Антигетьманське повстання (1918): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Перебіг антигетьманського повстання: Виправлено заголовок Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
Рядок 36:
[[15 листопада]] на стінах київських будинків з'явились листівки Директорії, які закликали до всенародного антигетьманського повстання. Перші військові дії між гетьманськими військами та Директорією розпочались [[16 листопада]], коли Січові Стрільці в м. Біла Церква, роззброїли сотню Державної Варти.
З м.[[Біла Церква]] [[січові стрільці]] рушили на [[Київ]], але супроти них виступили гетьманські війська. [[18 листопада]] [[1918]] відбувся [[бій під Мотовилівкою]], в якому
Слідом за січовими стрільцями проти гетьмана повстали [[Окремий Чорноморський кіш (Українська Держава)|чорноморці]] в м.[[Бердичів]], [[Окрема Запорізька дивізія (Українська Держава)|запоріжці]] в [[Харківська губернія|Харківській губернії]], [[сірожупанники]] в [[Чернігівська губернія|Чернігівській губернії]]. Фактично більшість наявних збройних сил тодішньої незалежної України підтримала повалення Скоропадського. Його владу захищали лише [[Сердюцька дивізія]] та нечисленні загони з колишніх офіцерів старої російської царської армії, які не приховували своїх антиукраїнських поглядів. Офіцерські дружини сформувались у Києві та інших губернських центрах України. Також значна частина [[Збройні сили Української Держави|гетьманських військ]], особливо на півдні України, зразу ж після початку протигетьманського повстання оголосили про приєднання до [[Добровольча армія|Добровольчої армії Денікіна]] та підняли російський трикольоровий прапор замість українського. Це стосувалось в основному частин [[3-й Херсонський корпус|Херсонського]] та [[8-й Катеринославський корпус|Катеринославського]] корпусів.
| |||