Півунціал: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sthx (обговорення | внесок) Додано посилання Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 3:
З часом в [[унціал]] стали дедалі більше просочуватися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Таким чином у V столітті був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним письмом, і унціал наблизився до малого курсиву. Якщо в капітальному письмі тільки зв'язка букви Q була виведена за нижню лінію, небагато чим порушуючи встановлену закономірність рядка, то в курсиві такі «порушення» (подовжена форма літери ''S'' та інші) стають звичайними.
На основі курсиву виникає модифікація унціального письма, так зване напівунціальне письмо ''(scriptura semiuncialis)'', що перейняло всі ці нововведення, внаслідок чого писати і читати таке письмо стало набагато легше. Верхні
Розвиток напівунціального письма знаменував перехід від великих букв до малих. Воно було першим малим письмом для ширококінцевого пера. У цьому письмі вже спостерігається низка праобразів малих літер сучасної абетки ''(а, d, e, g, h'' та інші). Напівунціальне письмо розповсюджується по всій Західній Європі
По занепаду Римської імперії
== Див. також ==
|