Атомістика: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 11:
Дальшим етапом розвитку атомістики були праці [[Ломоносов Михайло Васильович|М. В. Ломоносова]], який заклав основи хімічної та фізичної атомістики. Ломоносов відкрив [[закон збереження маси речовини]], що увійшов до [[класична хімія|класичної хімії]] однією з своїх сторін як закон збереження маси при [[хімічні реакції|хімічних реакціях]]. Цей закон дав хімії правильний метод [[аналіз]]у хімічних реакцій, став основою кількісного аналізу. Ломоносов увів у науку поряд з атомом поняття [[молекула|молекули]]. Ідеї Ломоносова мали великий вплив на дальший розвиток фізичної і хімічної атомістики.
 
Ідеї фізичної та хімічної атомістики були розвинуті в дослідженнях [[Дальтон Джон|Дж. Дальтона]], [[Берцеліус|Й. Берцеліуса]], [[Бутлеров|О. М. Бутлерова]], [[Менделєєв Дмитро Іванович|Д. І. Менделєєва]], [[Максвелл Джеймс Кларк|Д. Максвелла]], [[Больцман|Л. Больцмана]], [[Гендрик Лоренц|Г. Лоренца]], [[Смолуховський|М. Смолуховського]], [[Планк Макс|М. Планка]], [[Ейнштейн Альберт|А. Ейнштейна]] та інших вчених. Хімічна атомістика спростувала уявлення про нематеріальні флюїди та духовні атоми. Її основні ідеї випливали з таких законів природи, як закон збереження маси речовини, закон збереження і перетворення енергії, закон кратних відношень, періодичний закон, хімічна А. стала теоретичним фундаментом хімії, дала можливість передбачати результати хімічних реакцій, відкрила шлях до пізнання будови атома. Вона визначила атом як якісно певний об'єкт, неподільний при хімічних реакціях, що характеризується масою, спектром, певними хімічними властивостями. хімічна А.атомістика оперує не тільки атомами, а й такими ступенями дискретності матерії, як молекула і [[радикал]]. Проте з ідей хімічної і фізичної А.атомістики випливало уявлення про матерію лише як про речовину, побудовану з атомів і молекул постійної маси.
 
Матеріалістичні основи атомістики захищали мислителі [[Герцен Олександр Іванович|Олександр Іванович Герцен,]] [[Чернишевський Микола Гаврилович|Микола Гаврилович Чернишевський]], [[Антонович Микола Олександрович|Микола Олександрович Антонович]], [[Франко Іван Якович|Іван Якович Франко]].
Рядок 17:
На початку [[19 століття]] в [[Харківський університет|Харківському університеті]] видатну роль у матеріалістичному обґрунтуванні ідей атомістики відіграв [[Осиповський Тимофій Федорович|Тимофій Федорович Осиповський]]. Харківський професор [[Ходнєв Олексій Іванович|Олексій Іванович Ходнєв]] один із перших поставив питання про складність будови атомів, про існування генетичних зв'язків між ними.
 
[[Бутлеров Олександр Михайлович|О. М. Бутлеров]] створив у [[1861]] [[теорія хімічної будови молекул|теорію хімічної будови молекул]], яка пояснила [[гомологія|гомологію]] й [[ізомерія|ізомерію]], лягла в основу сучасної теорії будови [[хімічні сполуки|хімічних сполук]]. В [[1869]] [[Менделєєв дмитроДмитро Іванович|Д. І. Менделєєв]] відкрив [[періодична система елементів|періодичний закон]], згідно з яким властивості атомів та форм їх сполук перебувають в залежності від їх [[атомна маса|атомної ваги]]. Цим було закладено фундамент сучасної хімії і відкрито шлях для розвитку [[атомна фізика|атомної фізики]]. Значний вклад у розвиток хімічної А.атомістики зробили професор Харківського університету [[Бекетов Микола Миколайович|М. М. Бекетов]] та його учні. Бутлеров і Морозов передбачили існування ізотопів[[ізотоп]]ів.
 
Певний вклад у розвиток ідей А. внесла Київська школа фізиків проф. [[Авенаріус|М. П. Авенаріуса]]. Д. І. Менделєєв, М. М. Бекетов, М. О. Умов, М. О. Морозов та ін., підкреслюючи велике значення періодичного закону для утвердження думки про об'єктивно-реальне буття атомів, виступили проти тих вчених-ідеалістів, які слідом за Махом і Оствальдом заперечували реальність атомів та молекул і твердили про зникнення матерії (М. Михайленко, В. Шарвін, М. Гольдштейн та ін.). Це була боротьба за утвердження природничо-наукових основ матеріалізму.
 
Узагальнюючи досягнення хімічної А., Ф. Енгельс вказував, що вона становить природничо-науковий фундамент матеріалізму, бо «…дає всій науці осереддя, а дослідженню— тривку основу» (Діалектика природи. К., 1953, с. 78).