Лаурі Терні: відмінності між версіями

Терні повернувся до Фінляндії влітку 1945 року. Червона державна поліція Валпо арештувала його по прибутті до [[Турку]] та відправила потягом до табору для інтернованих на [[Ганко]], проте під час зупинки у міста [[Кар'яа]] йому вдалося втекти із потяга та дістатися [[Гельсінкі]], де він оселився разом із батьками, які покинули дім у [[Виборг|Вііпурі]] після його окупації радянськими військами,. протеПроте він не міг знайти постійної роботи, що могло бути пов'язаним із його минулим в СС.<ref name="smb" />

Радянський уряд, втім, все ще бажав засудження Терні за військові злочини. У [[1949]] році Терні вирішив рушитивиїхати до [[Швеція|Швеції]], куди до того мігрувала й низка інших офіцерів фінської армії. Разом із своїм другом та колишнім заступником за часів командування єгерською ротою лейтенантом Хольгером Піткяненом, він перетнув кордон між містами [[Торніо]] та [[Гапаранда]] за допомогою морського паспорту іншої людини. Звідти вони на потязі дісталися [[Стокгольм|Стокгольма]], поблизу якого згодом проживали зокрема у графині Вери фон Ессен у замку [[Скуклостер]],<ref>Kallonen–Sarjanen 1997, s. 14–22.</ref> яка давала прихисток й іншим фінським офіцерам після війни. Згодом Хольгер Піткянен був арештований та доправлений назад до Фінляндії.

У Швеції [[1 січня]] [[1950]] року Терні заручився. Його наречена, шведська фінка Мар'я Копс, для цієї події таємно привезла із Фінляндії його військову уніформу.<ref>Kallonen–Sarjanen 1997: 27.</ref> Згодом через бажання заробити грошей для утримання майбутньої родини Терні із морським паспортом у якості шведського моряка вирушив на судні «Bolivia» із [[Гетеборг|Гетеборга]] до [[Венесуела|Венесуели]], що дуже засмутило його наречену.<ref>Kallonen–Sarjanen 1997, s. 29.</ref> Протягом очікування вона вийшла заміж за лікаря з Іспанії та більше ніколи не зустрічалася із Терні. У [[2000]] році вона загинула в автокатастрофі, проте встигла дізнатися у [[1999]] році про пошуки місця аварії гелікоптеругелікоптера, на якому розбився Терні, та написала пам'ятного листа на випадок можливого похорону колишнього нареченого. Він був зачитаний згідно із її бажанням представником Гільдії пам'яті Лаурі Терні на його похороні, що відбувся на [[Арлінгтонський національний цвинтар|Арлінгтонському цвинтарі]] [[26 червня]] [[2003]] року.<ref>Kallonen–Sarjanen 2004, s. 360–367.</ref>

Терні прибув до аванпорту [[Каракас|Каракаса]], [[Ла-Гуайра|Ла-Гуайри]], де його зустрів його колишній командир часів Зимової війни, полковник [[Матті Аарніо]],<ref>Kallonen–Sarjanen 1997, s. 32–33.</ref> якийщо оселився у Венесуелі після від'їзду з Фінляндії по закінченню війни. Наприкінці літа [[1950]] року у Каракасі Терні підіз фальшивим паспортом записався матросом на норвезьке вантажне судно «Libre Villa», яке прямувало до [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів]]. Коли судно знаходилося у [[Мексиканська затока|Мексиканській затоці]] неподалік від міста [[Мобіл (Алабама)|Мобіл]] штату [[Алабама]], Терні стрибнув за борт та вплав дістався берега. Звідти він вирушив до [[Нью-Йорк|Нью-Йорка]], де йому допомогла місцева фінсько-американська громада, що проживала у «Фіннтауні» в [[Бруклін|Брукліні]]; там він працював столяром та прибиральником. У серпні [[1953]] року Терні отримав посвідку на проживання у США завдяки допомозі колишнього голови [[Управління стратегічних служб]] [[Вільям Джозеф Донован|Вільяма Джозефа Донована]], юридична фірма якого домоглася ухвалення [[Конгрес США|Конгресом]] спеціального акту,<ref>{{cite journal|date=12 August 1953|title=Chapter 422 [H.R. 2604], Private Law 83-168 – An Act for the relief of Lauri Allan Torni|url=http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/STATUTE-67/pdf/STATUTE-67-PgA60.pdf|journal=83rd Congress, 1st Session, 1953|volume=67|page=A60}}</ref> що отримав назву «Lex Törni».<ref name="smb" />