|
Комуністичний Інтернаціонал, також відомий як [[Комуністичний інтернаціонал|Комінтерн]] або Третій Інтернаціонал, було утворено 1919 року після [[Жовтневий переворот|жовтневої революції]] в [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], по закінченню [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і розпуску Другого Інтернаціоналу. Це було об'єднання комуністичних політичних партій з усього світу, прихильних пролетарському інтернаціоналізму і революційному поваленню світової буржуазії. У ''Маніфесті Комуністичного Інтернаціоналу'', написаному [[Троцький Лев Давидович|Л. Троцьким (Бронштейном)]], політичне спрямування Комінтерну окреслюється як: «проти імперіалістичного варварства, проти монархії, проти привілейованих станів, проти буржуазної держави та буржуазної власності, проти всіх видів і форм класової чи національної приналежності, пригнічення». Розпущений ІІІ Інтернаціонал, 1943 року.<ref>{{Cite web|title=Leon Trotsky: First 5 Years of the Comintern: Vol.1 (Manifesto of the Communist International)|url=https://www.marxists.org/archive/trotsky/1924/ffyci-1/ch01.htm|website=www.marxists.org|accessdate=2021-04-08}}</ref>
==== Пролетарський інтернаціоналізм та глобалізація ====
Попри схожість доктрини «пролетарського інтернаціоналізму» та сучасного процесу [[глобалізація|глобалізації]], їх не слід плутати. Пролетарський інтернаціоналізм передбачає, насамперед, солідарність лише певного класу, так би мовити «правильного» із марксистської точки зору, — [[Пролетаріат|пролетарів]], задля ефективнішої організації опору класу експлуататорів — [[буржуазія|буржуазії]]. Радянський варіант пролетарського інтернаціоналізму, також визначає певну «правильну» країну, військовий блок, тощо. Також, «пролетарський інтернаціоналізм» проголошує головним, політичне співробітництво, яке визначає економічні та культурні взаємини. [[Глобалізація]] ж, перш за все, торкається економічного боку. Інтеграція політичних систем та культурна уніфікація, виступають лише як побіжні наслідки економічного зближення.
Також, «пролетарський інтернаціоналізм» ставить за мету, чітко цілеспрямоване співробітництво — узгодження дій міжнародних [[лівиця|лівих сил]] у встановленні соціалістичного ладу у власних країнах. Глобалізація ж не передбачає загальної мети, і є закономірним етапом розвитку [[капіталізм]]у. Глобалізація за своєю суттю, протилежна «пролетарському інтернаціоналізму», адже суперечить ідеалам соціалізму / комунізму і може розглядатися як засіб посилення світового імперіалізму та експлуатації «робітничого класу».
Важливим є те, що пролетарський інтернаціоналізм — це монолітна політична концепція, яка виникла спочатку «на папері» і вона нерозривно пов'язана з марксизмом, бо лише там знаходить своє теоретичне підтвердження. Глобалізація ж не є політичною ідеологією, адже нею називають сукупність процесів щодо всесвітньої економічної та політичної інтеграції, вже постфактум.
===Правий. Незалежність, від інтер- і до наднаціоналізму===
Інтернаціоналізм за визначенням, все ще зазнає впливу від втручання [[Супердержава|супердержав]] і їх присутності. Його метою, однак, є:
* заохочувати багатосторонність, щоб світ не був залежним від однієї країни
* створити формальну та неформальну підлеглість між країнами, дозволяючи міжнародним організаціям обмежувати конституційну владу.
Це може бути розвинуто до [[Ідея|ідеї]], що [[ідеал]]и інтернаціоналістів повинні йти далі до демократичної глобалізації шляхом створення [[Світовий уряд|світового уряду]]. Вони бачать деякі міжнародні організації, такі як [[ООН]] та [[ЄС]] як такі, котрим вдалося створити прототипи для можливого майбутнього розвитку. Цей ідеал, проте зустрічає опір інших інтернаціоналістів, що бажають гармонійного співіснування декількох лінгвістично і культурно різних громад, в тому числі через міжнародний [[федералізм]].
==Приклади міжнародних організацій==
== Див. також ==
* [[Інтернаціоналізм чи русифікація?]]
* [[Русифікація]]
*[[Український рух опору]]
== Примітки ==
|
