Історія села Паланки (Уманський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bot Gluck (обговорення | внесок)
м Тлумачення посилань за допомогою AWB
Kostpolt (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 47:
[[Друга Світова війна]] розпочалась для селян [[паланка (Уманський район)|Паланки]] [[1 серпня]] [[1941]] року, коли [[Німеччина|німецькі]] війська увійшли до села. [[Окупація]] тривала 943 дні. [[2 серпня]] під [[умань|Уманню]] було взято в полон 103 тис. радянських воїнів.<ref name="ReferenceC"/> Через таку приголомшену перемогу для німців, сюди прилетіли літаком [[Гітлер]] та [[Муссоліні]], які [[18 серпня]] були присутні на військовому параді в Умані.<ref>Що робили Гітлер і Муссоліні в Умані у серпні 1941 року?. Український історичний журнал (№&nbsp;1). Б.&nbsp;М.&nbsp;Петров&nbsp;— 1994</ref> На кінець серпня для полонених був утворений [[концентраційний табір]] «Уманська яма» на Паланському полі, у глиняному [[кар'єр]]і цегельного [[завод]]у. З табору пізніше почали відпускати селян навколишніх сіл для роботи на полях. Біля [[залізниця|залізничної]] платформи Паланка-1 в [[ліс]]і були росзтріляні 60 військовополонених, яких тут же і закопали. Нині на цьому місці встановлено [[обеліск]] ([[1963]]).<ref>Газета «Уманська зоря»&nbsp;— 21 грудня, 2001</ref>
 
Гауляйтер [[україна|України]] [[Еріх Кох]] мав собі на меті перетворити [[Умань]] та околиці в свої мисливські угіддя, а місцевих мешканців винищити повністю.<ref name="hist">Історія міст і сіл СРСР. Черкаська область&nbsp;— Київ, 1972</ref> В [[паланка (Уманський район)|Паланці]] діяла управа на чолі з німцем Ризя.<ref name="ReferenceB"/> 60 односельчан було відправлено на роботи до Німеччини. Діяли в селі і партизанські загони, які розбирали [[залізниця|залізничні]] рейки, грабували [[поїзд]]и та вбивали німців.
 
[[Зображення:Tishchenko Geroy.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Герой Радянського Союзу]] Тищенко О. Т.]]
Рядок 88:
Голова [[колгосп]]у Г.&nbsp;М.&nbsp;Миколенко отримав [[Орден Леніна]].
 
В [[1954]] році збудували нову будівлю сільської ради, [[1956]] року [[магазин]], відкрито Будинок культури (один з найперших у області), дитячий садок, власну [[електростанція|електростанцію]], [[стадіон]]. Будувались нові будинки для колгоспників, провели до села [[радіо]]. На [[1957]] рік населення мало 10 [[мотоцикл]]ів та 2 [[автомобіль|автомобілі]].<ref>Газета «Вперед, до комунізму!»&nbsp;— 9 грудня, 1957</ref> [[1958]] року збудовано [[пологовий будинок]], медпункт, баню, [[млин]], [[1963]] року теплиці (з [[1975]] року&nbsp;— міжколгоспний теплично-овочевий комбінат), [[1970]] року нову школу. [[1972]] року [[колгосп]] перетворено на [[радгосп]]. <ref name="hist">Історія міст і сіл СРСР. Черкаська область&nbsp;— Київ, 1972</ref>
 
На початку [[1980-ті|1980-и]]х років кілька чоловік потрапило до [[Афганістан]]у. Не повернувся тільки [[Майко Володимир Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Майко]]. На його честь була названа одна з [[вулиця|вулиць]] села. [[1986]] року на ліквідації аварії на [[ЧАЕС]] брало участь 9 паланчан. [[1996]] року почалась [[газифікація]] села. [[1991]] року відновила свою діяльність православна [[церква]] Московського [[патріархат]]у, діє осередок ЄХБ. [[2002]] року у селі було сформовано 8 [[фермер]]ських господарств. Голови сільської ради<ref name="ReferenceB"/>: