Культура Моче: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
D'ohBot (обговорення | внесок)
м робот додав: lt:Močės kultūra
Рядок 18:
При розкопках було пітверджено, що у Моче існували криваві ритуали. Після вивчення багатьох [[скелет]]ів, учені прийшли до висновку, що вони були принесені в жертву богам, мабуть, у проханнях [[дощ]]у, які в цьому регіоні украй рідкісні. Також є докази, що в культурі Моче високі позиції займали жінки. Наприклад, на збережених зображеннях, чаші з кров'ю жертв правителеві подають саме вони. Питання, ким були жертви, є предметом суперечок серед учених. За однією версією, вони були представниками знаті, що програли в ритуальних поєдинках, за іншою — полоненими в озброєних конфліктах з сусідніми племенами і державами. Існує теорія, що занепад культури Моче був викликаний саме релігійною запеклістю. Моче вкладали дуже багато зусиль і ресурсів в свої ритуали і приносили в жертву, як правило, молодих і продуктивних членів суспільства. Жертвуючи своєю молоддю, Моче самі позбавляли себе майбутнього.
 
== Археологічні зніхідкизнахідки ==
 
[[Файл:Fellatiomoche.jpg|thumb|150px|left|Посудина із зображенням [[Оральний секс|орального сексу]]]]
 
У селища [[Уака-Рахада]] в лютому [[1987]] року було виявлено поховання, що добре збереглося і було нерозграбованимне розграбованим. У ньому покоївся [[Правитель Сіпану]], що жив в [[3 століття|3 столітті]], а також його челядь. Сам Правитель був похований разом зі своїми [[наложниця]]ми та іншими підданими, принесеними в жертву після його смерті. У правій руці він тримав золотий скіпетр, а на саркофазі біля його ніг були зображені переможені і підлеглі вороги. Прикраси на голові і у вухах служили видними атрибутами його влади.
 
Зроблені до цих пір знахідки обриваються на [[7 століття|7 столітті]]. За деякими припущеннями, декілька явищ [[Ель-Ніньйо]] впродовж 30 років привели до дуже сильних дощів і руйнування іригаційної інфраструктури. Після цього мала місце тривала [[засуха]], яка примусила Моче покинути великі міста і переселитися в більш маленькі селища в глибині континенту. Не виключено, що в цю епоху справа дійшла до громадянської війни за продовольчі і водні ресурси, що залишилися. Війни і голод призвели до зникнення культури.