Битва під Магеровом: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Helgi (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 6:
Річ Посполиту у цьому скрутному становищі врятувала [[Данія]], традиційний суперник [[Швеція|Швеції]], що оголосила війну Швеції в червні 1657 року, скориставшись тим, що Карл Густав міцно зав'яз у війні з Річчю Посполитою.
Вищою точкою успіхів семигородців у польській виправі стало зайняття на чотири дні [[Варшава|Варшави]] у червні 1657 року разом із шведським генералом Штенбоком. Але після того, як Штенбок за наказом короля Карла Густава 22 червня 1657 року вирушив до Данії, успіхам [[Ракоці Юрій II|Дьордя II Ракоці]] настав край. Не бачачи більше шансів на перемогу, він вирішив вивести своє військо до Семигороду. На цей момент союзна армія налічувала 16 тисяч семигородців (разом з найманцями-волохами та молдованами) та 6 тисяч козаків.<ref name="gr">[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur912.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ XII
Польський король Ян Казимир, не бажаючи давати можливість [[Ракоці Юрій II|Дьордю II]] безкарно перетнути польський кордон, наказав гетьманові [[Стефан Чарнецький|Чарнецькому]], що переслідував шведів Штенбока, повернутися до [[Ченстохова|Ченстохови]], де до нього приєдналися підрозділи цісарської і литовської кінноти під проводом Олександра Полубинськгого, а також татари. Під проводом у Чарнецького тепер було до 10 000 війська. На нараді 7-8 липня 1657 року в Ланцуті було прийнято рішення про те, що Чарнецький розпочне відразу переслідувати Ракоці, тоді як корпуси Любомирського і Потоцького відітнуть семигородцям і козакам шлях до кордону з Семигородом.
Тим часом стосунки між Ракоці та Ждановичем, а також між вояками союзних сил погіршилися (Жданович нарікав, що "угорці" (тобто семигородці) вбили близько 300 козаків<ref name="gr">
==Битва==
Відразу ж по нараді Чарнецький вирушив за Ракоці та почав діяти проти семигородців і козаків у своєму типовому стилі іррегулярної війни. Його кіннота нападала на дрібні загони супротивника, нищила табори, шляхи та переправи.
11 липня Чарнецький наздогнав головні сили Ракоці під [[Магерів|Магеровом]], що на північ від [[Львів|Львова]]. Спершу авангард Чарнецького (200 чоловік кінноти) розбив табір семигородців, що йшов за військом без охорони, але коли поляки почали грабувати табір ворога, підійшов ар'єргард Ракоці та відбив поляків. Князь наказав усьому війську вишикуватися в лаву, щоб відбити натиск головних сил поляків, бо він побоювався, що до Чарнецького вже приєдналися Потоцький та Любомирський (чого ще насправді не було). Козаки на чолі з Юрієм Немиричем, не бажаючи воювати, втекли з поля боя.<ref name="gr">
Незабаром, одначе Чарнецький з основними силами вдарив прямо з похідного порядку на Ракоці. Його блискавична атака відіпхнула семигородців Ракоці до [[Жовква|Жовкви]], при тому було повністю знищено ар'єргард семигородсько-козацького війська. Воякам Чарнецького також дісталося майже 2000 возів зі здобиччю, награбованою в Польщі.
| |||