Вікіпедія

Ратифікація: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
уточнення, доповнення
Рядок 1:
'''Ратифіка́ція''' — затвердження вищим [[Органи державної влади|органом державної влади]] ([[монарх]]ом, [[президент]]ом, [[парламент]]ом; в [[Україні]] — [[Верховна Рада України|Верховною Радою]]) [[Міжнародний договір|міжнародного договору]] та згода на його обов'язковість для [[Держава|держави]].
'''Ратифіка́ція''' — процес, згідно з яким надається згода уповноваженим органом законодавчої влади на обов'язковість міжнародного документа, який з моменту затвердження набирає юридичну силу та становить частину національного законодавства.
 
Ратифікація (від [[Латинська мова|лат]]. ratificatio від ratus — вирішене, затверджений + facereficio — робитироблю) — процес надання [[Юридична сила|юридичної сили]] документу (наприклад, договору) шляхом затвердження його відповідним органом кожної зі сторін. Правова природа ратифікації і порядок її здійснення визначаються [[Віденська конвенція про право міжнародних договорів|Віденською конвенцією про право міжнародних договорів]] 1969 року та національним [[законодавство]]м (в [[Україні]] — [[Закон України «Про міжнародні договори України» 2004|Законом «Про міжнародні договори України» 2004]] року).

До ратифікації такий документ, як правило, не має юридичної сили і не є обов'язковим для сторони, що його не ратифікувала. Факт ратифікації оформляється спеціальним документом, який називають [[Ратифікаційна грамота|ратифікаційною грамотою]]. Сторони або обмінюються ратифікаційними грамотами, або, при великій кількості сторін, передають ратифікаційні грамоти [[Депозитарій|депозитарію]]. Депозитарій може належати до однієї з підписуючих сторін або бути третьою особою. Найчастіше ратифікація використовується для надання юридичної сили міжнародним договорам. Відповідно до міжнародних договорів ратифікація виступає одним із способів вираження згоди держави на обов'язковість договору.
 
== Див. також ==
Рядок 10 ⟶ 12:
 
== Література ==
* ''С. О. Мельник''. Затвердження міжнародного договору // Енциклопедія міжнародного права: У 3 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко, В. Н. Денисов (співголови) та ін.; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Т. 2. Е—Л. — Київ: [[Академперіодика (видавничий дім)|Академперіодика]], 2017. — С. 430. — 928 с. — ISBN 978-966-360-340-7.
* ''О. В. Буткевич''. Затвердження міжнародного договору // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
* ''О. Буткевич''. Ратифікаційна грамота // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4.
* ''М. Гчатовський''. [https://archive.org/details/Politychna/page/n625/mode/1up?view=theater Ратифікація міжнародного договору] // Політична енциклопедія. Редкол.: [[Левенець Юрій Анатолійович|Ю. Левенець]] (голова), [[Шаповал Юрій Іванович|Ю. Шаповал]] (заст. голови) та ін. — К.: [[Парламентське видавництво]], 2011. — сС. 624. — ISBN 978-966-611-818-2.
 
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/17530607/legal/ratifikatsiya Ратифікація] // {{Юридична енциклопедія|5}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ратифікація