані матеріали, зображення, що містять текст)
** Аудіотекст
** [[Субтитри]] у відеопотоках
* Формати [[Дата|дати]] і [[Час доби|часу]], включно з різними календарями
* [[Часовий пояс]]
* [[Валюта]]
* [[Зображення]]
* Назви і заголовки
* Телефонні номери, регіональні та міжнародні поштові адреси та індекси
* [[Одиниця вимірювання|Одиниці мір і ваг]]
* [[Формат паперу|Формати паперу]]
== Засоби інтернаціоналізації ==
=== Спрощення перекладу ===
Текстові рядки зберігаються в окремих файлах — мовних ресурсах. Інтенсивно використовується [[Юнікод|Unicode]].
Оскільки рядки в процесі перекладу можуть збільшуватися й зменшуватися, в [[Діалогове вікно|діалогових вікнах]] вживають таких заходів:
* вікна спеціально компонують «із запасом».
** Плюс: простота.
** Мінус: на мовах з короткими фразами вікно буде виглядати неохайно, на мовах з довгими фразами - текст може не поміститись;
* або в мовні ресурси вносять компонування діалогових вікон.
** Плюс: універсальне рішення, дозволяє точно підігнати компонування вікон за довжиною рядків.
** Мінус: ускладнюється локалізація; потрібна підтримка з боку віконної бібліотеки, бажано - і з боку мови ([[Інтроспекція (програмування)|інтроспекція]]); формат мовних ресурсів обмежується можливостями віконної бібліотеки (наприклад, у [[Embarcadero Delphi|Delphi]] - тільки в [[Ресурси (Windows)|ресурсах EXE- або DLL-файлу]] ); локалізаторам може знадобитися недешевий редактор форм;
* або діалогові вікна самі встановлюють свій розмір, залежно від довжин рядків (так, наприклад, працюють [[Qt]], [[Windows Presentation Foundation|WPF,]] [[GTK|GTK+]] та [[wxWidgets]]).
** Плюс: локалізація зводиться до перекладу рядків; рутинну роботу з підгонки вікон буде виконано автоматично.
** Мінус: потрібна підтримка з боку віконної бібліотеки; утруднене або неможливе щільне компонування вікна.
=== Робота з двонапрямленим письмом ===
Намагаються використати стандартні і перевірені віконні компоненти, уникаючи «самописних».
=== Підтримка стандартів ===
Роблять конфігурованими всі параметри, які можна було б змінювати в іншій країні. Для виведення на екран чисел, дат, часу тощо використовують стандартні, а не «самописні» функції. Виробляється єдиний для всіх версій формат зв'язку - наприклад, в [[Apache OpenOffice|OpenOffice.org]] дата і час незалежно від країни зберігається у форматі [[ISO 8601]] у вигляді <code>2008-12-31T15:16:17</code>.
== Регіональні налаштування ==
''Регіональні налаштування'' ({{Lang-en|locale}}) - набір параметрів, включно з [[Кодування символів|набором символів]], мовою користувача, країною, часовим поясом, а також іншими налаштуваннями, які користувач очікує бачити в інтерфейсі.
Зазвичай ідентифікатор регіональних налаштувань містить, принаймні, позначення мови і позначення регіону. Наприклад, ідентифікатор виду <code>uk-ua</code> вказує, що [[Програмне забезпечення|ПЗ]] працює в режимі української мови з національними налаштуваннями, характерними для території України; <code>fr-ch</code> - французька мова / Швейцарія; <code>sv-fi</code> - шведська мова / Фінляндія тощо.
На одному [[Комп'ютер|комп'ютері]] в рамках однієї [[Операційна система|операційної системи]] можуть одночасно використовуватися [[Застосунок|застосунки]] з різними регіональними налаштуваннями.
== Відкрите програмне забезпечення та інтернаціоналізація ==
[[Відкрите програмне забезпечення]], як правило, легше інтернаціоналізується, ніж пропрієтарне: кожен, хто бажає бачити програму своєю мовою, має можливість внести необхідні зміни; будь-хто, знайшовши помилку, може внести виправлення.
Наприклад, ''[[KDE]]'' перекладено більш ніж на 100 мов, ''[[MediaWiki]]'' - понад 300.
== Інтернаціоналізація як економічна категорія ==
== Див. також ==
* [[Локалізація програмного продукту]]
* [[Інтерфейс користувача]]
* [[gettext]]
* [[UTF-8]]
* [[Глобалізація]]
* [[Стандарт]]
* [[Multilingual User Interface]]
== Примітки ==
== Посилання ==
* [http://www.bsu.by/ru/main.aspx?guid=4771%7Ctitle= Факультет міжнародних відносин Білоруського державного університету]
* [http://www.beljournal.evolutio.info/%7Ctitle= Журнал міжнародного права і міжнародних відносин]{{Недоступне посилання|date=Июнь 2018|bot=InternetArchiveBot}}
| 