Відмінності між версіями «Мустафа Джемілєв»

Ніяких змін в розмірі ,  2 місяці тому
цитую: "арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін.: Гасан-оглú, Мамед-задé, Фікрет-кизú, Мехмед-бéй, Кемаль-паша́ , Мірза-ха́н, (але за традицією Чингісха́н). Арабське Ібн пишемо окремо: Ібн Рýсте, Ібн Сíна, Ібн Фадлáн." Де тут сказано, що 'У' переходить в 'И'?
м (Правопис § 146 (я вказав це ще минулого разу, але, мабуть, Devlet Geray навіть не дивився §146))
Мітка: Скасовано
(цитую: "арабські, перські, тюркські імена з компонентами, що вказують на родинні стосунки, соціальне становище і т. ін.: Гасан-оглú, Мамед-задé, Фікрет-кизú, Мехмед-бéй, Кемаль-паша́ , Мірза-ха́н, (але за традицією Чингісха́н). Арабське Ібн пишемо окремо: Ібн Рýсте, Ібн Сíна, Ібн Фадлáн." Де тут сказано, що 'У' переходить в 'И'?)
Мітка: Ручний відкіт
}}
 
'''Мустафа́ Джемі́лєв'''{{efn|Згідно з офіційними документами ця особа має тільки ім'я та прізвище&nbsp;— Мустафа Джемілєв<ref>{{cite web|url=https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/2394|назва=Джемілєв Мустафа|дата=13 листопада 2016|веб-сайт=itd.rada.gov.ua|видавець=[[Верховна Рада України]]|мовою=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210124164844/https://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/2394|archivedate=24 січня 2021}}</ref>. Абдульджеміль-огли оглу&nbsp;— звичайна транслітерація з кримськотатарської мови. Кирим-огли оглу ({{lang-crh|Qırım oğlu}}), що перекладається як ''Син Криму'', не є частиною його кримськотатарського імені. Це прізвисько, яким його називають ув Туреччині<ref>{{cite web|url=https://ru.krymr.com/a/news/28112922.html|назва=«Сыну Крыма» Мустафе Джемилеву исполнилось 73 года|дата=13 листопада 2016|веб-сайт=ru.krymr.com|видавець=Радіо [[Радіо Свобода|«Свобода»]]|мовою=рос.|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201108190552/https://ru.krymr.com/a/news/28112922.html|archivedate=8 листопада 2020}}</ref>.}} ({{lang-crh|Mustafa Abdülcemil oğlu Cemilev, Мустафа Абдульджемиль огълу Джемилев}}; {{нар}} {{ДН|13|11|1943}}, [[Міжріччя (Судацька міська рада)|Ай-Серез]])&nbsp;— [[Політик|політичний]] та [[Активізм|громадський діяч]] [[Україна|України]] [[Кримські татари|кримськотатарського]] походження, один із провідників [[Кримськотатарський національний рух|кримськотатарського національного руху]], [[правозахисник]], учасник [[Дисидентський рух у СРСР|дисидентського руху]], [[політичний в'язень]], [[Народний депутат України]] від фракції партії [[Європейська Солідарність]], з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року [[Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу]].
 
За свої політичні погляди Джемілєв був виключений з ВНЗ та сім разів був судимий. Всього він провів п'ятнадцять років у місцях позбавлення волі: був ув'язненим у 1966—1967, 1969—1972, 1974—1975, 1975—1976, 1983—1986 роках та у 1979—1982 роках був у засланні в [[Республіка Саха|Якутії]]. Всесвітньо відомий [[правозахисник]], один з засновників та член [[Ініціативна група із захисту прав людини в СРСР|Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР]]. Після [[Проголошення незалежності України 1991|проголошення незалежності України]] Джемілєв став активним діячем політичного життя країни. З 1998 року [[Народний депутат України]] [[Верховна Рада України III скликання|III]], [[Верховна Рада України IV скликання|IV]], [[Верховна Рада України V скликання|V]], [[Верховна Рада України VI скликання|VI]], [[Верховна Рада України VII скликання|VII]] та [[Верховна Рада України VIII скликання|VIII скликань]], автор кількох десятків законопроєктів, колишній голова [[Меджліс кримськотатарського народу|Меджлісу кримськотатарського народу]] (1991—2013), член комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з 1998 року), голова підкомітету з питань депортованих народів, національних меншин та жертв політичних репресій (2 вересня 2003&nbsp;— 15 червня 2007), голова підкомітету з питань етнополітики, прав корінних народів та національних меншин України, жертв політичних репресій (з грудня 2012 року). Під час [[Анексія Криму (2014)|Кримської кризи]] Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав [[Референдум про статус Криму 2014|референдум]].