Adnyre
Приєднався 19 вересня 2009
Вилучено вміст Додано вміст
Adnyre (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Adnyre (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 90:
| {{IPA|/b/}}
| як українське ''б''; як іспанське ''b'' у слові ''abajo''
| ''beltz'' {{IPA|[
|-
| d
Рядок 125:
| {{IPA|/i/}}
| як українське ''і''
| ''itxi'' {{IPA|[
|-
| j
Рядок 165:
| {{IPA|/o/}}
| як українське ''о'', але більш закрите
| ''otso'' {{IPA|[
|-
| p
Рядок 193:
|-
| ts
| {{IPA|/
| щось середнє між українським ''ц'' у слові ''цар'' і українським ''ч'' у слові ''чай''
| ''etsai'' {{IPA|[
|-
| tt
Рядок 203:
|-
| tx
| {{IPA|/
| як українське ''ч'' у слові ''вночі''
| ''etxe'' {{IPA|[
|-
| tz
| {{IPA|/
| як українське ''ц'' у слові ''цар''
| ''atzo'' {{IPA|[
|-
| u
Рядок 250:
!rowspan=2|[[Проривний приголосний|Проривні]]
![[Дзвінкий приголосний|Дзвінкі]]
|{{IPA|b}}{{ref|1|1}}
|
|{{IPA|d}}{{ref|1|1}}
|
|
|
|{{IPA|ɟ}}{{ref|2|2}}
|{{IPA|g}}{{ref|1|1}}
|
|-align=center
Рядок 267:
|
|
|{{IPA|c}}{{ref|2|2}}
|{{IPA|k}}
|
Рядок 273:
!colspan=2|[[Щілинний приголосний|Щілинні]]
|
|{{IPA|f}}{{ref|3|3}}
|
|{{IPA|s̺}}{{ref|4|4}}
|{{IPA|s̻}}{{ref|4|4}}
|{{IPA|ʃ}}{{ref|4|4}}
|colspan=2|{{IPA|ʝ~x}}{{ref|5|5}}
|{{IPA|(h)}}{{ref|6|6}}
|-align=center
!colspan=2|[[Африката|Африкати]]
Рядок 285:
|
|
|{{IPA|ʦ̺}}{{ref|4|4}}
|{{IPA|ʦ̻}}{{ref|4|4}}
|{{IPA|ʧ}}{{ref|4|4}}
|
|
Рядок 319:
|
|
|{{IPA|r}}{{ref|7|7}}
|
|
Рядок 330:
|
|
|{{IPA|ɾ}}{{ref|7|7}}
|
|
Рядок 337:
|
|}
:1.{{note|1}} Зазвичай дзвінкі проривні /b, d, g/ у багатьох позиціях (наприклад, між голосними) реалізуються як апроксиманти [β, ð, ɣ], як в [[іспанська мова|іспанській мові]].
:2.{{note|2}} Палатальні проривні /ɟ, c/ наявні не у всіх діалектах.
:3.{{note|3}} Губний спірант f є порівняно новим у баскській мові і переважно зустрічається в словах іноземного походження.
:4.{{note|4}} Однією з цікавих особливостей баскської мови є те, що у ній розрізняються три ряди сибілянтів: апікально-альвеолярний /s̺/, ламінально-альвеолярний /s̻/ і постальвеолярний /ʃ/. Цим трьом щілинним відповідають три африкати /ʦ̺, ʦ̻, ʧ/. Апікально-альвеолярні приголосні утворюються, коли '''кінчик язика''' доторкається до ясен, ламінально-альвеолярні ж приголосні утворюються, коли '''передня частина язика''' доторкається до ясен. Водночас, біскайський діалект та деякі ґіпускоанські говірки не розрізняють апікальні та ламінальні приголосні. У цих діалектах /s̺/ і /s̻/ зазвичай зливаються у /s̺/, а /ʦ̺/ і /ʦ̻/ — у /ʦ̻/. Однак раніше ці приголосні розрізнялися і в цих діалектах.
:5.{{note|5}} Фонема, що позначається літерою ''j'', реалізується по-різному у різних діалектах:
** палатальний сонант [j] чи дзвінкий палатальний спірант [ʝ] (така вимова є первинною з історичної точки зору і рекомендованою Академією баскської мови);
** дзвінкий палатальний проривний [ɟ];
** дзвінка постальвеолярна африката [d͡ʒ];
** дзвінкий постальвеолярний щілинний [ʒ];
** глухий постальвеолярний щілинний [ʃ];
** глухий велярний щілинний [x] (така вимова характерна для провінції [[Ґіпускоа]] та суміжних областей [[Біскайя|Біскайї]] та [[Наварра|Наварри]]).
:6.{{note|6}} Глотковий (фарингальний) /h/ не вимовляється в [[Іспанська Країна Басків|іспанській Країні Басків]] і (віднедавна) у береговій смузі [[Французька Країна Басків|французької Країни Басків]].
:7.{{note|7}} Різниця між /r/ і /ɾ/ є фонематичною у позиції між голосними: пор. ere /eɾe/ 'також' і erre /ere/ 'горіти'. У [[Французька Країна Басків|французькій Країні Басків]] одна з цих фонем (або й обидві) зараз переважно вимовляється як увулярний [ʀ], однак раніше обидві мали альвеолярну артикуляцію.
{{Reflist}}
| |||