Картопля: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, джерело
Немає опису редагування
Рядок 22:
}}
{{Otheruses}}
'''Карто́пля''' ({{lang-la|Solanum tuberosum}})&nbsp;— [[Вид (біологія)|вид]] рослин [[Родина (біологія)|родини]] [[Пасльонові|пасльонових]], поширена [[Сільськогосподарські культури|сільськогосподарська культура]], яку в народі називають «другим [[хліб]]ом»<ref name="Товстуха">Товстуха Є.&nbsp;С.&nbsp;Фітотерапія. &nbsp;— К.: Здоров'я, 1990&nbsp;—304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5</ref><ref name="Кравець"/><ref name="Циганенко"/><ref name="Раевский">Раевский Н. Выращивайте овощи&nbsp;— Ф-ка юношеской книги изд-ва ЦК ВЛКСМ «Молодая гвардия», 1942. Тир. 30 000 екз.&nbsp;— С.: 66.</ref>; одна з найважливіших продовольчих, [[Технічні рослини|технічних]] і [[Кормові культури|кормових культур]].
 
У просторіччі часто картоплею називають не [[Вид (біологія)|вид]], а лише [[бульбоплід]] картоплі.
Рядок 32:
 
=== Синоніми ===
В Україні картопля також відома під [[діалекти української мови|діалектними]] назвами ''«бу́льба», «бараболя»'', рідше ''«крумплі»'' ({{lang-hr|krumpir}}), ''«ґрул'і», «барабу́рка», «бори́шка», «бу́рка», «гадабу́рка», «мандибу́рка», «[[Ріпа|рі́па]]»''. У [[Наддністрянський говір|наддністрянських говірках]] на позначення цієї рослини використовують значну кількість назв: ''барабóля, бандýрка, банц, барабíй, барабíль, барабíн, барабóлє, барбóлька, барабóна, барабýля, біб, бóбик, бóблюх, бóльба, бýльба, бульбáк, бульбáни, бульбáх, ґрýля, ґрýшка, карто́па, картóх, картóха, картóхлі, мадибýрка, мандибýрка''<ref>Шило Г. Наддністрянський реґіональний словник.&nbsp;— Львів, 2008.&nbsp;— 288С. с48.&nbsp;— 288 (с.:48)</ref>. У [[Надсянський говір|надсянських говірках]], за «Слівником» засвідчено дві [[Лексема|лексеми]], що позначають картоплю&nbsp;— ''б<sup>׀</sup>ул'ва''<ref>Пшепюрська name="psh-Овчаренко М. Мова українців Надсяння.&nbsp;— Перемишль, 2007.&nbsp;— 300 с. (с.186)<ovch"/ref> і ''з'імн’<sup>׀</sup>акі'',<ref>Пшепюрська name="psh-Овчаренко М. Мова українців Надсяння.&nbsp;— Перемишль, 2007.&nbsp;— 300 с. (с.191)<ovch"/ref> а в «Зразках мови» ще й номен ''р<sup>׀</sup>іпа''<ref name="psh-ovch">Пшепюрська-Овчаренко М. Мова українців Надсяння.&nbsp;— Перемишль, 2007.&nbsp;— 300С. с182; 186; 191.&nbsp;— 300 (с. 182)</ref>.
 
== Історія культури картоплі ==
{{main|Історія культури картоплі}}
Рослина походить з [[Південна Америка|Південної Америки]]; там і нині вона росте у дикому стані.<ref name="Кравець">Кравець В. &nbsp;С. // &nbsp;Страви з картоплі.&nbsp;— К.: Час, 1991.&nbsp;— С. 5—6.&nbsp;— 304 с.,&nbsp;— ISBN 5-88520-069-6.</ref> За оцінками, вік старих відомих слідів дикої картоплі&nbsp;— до 13000 років. (Стародавні [[індіанці]] почали культивувати картоплю близько 14 тисяч років тому.<ref name="Кравець"/>) Картопля вперше була одомашнена в регіоні сучасного південного [[Перу]] і крайнього північно-західного регіону [[Болівія|Болівії]]<ref name="Spooner 2005 14694-99">{{cite journal|last=Spooner|first=David M.|coauthors=McLean, Karen; Ramsay, Gavin; Waugh, Robbie; Bryan, Glenn J.|date=29 September 2005|title=A single domestication for potato based on multilocus amplified fragment length polymorphism genotyping|journal=[[Proceedings of the National Academy of Sciences|PNAS]]|pmid=16203994|volume=102|issue=41|pmc=1253605|pages=14694–99|doi=10.1073/pnas.0507400102|accessdate=10 April 2009|laysummary=http://www.cipotato.org/pressroom/press_releases_detail.asp?cod=17&lang=en|url=http://www.pnas.org/content/102/41/14694.full}}</ref> між 8000 і 5000 до нашої ери.<ref name="online">Office of International Affairs, '' Lost Crops of the Incas: Little-Known Plants of the Andes with Promise for Worldwide Cultivation'' (1989) [http://www.nap.edu/openbook.php?isbn=030904264X&page=92 online]</ref> У справді великих обсягах картоплю почали вирощувати в Андах, біля озера Тітікака не пізніше IV століття до нашої ери. Зібрані бульби кілька разів виморожували, потім розминали ногами і таким чином отримували сушену картоплю, яка мала назву [[чуньо]]. Чуньо можна було переносити з собою на далекі відстані, а за потреби перемелювати і пекти коржі. Поступово картопля поширилася усім південноамериканським континентом, ставши основою щоденного меню індіанців.
 
Після завоювання в XVI сторіччі Південної Америки іспанцями, культура картоплі не зникла. Навпаки, колонізатори охоче купували звичну для тубільців їжу, скажімо, для робітників срібних копалень [[Потосі]]. Поступово і самі іспанці привчилися до картоплі і навіть почали брати її з собою, коли вирушали до Європи . Так картопля потрапила на [[Канарські острови]], а звідти&nbsp;— до Іспанії<ref name="espreso.tv">{{Cite web|url=https://espreso.tv/article/2020/04/13/kartoplya_spravzhniy_narodnyy_ovoch|title=Олексій Мустафін. Картопля. Справжній народний овоч|website=Еспресо. 2019-04-13}}</ref>
Рядок 113:
 
== Біологія картоплі ==
Картопля ({{lang-la|Solanum tuberosum L}})&nbsp;— [[Однорічні рослини|однорічна]] в [[Культура|культурі]] та [[Багаторічні рослини|багаторічна]] в дикому стані [[Трав'янисті рослини|трав'яниста рослина]] [[Пасльонові|родини пасльонових]]<ref name="Гродзінський">Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.&nbsp;М.&nbsp;Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с&nbsp;— 544 с.&nbsp;— ISBN 5-88500-055-7.</ref> ({{lang-la|Solanace L.}}) [[Рід (біологія)|роду]] [[Паслін]] ({{lang-la|Solanum}}), яка об'єднує до 150 диких і культурних бульбоплідних видів. Хоча картопля&nbsp;— [[багаторічна рослина]], проте її саджають щорічно [[Весна|навесні]], оскільки [[бульби]], залишені на [[Зима|зиму]] у ґрунті, загинуть від морозів. Основними вихідними формами європейської культурної картоплі є автотетраплоїдні бульбоносні (4x=48) [[підвид]]и ''ssp. tuberosum L.'' і ''ssp. andigena Hawkes'', які походять з [[Анди|Анд]] Південної Америки.
 
Використання генних ресурсів диких форм, особливо генів стійких до різних стресових факторів, дозволило [[Генна інженерія|змінити генний]] її [[потенціал]] відповідно до ґрунтово-кліматичних умов і цілей використання. В цьому тривалому процесі утворились існуючі культурні форми, які за врожайністю, розмірами і формою бульб, здатністю утворювати бульби при довгому світловому дні, довжиною [[столон]]ів, стійкістю і якістю значно відрізняються від диких форм.<ref>Schick R., Klinkowski M. Die Kartofel. VEB Deutscher Landwirtschaftsverlag Berlin. 1961. Bd.1. 1007 S.; Registerband 92 S.</ref>
Рядок 394:
 
[[Дослідження]]ми останніх років доведено, що при зберіганні [[овочі]]в упродовж 7 місяців уміст [[Нітрати неорганічні|нітратів]], порівняно із його вмістом під час закладання на зберігання, знижується, в картоплі&nbsp;— на 36,5&nbsp;%.<ref>Белінська С. О., Орлова Н. Я.
[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Otkhv/2010_23/22.pdf Наукові підходи до управління хімічною безпечністю швидкозамороженої плодоовочевої продукції]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Otkhv/ Обладнання та технології харчових виробництв. Збірник наукових праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130715060357/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Otkhv/ |date=15 липень 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Otkhv/2010_23/index.htm 2010, Вип. 23]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Турбин В.&nbsp;А.&nbsp;Научное обоснование технологии хранения и обеспечения качества основной плодоовощной продукции: дис. д-ра техн. наук: 05.18.03 / В.&nbsp;А.&nbsp;Турбин.&nbsp;— Ялта, 2004.&nbsp;— 330 с.<br/ref>
:* Турбин В.&nbsp;А.&nbsp;Научное обоснование технологии хранения и обеспечения качества основной плодоовощной продукции: дис. д-ра техн. наук: 05.18.03 / В.&nbsp;А.&nbsp;Турбин.&nbsp;— Ялта, 2004.&nbsp;— 330 с.</ref>
 
При внесенні мінеральних добрив важливо дотримуватись їхнього оптимального співвідношення (NPK = 1+0,8+1,2) і пам'ятати, що переважання [[Азотні добрива|азотних добрив]] знижує стійкість рослин проти хвороб.<ref name="Сергієнко"/> Підвищенню стійкості сприяють фосфорнокалійні добрива, причому калію потрібно більше, ніж азоту і фосфору. Свіжий [[Гній (добриво)|гній]] вноситься лише під попередник, щоб запобігти ураженню бульб паршею. Для запобігання парші доцільно частину азотних добрив замінити кислими формами ([[Сульфат амонію|сульфатом амонію]], суперфосфатом). Внесення аміачної води при оранці на зяб зменшує нагромадження [[Дротяники|дротяників]].<ref name="Сергієнко"/>