Відмінності між версіями «Геліогабал»

22 байти додано ,  10 років тому
м
робот додав: fy:Elagabalus; косметичні зміни
м (робот змінив: hr:Elagabal)
м (робот додав: fy:Elagabalus; косметичні зміни)
[[ImageФайл:Elagabalo (203 o 204-222 d.C) - Musei capitolini - Foto Giovanni Dall'Orto - 15-08-2000 .jpg|right|200px|thumb|Геліогабал]]
'''Геліогабал''', або '''Елагабал''' (''Marcus Aurelius Antoninus Heliogabalus'') (*[[204]] —↑[[222]]) — [[рим|римський]] імператор з [[Династія Северів|династії Северів]] з червня [[218]] р. по березень [[222]] р.
 
== Біографія ==
 
=== Початок правління ===
 
[[ImageФайл:056 Elagabalus.jpg|thumb|Монета, введена Геліогабалом зі своїм зображенням.]]
Після загибелі Каракали, коли на престол вступив Макрін, Соемія з матір’ю і сестрою, Юлією Мамією, поселились в Емесі. Тут син Соемії був освячений в головні жерці фінікійського бога сонця, [[Ел-Габал|Ел(а)-Габала]]. Гарний хлопчик в пишному одязі жерця подобався сирійським легіонам, і дякуючи золоту і інтригам бабці він був ними проголошений імператором під іменем Цезар Марк Аврелій Антонін Август в чотирнадцятирічному віці. Після перемоги над полководцем Макріна Юліаном, а потому і над самим Макріном Геліогабал рушив до [[Рим|Риму]]. Дорогою до столиці він вже проявив своє [[самовладдя]] — результат виховання в дусі східного деспотизму: не чекаючи [[сенат]]ського рішення, він прийняв титули Pius Felix Proconsul tribunicia potestate. [[Сенат]] при ньому був цілком принижений включенням в його склад купи вихідців з Азії; магістратура стала власністю акторів, вільновідпущених і слуг.
 
=== Взаємини з релігією ===
 
Офіційній римській релігії був нанесений сильний удар введенням культу сирійського бога сонця, на честь якого був побудований храм на Палатині. Тут були зібрані найсвященніші для римлян предмети: [[паладіум]], [[анцилії]] (щити Саліїв), вогонь [[Віста|Вісти]], яким тепер довелось відступити на другий план перед зображенням чорного каменю, символу сонячного бога. Тут імператор, що назвав себе sacerdos amplissimus dei invicti Solis Elagabali, кожного дня чинив богослужіння, в сирійському костюмі, з підведеними очима і бровами, з набіленими і нарум'яненими щоками, в присутності всіх посадових осі Рима. Наприкінці імператор виконував священний танець під акомпанемент інструментів і хоровий спів дівчат, супроводжуючи гімни оргаїстичними рухами і крутінням навколо вівтарів. Не задовольняючись звичайними релігійними церемоніями, Геліогабал вчинив урочисте вінчання свого бога з привезеною з [[Карфаген|Карфагена]] богинею [[Таніта|Танітою]] ([[Астарта|Астартою]]). Особисте життя імператора було суцільною розпустою: він пишався тим, що жодна продажна жінка не мала стільки коханців, скільки мав він. Але найжахливішим аспектом правління Геліогабала були людські жертви, які приносили по всій Італії.
[[fi:Elagabalus]]
[[fr:Héliogabale]]
[[fy:Elagabalus]]
[[gl:Heliogábalo]]
[[he:אלאגבאלוס]]
222 412

редагувань