Вилучено вміст Додано вміст
Adnyre (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Adnyre (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 65:
|}
 
== АбеткаОрфографія ==
Баскська абетка базується на [[латинська абетка|латиниці]] і складається з наступних 27 літер:
: Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Ññ Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz
Рядок 71:
Літери ''Cc, Qq, Vv, Ww, Yy '' використовуються лише для написання іншомовних слів. Існує також 7 [[диграф|диграфів]]: ''dd, ll, rr, ts, tt, tx, tz''.
 
Орфографічні норми сучасної літературної баскської мови ({{lang-eu|euskara batua}}) були введені у 1968 році Академією баскської мови. Баскська орфографія базується на фонематичному принципі: кожна літера (або диграф) позначає одну фонему (є декілька винятків).
== Орфографія ==
Орфографічні норми сучасної літературної баскської мови ({{lang-eu|euskara batua}}) були введені у 1968 році Академією баскської мови. Баскська орфографія базується на фонематичному принципі: кожна літера (або диграф) позначає одну фонему.
 
{| class="standard"
|+Орфографія і вимова баскської мови
|-
! [[Графема]]
! [[Літера]] або [[диграф]]
! [[Фонема]]
! Вимова
Рядок 85 ⟶ 84:
| {{IPA|/a/}}
| як українське ''а''
| ''anaia'' {{IPA|[anaʝa]}} "'брат"'
|-
| b
| {{IPA|/b/}}
| як українське ''б''; як іспанське ''b'' у слові ''abajo''
| ''beltz'' {{IPA|[belʦ̻]}} "'чорний"'; ''labe'' {{IPA|[laβe]}} "'піч"'
|-
| d
| {{IPA|/d/}}
| як українське ''д''; як іспанське ''d'' у слові ''adiós''
| ''diru'' {{IPA|[diɾu]}} "'гроші"'; ''uda'' {{IPA|[uða]}} "'літо"'
|-
| dd
| {{IPA|/ɟ/}}
| нагадує українське ''д'' у слові ''дятел''
| ''onddo'' {{IPA|[oŋɟooɲɟo]}} "'гриб"'
|-
| e
| {{IPA|/e/}}
| як українське ''е'', але більш закрите
| ''erre'' {{IPA|[ere]}} "'горіти"'
|-
| f
| {{IPA|/f/}}
| як українське ''ф''
| ''familia'' {{IPA|[famiʎafamilia]}} "'сім'я"'
|-
| g
| {{IPA|/g/}}
| як українське ''ґ''; як іспанське ''g'' у слові ''pagar''
| ''gaur'' {{IPA|[gaurgau̯r]}} "'сьогодні"'; ''egun'' {{IPA|[eɣun]}} "'день"'
|-
| h
| Ø, {{IPA|/h/}}
| не вимовляється або як англійське ''h'' у слові ''hot''
| ''hiru'' {{IPA|[iɾu]}} "'три"'
|-
| i
| {{IPA|/i/}}
| як українське ''і''
| ''itxi'' {{IPA|[iʧi]}} "'зачиняти"'
|-
| j
| {{IPA|/ʝ/}}, {{IPA|/j/}}, {{IPA|/x/}}, {{IPA|/ɟ/}}
| вимовляється по-різному, в залежності від діалекту
| ''jan'' {{IPA|[ʝan]}}, {{IPA|[xan]}} тощо "'їсти"'
|-
| k
| {{IPA|/k/}}
| як українське ''к''
| ''katu'' {{IPA|[katu]}} "'кіт"'
|-
| l
| {{IPA|/l/}}
| як іспанське чи французьке ''l''
| ''lore'' {{IPA|[loɾe]}} "'квітка"'
|-
| ll
| {{IPA|/ʎ/}}
| як італійське ''gli'' у слові ''figlio'' або португальське ''lh'' у слові ''olho''
| ''llollo'' {{IPA|[ʎoʎo]}} "'плевел"'
|-
| m
| {{IPA|/m/}}
| як українське ''м''
| ''mesedez'' {{IPA|[mes̺eðes̻]}} "'будь ласка"'
|-
| n
| {{IPA|/n/}}
| як українське ''н''
| ''neska'' {{IPA|[nes̺ka]}} "'дівчина"'
|-
| ñ
| {{IPA|/ŋɲ/}}
| як іспанське ''ñ'' у слові ''niño''
| ''andereño'' {{IPA|[andeɾeŋoandeɾeɲo]}} "'панночка, сеньйорита"'
|-
| o
| {{IPA|/o/}}
| як українське ''о'', але більш закрите
| ''otso'' {{IPA|[oʦ̺o]}} "'вовк"'
|-
| p
| {{IPA|/p/}}
| як українське ''п''
| ''piper'' {{IPA|[piper]}} "'перець"'
|-
| r
| {{IPA|/ɾ/}}, {{IPA|/r/}}
| між голосними як іспанське ''r'' у слові ''toro'', в інших позиціях — як ''rr''
| ''zuri'' {{IPA|[s̻uɾi]}} "'білий"'; ''sartu'' {{IPA|[s̺artu]}} "'заходити"'
|-
| rr
| {{IPA|/r/}}
| як іспанське ''rr'' у слові ''corrida''
| ''arrosa'' {{IPA|[aros̺a]}} "'троянда"'
|-
| s
| {{IPA|/s̺/}}
| як іспанське ''s'' у слові ''mesa'' (так, як його вимовляють у Кастилії)
| ''saski'' {{IPA|[s̺as̺ki]}} "'кошик"'
|-
| t
| {{IPA|/t/}}
| як українське ''т''
| ''tentel'' {{IPA|[tentel]}} "'дурний"'
|-
| ts
| {{IPA|/ʦ̺/}}
| щось середнє між українським ''ц'' у слові ''цар'' і українським ''ч'' у слові ''чай''
| ''etsai'' {{IPA|[eʦ̺aieʦ̺aɪ̯]}} "'ворог"'
|-
| tt
| {{IPA|/c/}}
| нагадує українське ''т'' у слові ''тяга''
| ''ttipi'' {{IPA|[cipi]}} "'маленький"'
|-
| tx
| {{IPA|/ʧ/}}
| як українське ''ч'' у слові ''вночі''
| ''etxe'' {{IPA|[eʧe]}} "'дім"'
|-
| tz
| {{IPA|/ʦ̻/}}
| як українське ''ц'' у слові ''цар''
| ''atzo'' {{IPA|[aʦ̻o]}} "'учора"'
|-
| u
| {{IPA|/u/}}
| як українське ''у''
| ''urruti'' {{IPA|[uruti]}} "'далеко"'
|-
| x
| {{IPA|/ʃ/}}
| як українське ''ш'' у слові ''гроші''
| ''xaboi'' {{IPA|[ʃaβoiʃaβoɪ̯]}} "'мило"'
|-
| z
| {{IPA|/s̻/}}
| як українське ''с''
| ''zezen'' {{IPA|[s̻es̻en]}} "'бугай"'
|}
 
Фонема /n/ має [[алофон|алофони]] [m], [ŋ], [ŋ], що зустрічаються в позиції перед губними, велярними та палатальними приголосними відповідно: ''enbor'' [embor] 'стовбур', ''hango'' [aŋgo] 'звідти', ''onddo'' [oɲɟo] 'гриб'.
== Фонетика баскської мови ==
 
Баскській мові властива прогресивна асиміляція, за якої передньоязичні приголосні стають палатальними після /i/ або після дифтонгу, другим елементом якого є напівголосний [ɪ̯]'. Найбільш поширеною є палаталізація плавних /n, l/: ''hileta'' [iʎeta] 'похорон', ''baina'' [baɲa] 'але'. У більшості діалектів палаталізація відбувається лише в позиції між голосними, тому ''mutil'' [mutil] 'хлопець'. Також палаталізація не відбувається у нещодавно запозичених словах: ''kasino'' [kas̺ino], ''kilometro'' [kilometro]. Більш обмежена територіально палаталізація /t/: ''menditik'' [mendicik] 'з гори' (деякі говірки [[Біскайя|Біскайї]], [[Ґіпускоа]] та захід [[Наварра|Наварри]]). Зустрічається палаталізація сибілянтів: ''isildu'' [iʃildu] 'мовчати', ''itsaso'' [iʧas̺o] 'море'. Діалектам [[Лапурді]] та [[Нижня Наварра|Нижньої Наварри]] прогресивна асиміляція не властива.
 
== Фонетика баскської мови ==
=== Приголосні ===
{| class="wikitable"
|+Приголосні фонеми баскської мови<ref>Hualde, J. I., and Ortiz de Urbina, J. (eds.). (2003). A Grammar of Basque. Mouton de Gruyter: Berlin.</ref>
|-
!colspan=3 rowspan=2|
Рядок 300 ⟶ 303:
|
|
|{{IPA|ŋɲ}}
|
|
Рядок 350 ⟶ 353:
#{{note|6}} Глотковий (фарингальний) /h/ не вимовляється в [[Іспанська Країна Басків|іспанській Країні Басків]] і (віднедавна) у береговій смузі [[Французька Країна Басків|французької Країни Басків]].
#{{note|7}} Різниця між /r/ і /ɾ/ є фонематичною у позиції між голосними: пор. ere /eɾe/ 'також' і erre /ere/ 'горіти'. У [[Французька Країна Басків|французькій Країні Басків]] одна з цих фонем (або й обидві) зараз переважно вимовляється як увулярний [ʀ], однак раніше обидві мали альвеолярну артикуляцію.
 
=== Голосні ===
Система голосних баскської мови подібна до [[іспанська мова|іспанської]]: є п'ять голосних /a, e, i, o, u/. Діалект французької провінції [[Субероа]], окрім цього, має [[огублений голосний переднього ряду високого піднесення]] /y/ (орфографічно ''ü'') та ряд носових голосних. Крім того, є шість [[дифтонг|дифтонгів]]:
 
{| class="standard"
|+Дифтонги баскської мови
|-
! [[Дифтонг]]
! Приклад
|-
| /ai̯/
| ''haize'' {{IPA|[ai̯s̻e]}} 'вітер'
|-
| /ei̯/
| ''hodei'' {{IPA|[oðei̯]}} 'хмара'
|-
| /oi̯/
| ''goizean'' {{IPA|[goi̯s̻ean]}} 'зранку'
|-
| /ui̯/
| ''eskuin'' {{IPA|[es̺kui̯n]}} 'правий'
|-
| /au̯/
| ''lau'' {{IPA|[lau̯]}} 'чотири'
|-
| /eu̯/
| ''euskara'' {{IPA|[eu̯s̺kaɾa]}} 'баскська мова'
|}
 
{{Reflist}}