Ґран Торіно: відмінності між версіями

'''«Ґран Торіно»''' ({{lang-en|Gran Torino}})  — американський фільм-[[драма (жанр)|драма]], [[Режисер|режисера]] і [[Продюсер|продюсера]] [[Клінт Іствуд|Клінта Іствуда]], який знявся у головній ролі ''Волта Ковальського''. Прем'єра відбулася у [[Сполучені Штати Америки|США]] [[12 грудня]] [[2008]] року, в [[Україна|Україні]]: — [[9 квітня]] [[2009]] року. Фільм отримав переважно позитивні коментарі та відгуки критиків. По всьому світу фільм зібрав $269, 958, 228. НаСтаном на 6 липня 2020 року фільм займав 178-у позицію у списку [[Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDb|250 кращих фільмів за версією IMDb]].

Події фільму відбуваються у невеличкому місті [[Гайленд-Парк (Мічиган)|Гайленд-Парк]] штату [[Мічиган]], у неблагополучному передмісті [[Детройт|Детройта]]. Фільм оповідає про життя Волта Ковальського, ветерана [[Корейська війна|Корейської війни]], який після смерті дружини залишається на самоті, покинутий навіть власними синами, що породжує його озлобленість на весь світ. Його дратує сім'я американських [[Хмонги|хмонгів]], яка поселилася у сусідньому будинку. Багато Лао хмонгів, військових біженців, переселилися до США після комуністичного перевороту в [[Лаос|Лаосі]] у 1975 році. Молодий сусід Волта, Тао Ванг Лор, намагається вкрасти його автомобіль серії [[Ford Torino|«Ford Torino»]], який цінувався у 1970-х роках, щоб пройти обряд посвяти в банду свого двоюрідного брата. Волт, озброєний гвинтівкою [[M1 Garand|«M1 Garand»]], проганяє бандитів., Однакоднак пізніше його відносини з хлопчиком і його родиною стають дружніми.

Фільм «Ґран Торіно» мав успіх серед критиків і став найкасовішим фільмом [[Клінт Іствуд|Іствуда]]. Він також отримав позитивні відгуки критиків, якіКритики відзначили вдалу режисуру іта акторську роботу Іствуда, але висловили невдоволення показаними у фільмі стереотипами про азіатів[[Азіати|азійців]]. Серед спільноти хмонгів у США фільм отримав як похвальні, так і критичні відгуки.

Фільм починається сценою похорону дружини сварливого старого Волта Ковальського, який все своє життя пропрацював на заводі «Форд» і нині перебуває на пенсії. На похоронах також присутні дорослі сини Волта -— Мітч і Стів -— які живуть окремо зі своїми сім'ями, і яким немає ніякого діла до свого батька. Онуки ж навіть не ставляться до похорону з належною повагою і дозволяють собі недоречні жарти іта поведінку. Після того, як святий отець Янович закінчує проповідь, Волт з родичами і близькими повертається додому в передмістя Детройта, де відбуваються поминки. По їх завершенню, герой усвідомлює, що йому до кінця своїх днів доведеться жити на самоті разом зі своєю собакою, [[Лабрадор-ретривер|лабрадором-ретривером]] на прізвисько Дейзі.

У минулому район був повністю заселений білими американцями, переважно представниками робітничого класу, але нині там переважають [[Імміграція|імігранти]] з [[Азія|Азії]], а на вулицях орудують озброєні до зубів молодіжні банди кольорових і чорношкірих. Будучи ветераном Корейської війни, Волт ненавидить азіатів., Протеа у сусідній будинок переїхала сім'я хмонгів,  яка постійно викликає ув старого роздратування. Волт багато курить і дуже важко кашляє, а єдиною радістю в його житті залишається автомобіль «Форд ҐранFord ТоріноTorino» 1972 року випуску, у збірці якого він сам колись брав участь, і на якому він навіть не їздить, а щовечора викочує з гаража і просто милується.

Через деякий час після похорону священик Янович приходить навістити Волта і намагається умовити його сходити до церкви на [[сповідь]], оскільки цього перед смертю хотіла його дружина. Старий зневажає молодого, недосвідченого чоловіка, категорично відмовляється, але визнає, що кошмарні спогади про Корейську війну переслідують його і до сих пірсьогодні.

У той час в родині хмонгів теж не все гладко: сором'язливий юнак на ім'я Тао, який захоплюється не «чоловічою роботою», постійно піддається нападам і знущанням банди свого двоюрідного брата Фонга пона кличціпрізвисько Павук. Вони всілякоусяко примушують Тао вступити в банду і, у якості обряду посвяти, підмовляють його викрасти припарковану в сусідньому гаражі машину Волта. Вночі Тао намагається це зробити, але, почувши шум, старий спускається в гараж і відлякує малолітнього викрадача. НаНаступного наступний деньдня бандити приїжджають додому до Тао, але той разом зі своєю сестрою заявляють, що він не збирається ставати членом їх угрупованнябанди. Між сім'єю підлітка і бандитами починається бійка, яка плавно переходить на територію газону Волта. Оскаженілий старий виходить на ґанок з гвинтівкою «Гаранд», погрожує нею і тим самим змушує бандитів відступити.

Сусіди неймовірно вдячні Волту, і в знак поваги всі хмонги, які живуть по сусідству, починають приносити йому всілякірізні подарунки, а Тао, охоплений почуттям провини, зізнається, що це саме він намагався викрасти «Ґранмашину Торіно»старого. Волт при цьому не зраджує своєму важкому характеру -— відмовляється від подарунків і вимагає, щоб хмонгхмонги залишили його в спокої.

Кілька днів по тому Волт на машині їде по району і бачить, як до сестри Тао, юної дівчини на ім'я Сю, разом з білим хлопцем, який недоречно наговорив зайвого, пристала група трьох чорношкірих. Волт зупиняється і після невеликого розмови дістає з-під куртки спочатку «палець у вигляді пістолета», але це не працює і викликає насмішки у хлопців, тоді він дістає бойовий пістолет «Кольт», після чого хулігани відпускають Сю. По дорозі додому в автомобілі Волт і Сю спілкуються, вона відповідає на питання Волта і розповідає йому про причини появи хмонгів в Америці. - якЯк виявилося, вони були союзниками американців під час [[Війна у В'єтнамі|Другої Індокитайської війни]], і саме тому їм довелося стати біженцями. НаНаступного наступний деньдня Сю запрошує Волта на святкову вечірку хмонгів. Спочатку Волт відмовляється, але після сварки з одним із синів, який пропонує йому переселитися в будинок для людей похилого віку, все ж вирішує прийти, тим більше, що у цей день був день його народження, і йому не дуже хотілося проводити свято на самоті. В гостях Волт раптово усвідомлює, що азіати подобаються йому більше, ніж йому здавалась, а головне, що він має з ними більше спільного, ніж із власною «гнилою сімейкою». Пізніше мати Тао просить дати хлопцеві можливість спокутати провину за спробу викрадення машини, шляхом безоплатної допомоги старому у побутових справах. Протягом тижня Волт змушує Тао виконувати всілякурізну роботу.: Тао покірно ремонтує дах, викорчовує бур'яни і дерева, позбавляється від осиних гнізд, здирає стару облізлу фарбу і фарбує знову. Волт, бачачи слабохарактерність підлітка, намагається йому допомогти: починає проводити з ним більше часу, дає життєві поради, навчає [[Теслярство|теслярському]] ремеслу і ремонтній справі, а пізніше дарує йому інструменти і допомагає влаштуватися робітником на будівництво. Також Волт вмовляє Тао припинити боятись і нарешті запросити привабливу дівчину Юа (яку сам Волт називає «Ням-Ням») на побачення. Крім того, Волт починає приймати подарунки, які сусіди лишають на ганкуґанку, і поступово його відносини з азіатами налагоджуються. При цьому, він не припиняє використовувати расистську лайкилайку, на що, втім, ніхто не звертає особливої ​​уваги. Але здоров'я Волта погіршується, він починає кашляти кров'ю, і Тао починає побоюватися за його життя. Волт проходить медичне обстеження, але його результати залишаються для глядача невідомим.

Тим часом, на Тао знову нападає банда двоюрідного брата: вони ловлять його на шляху з роботи, ламають інструменти і припікають до щоки Тао [[Сигарета|сигарету]]. Кілька днів по тому Волт дізнається про це і в люті знаходить і б'є одного з учасників їх угруповання, вимагаючи залишити хлопця в спокої. У відповідь на це бандити нападають на будинок хмонгів: під'їжджають вночі на машині і обстрілюють будинок з пістолетів-кулеметів [[MAC-10|«MAC-10»]]. Крім цього, вони до напівсмерті б'ють Сю і ґвалтують її. Тао, у пориві лютості, хоче негайно піти і вбити бандитів, і просить допомоги у Волта. Старий, будучи сам вкрай розгніваним і відчуваючи провину за те, що трапилося, погоджується з хлопцем, але говорить при цьому, що не можна сліпо нападати на ворога стрімголов: план помсти необхідно ретельно продумати. Він просить Тао заспокоїтися і повернутися завтра в другій половині дня. Тим часом, Волт готується: косить газон, вперше замовляє костюм у кравця, та сповідуєтьсяйде на сповідь до отцюотця ЯновичуЯновича. Потім зустрівшись з Тао, все ретельно спланувавши, Волт показує парубку зброю і орден, а трохи пізніше замикає Тао в підвалі свого будинку. При цьому він розповідає йому про безліч вбивств на війні і особливо про один свій безславний вчинок, який сильно мучить його кожного дня: на війні він застрілив корейського солдата, який хотів здатися в полон. І саме тому тепер він не хоче, щоб подібний важкий тягар ліг на душу молодого хлопця.

Переконавшись, що Тао в безпеці, Волт відправляється до бандитів і біля їх будинку вступає зі злочинцями в конфронтацію. На шум з сусідніх будинків виходять люди, хтось викликає поліцію, а Волт, діставши з-за куртки сигарету, просить у бандитів вогню і ще раз засовує руку у внутрішню кишеню куртки, сказавши «вогню у мене у самого хоч відбавляй». На цей раз бандити, думаючи, що він збирається дістати зброю, розстрілюють Волта. Його тіло падає на землю, і стає видно, що насправді він дістав із кишені свою нагородну запальничку з емблемою [[1-ша кавалерійська дивізія (США)|1-ї кавалерійської дивізії]]. Свідками вбивства були багато людей; поліція, яка була в засідці, арештовує всіх членів банди -— більше тероризувати сім'ю Тао вони не зможуть, оскільки надовго сядуть за грати. Приходить Тао, який бажає пройти і побачити, що сталося, дізнається від поліцейського, що Волт був беззбройний.

Наступна сцена -— похорони Волта. Молодий святий отець Янович у проповіді розказує, що він дійсно багато чого дізнався від Волта про життя і смерть за цей недовгий час. При ознайомленні із заповітом, сім'я з подивом дізнається, що свій будинок Волт залишив церкві отця Яновича, а свою улюблену машину «Ґран Торіно» подарував сусідові і своєму другу Тао.

Фільм закінчується сценою, де де вже Тао їде на [[Ford Torino|«ҐранFord ТоріноTorino»]] з собакою Волта на передньому сидінні.

Сценарій фільму написав Нік Шенк, який знайомий з культурою хмонгів з особистого досвіду: на початку 1990-х він працював разом з ними на фабриці в [[Міннесота|Міннесоті]]<ref>{{Cite web|url=https://www.reuters.com/article/us-gran-idUSTRE4B81ZC20081209|title=Eastwood recognizes Hmong immigrants with new film}}</ref>. Клінту Іствуду настільки сподобався сценарій, що він відзняв його практично незмінюючине змінюючи<ref>{{Cite web|url=https://www.mprnews.org/story/2009/01/09/gran-torino-a-movie-made-in-minnesota-almost|title='Gran Torino' a movie made in Minnesota, almost}}</ref>. Єдина принципова відмінність фільму від початкового сценарію в тому, що дія була перенесена з Міннесоти в [[Мічиган]], оскільки там діє вигідна система податкових субсидій для кіновиробництва<ref>{{Cite web|url=https://www.mprnews.org/story/2008/12/19/grantorino|title=Hmong get a mixed debut in new Eastwood film}}</ref>.

Зйомки розпочалися в липні 2008 р. Фільм знімали протягом п’яти тижнів. На зйомках фільму в [[Детройт|Детройті]] було витрачено понад 10 мільйонів доларів<ref>{{Cite web|url=https://www.liveabout.com/clint-eastwood-biography-4178089|title=Biography of Actor and Director Clint Eastwood}}</ref>.

Відгуки на фільм були позитивними. Кінооглядач [[Los Angeles Times]] висловив здивування тим, наскільки переконливим став 78-річний Іствуд в ролі героя бойовика<ref>{{Cite web|url=https://www.latimes.com/entertainment/la-et-torino12-2008dec12-story.html|title=Review: 'Gran Torino'}}</ref>. [[Манола Даргіс]] в [[New York Times]] назвала фільм «реквіємом» по «індустріальному кладовищікладовищу, яке представляє собою Детройт»<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.nytimes.com/2008/12/12/movies/12tori.html|title=Hope for a Racist, and Maybe a Country}}</ref>. Вона зазначила «монументальність» особи Іствуда, яка все більше нагадує «скам'яніле дерево», і схожість його ролі в фільмі з образом [[Брудний Гаррі (фільм)|«брудного Гаррі»]]<ref name=":0" />. Тему «брудного Гаррі на пенсії ... в дикому сучасному містечку» побачив у фільмі і [[Плахов Андрій Степанович|Андрій Плахов]]; його фільм «підкорив своєю простотою і навіть простацтвом»<ref>{{Cite web|url=https://www.svoboda.org/a/1923235.html|title=Кинообозрение: лучшие фильмы 2009 года}}</ref>.

[[Роджер Еберт]] назвав «Ґран Торіно» фільмом «про запізніле пробудження кращих інстинктів людини»; він бачить основний посилдевіз картини в необхідності більшої відкритості різних народностей по відношенню один до одного. Для Віктора Матізена найцікавіше -— «душевний досвід старої людини, що передається Іствудом у всеозброєнні своєї акторської майстерності»: «За тим, як він говорить, ходить, п'є пиво, стриже газон, тримає інструменти і тримається на людях, стежити не менш цікаво, ніж за сюжетними перипетіями»<ref name=":1">{{Cite web|url=http://www.cinematheque.ru/post/140149|title=Ворошиловский стрелок по-американски (о фильме "Гран Торино")}}</ref>.

Матізен і Гладільщіков порівнюють сюжет «Ґран Торіно» з фабулою [[Ворошиловський стрілок (фільм)|«Ворошиловського стрілка»]] [[Говорухін Станіслав Сергійович|С. Говорухіна,]] причому не на користь останнього: «герой російського фільму зі схвалення режисера здійснює індивідуальну помста через оптичний приціл з безпечної для себе відстані, а герой американського жертвує собою для того, щоб дати можливість представникам закону навести соціальний порядок»<ref name=":1" />. За спостереженням Гладільщікова, в останніх фільмах Іствуда цинічній системі колективної деморалізації протистоїть звичайний американський обиватель, причому -— у дусі парадоксу «один в полі воїн» -— протистоїть успішно, хоч і ціною величезних особистих втрат.

Незважаючи на відсутність нагород найвищого калібру (окрім премії [[Сезар (кінопремія)|«Сезар»]] за кращий іноземний фільм), «Ґран Торіно» отримав високу глядацьку оцінку, як в США, так і в багатьох країнах Західної Європи, зважаючи на те, що піднімає актуальні для сучасного обивателя проблеми міжрасових взаємин, криміналізації суспільства, зростаючої роз'єднаності поколінь. У всьому світі кінокартина заробила на великому екрані $269 958 228 доларів США<ref>{{Cite web|url=https://www.boxofficemojo.com/release/rl240616961/|title=Профіль фільму}}</ref>.