Захава Борис Євгенович: відмінності між версіями

 

== Біографія ==

 

У [[1918]] [[Вахтангов]] доручив Захаві та Ю. А. Завадського вести заняття в т.з. Мамоновской студії, вирішивши по режисерською малюнку вже поставленого їм вистави в 1-й Студії здійснити постановку Потопу зі студентами. З-за його хвороби виставу ставив А. Дикий, Захава грав Чарлі. В якості дипломного спектаклю Вахтангов поставив Чудо святого Антонія М. Метерлінка ([[1918]]), в [[1920]] відновив цю роботу, доручивши її Завадського. Захава грав Доктора зі «стопроцентной акторської вірою в правду вимислу». Першою роботою Захави - учня режисерського класу Вахтангова був Ювілей [[Чехов|А. П. Чехова]]. Після корекції майстра (грати не комедію, а водевіль) зменшилася ігрове простір (залишилися всі мізансцени), дія придбало ексцентричний, гротесковий характер. Після смерті Вахтангова ([[1922]]) в 3-й Студії почалися суперечки. У [[1923]] Захава випустив свій перший самостійний спектакль Правда добре, а щастя краще О. М. Островського, у якому відчувався вплив вахтанговской Принцеси Турандот. У [[1923]], після успішних гастролей 3-й Студії у Петрограді, трупа виїхала за кордон. У гастрольній афіші стояли Принцеса Турандот Гоцци, Чудо святого Антонія в один вечір з весіллям Чехова та Правда добре, а щастя краще. В Стокгольмському Принцеса Турандот брав участь прем'єр Королівського театру Гесте Екман, він представляв артистів і перекладав. Після повернення в сезоні [[1923]]-[[1924]] Вл.І.Неміровіч-Данченко призначив Завадського одноосібним директором, що не розрядити атмосферу в Студії.