Кримські татари: відмінності між версіями

1711 року, коли [[Петро I]] відправився в похід з усіма своїми військами (80 000 чоловік), щоб отримати вихід до Чорного моря, він був оточений військом кримського хана [[Девлет II Ґерай|Девлет II Ґерая]], опинившись в безвихідному становищі. І тільки зрада османського візира Балтаджи Мехмет-паши дозволила Петру вийти з оточення кримських татар<ref>Ahmad III, H. Bowen, The Encyclopaedia of Islam, Vol. I, ed. H.A.R. Gibb, J.H. Kramers, E. Levi-Provencal and J. Shacht, (E.J.Brill, 1986), 269.</ref>. Як повідомляє історик з роду Ґераїв [[Халім Ґерай (історик)|Халім Ґерай]], Девлет II Ґерай спробував оскаржити таке рішення візира<ref>Девлет II Ґерай стверджував: «''Такий сильний і нещадний ворог, як Москва, прийшовши на своїх ногах, потрапила в наші в руки. Це такий зручний випадок, коли, якщо ми того захочемо, зможемо захопити Росію від одного краю до іншого, так як я достовірно знаю, що всю силу російської армії становить це військо. Наше завдання зараз&nbsp;— потріпати російське військо так, щоб воно не змогло нікуди з цього місця зрушити, а нам дійти до Москви і довести справу до того, щоб російський цар став би призначатися нашим падишахом''» (Халім-Гірей, 1822)</ref>, відповідь останнього була така: «''Ви знайте свої татарські справи. Справи [[Блискуча Порта|Блискучої Порти]] довірені мені. Ви не маєте права втручатися в них''»<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XV/Rozovyj_kust_chanov/24.phtml?id=12944 Халім Гірей], 1822 {{ref-ru}}</ref>. Наступного дня в турецький табір прибув Карл XII, накинувся на візира з гнівними докорами і звинуваченнями в продажності. Шведський король переконував Мехмед-пашу дати йому 30 тисяч солдатів і клявся, що до вечора призведе Петра з мотузкою на шиї<ref>[https://www.bbc.com/russian/russia/2011/07/110721_prut_campaign_history Прутский поход Петра I: за двумя зайцами]&nbsp;— BBC</ref><ref>[https://xn--1-itb3afj.xn--p1acf/внешняя-политика/войны-и-походы/прутский-поход/#6 Прутский поход Петра I Великого 1711 год]</ref><ref>''[[:en:İslâm Ansiklopedisi]]'': [https://islamansiklopedisi.org.tr/prut-antlasmasi PRUT ANTLAŞMASI]//Osmanlılar ile Ruslar arasında Prut nehri kenarında 1123'te (1711) yapılan savaştan sonra imzalanan antlaşma.</ref>, але [[Прутський мир]] було укладено, і через 10 років Росія оголосила себе імперією. 1735 року кримський хан [[Каплан I Ґерай]] був викликаний турецьким султаном [[Ахмед III|Ахмедом III]] в [[Персія|Персію]]. Розуміючи, що Росія зможе скористатися відсутністю військ у Криму, Каплан Ґерай написав султану подумати двічі, але султан був наполегливим. Як і очікував Каплан-Гірей, [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|1735 року російська армія, очолювана]] [[Бургард-Крістоф Мініх|Мініхом]], вторглася в Крим, спустошила півострів, вбила мирних жителів і зруйнувала всі міста, зайняв столицю, [[Бахчисарай]], і спалив [[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханський палац]] разом з усіма архівами і документами, а потім покинула Крим через епідемії, що почалася в ньому. Через рік те ж саме зробив інший російський генерал&nbsp;— Петро Ласі<ref name ="Gayvoronsky" /><ref>Tucker, Spencer C. (2010). A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle East, Vol. II. ABC-CLIO</ref>. З тих пір Кримське ханство так і не змогло відновитися, почався його повільний занепад. [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|Російсько-турецька війна]] 1768—1774 років призвела до поразки османів, і згідно з [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договіром]], підписаним після війни, Крим визвнавався повністю незалежним та ні Росія, ні Туреччина не мали права втручатися в справи ханства. Після періоду політичних хвилювань у Криму [[Російська імперія]] порушила договір і [[Анексія Кримського ханства|анексувала Кримське ханство]] в 1783 році.

 

 

Доба Кримського Ханства&nbsp;— це період розквіту кримськотатарської культури, мистецтва та літератури. Класик кримськотатарської поезії тієї доби&nbsp;— [[Ашик Умер]]. Серед інших поетів особливо відомі Махмуд Киримли та хан [[Гази II Ґерай]]. Головна з архітектурних пам'яток того часу, що збереглися&nbsp;— ханський палац у столиці середньовічного Криму&nbsp;— [[Бахчисарай|Бахчисараї]].