Вікіпедія

Гостиний двір (Київ): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Передумови: виправлено помилки в мові
Немає опису редагування
Рядок 31:
}}
{{Otheruses}}
'''[[Гостиний двір]] у Києві''' — монументальний торговий комплекс на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]] на [[Поділ|Подолі]], частково зведений у [[1809]]-[[1813]] роках за проєктом Л.Руска. Перебудований у 1828—1833 роках за проєктом А. Меленського, та наприкінці ХІХ століття. Знесений та відбудований наново за першопочатковимпервісним проєктом Л. Руска архітектором В.Шевченко у 1983—1990 роках. У 2013 розпочата масштабна реконструкція за проєктом А. Миргородського.
 
Пам'ятка містобудування і архітектури національного значення(1979—2011, 2015), пам'ятник архітектури містобудіваннямістобудування місцевого значення(2014)<ref>[https://zakononline.com.ua/documents/show/12692___12692 Наказ Міністерства культури України від 15.10.2014 №&nbsp;869]</ref>. Також, Гостиний двір є головним і центральним елементом Пам'ятки архітектури і містобудування місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі, Х-кінець-XIX&nbsp;ст.»(2012).<ref>[http://kyiv-heritage-guide.com/sites/default/files/Паспорт%20Пам_ятки%20-%20Контрактова%20Площа.pdf Паспорт Памятки архітектури і містобудування місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі, Х-кінець-XIX&nbsp;ст.» Ох. №&nbsp;917-Кв, 2013]</ref><ref>[http://mincult.kmu.gov.ua/mincult_old/uk/publish/article/315774;jsessionid=23CB4EC3E7568A9C078522857FFD2933.app1 Наказ Міністерства культури України №&nbsp;1566 від 21.12.2012 року «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток, історичних ареалів та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»]</ref>
 
== Історія ==
Рядок 41:
 
З 1798 року на площі, яку в подальшому почали називати Контрактовою, почали проводити Контрактові ярмарки, переведені з Дубно.
З ростом об'ємів торгівлі виросла необхідність будівництва на цій площі крупнішогобільшого двоповерхового Гостиного двору.
 
В 1806 році відомому петербурзькому архітектору Луїджі Руска було поручено «складення» проєкту двоповерхового Гостиного двору.
Рядок 47:
21 листопада 1808 року на тодішній Торговій площі під час пожежі згоріло понад 300 дерев'яних лавок, а залишилися лише льохи й попелища. Відразу після пожежі 23 листопада «Товариство торгівельних купців» Подолу звернулося до цивільного губернатора з проханням дозволити їм збудувати кам'яні торгові ряди і видати для цього з Державного банку позику 150 тис. рублів.<ref name=":1">[https://antikvar.ua/gostynyj-dvir-u-pershij-tretyni-xix-stolitti-plany-avtory-etapy/ Амелія Шамраєва ГОСТИНИЙ ДВІР У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XIX СТОЛІТТІ: ПЛАНИ, АВТОРИ, ЕТАПИ. Інтернет-видання Антиквар. 2019]</ref>.
 
Наступного дня, 24 листопада 1808 року, магістрат у рапорті на ім'я київського цивільного губернатора П.&nbsp;П.&nbsp;Панкратьєва доклав повідомляє про рішення про початокупочатку бідівництвабудівництва кам'яного Гостиного двору на кошти Міського товариства і господарів товариства відразу з приходом весни 1809 року. В цьому ж документі говориться про заснування Будівельної експедиції, членами якої ставали імениті громадяни Києва М. Григоренко, А. Барський, П. Барщевский. Експедиція під наглядом магістрату мала опікуватися заготовкою матеріалів, узгодженням робіт з архітектором та слідкувати, щоб під час будівництва не було ні зупинки, ні завад.<ref name=":1"/>.
 
18 грудня 1808 року Київська міська Комісія з управління доходами і витратами представила київському губернатору відношення щодо відведення місця для будівництва нового Гостиного двору «там, де стояли раніше згорілі лавки».
Рядок 89:
Довелося лише накрити перший дахом і залишити будинок одноповерховим. На цій стадії будівництво зупинилося до 1825 року.
 
Проте Гостиний двір почав працювати за першопочатковимпервісним призначенням. За Магдебурзьким правом, яке Київ мав до 23 грудня 1934 року, доходи від Гостиного двору отримував МагістатМагістрат.
 
=== Реконструкція за проєктом А. Меленського (1828—1833) ===
Рядок 106:
На літографії, яка зберігається у сімейному архіві києвознавця Владислави Осьмак, Гостиний Двір зображений наприкінці 40-х років XIX століття із ринком усередині.<ref>[http://www.kyivpost.com/content/kyiv/kyivs-hostynny-dvirs-exterior-to-be-preserved-says-ukrrestavratsiya-317996.html Kyiv's Hostynny Dvir's exterior to be preserved, says Ukrrestavratsiya]{{ref-en}}</ref>
 
Наприкінці ХІХ ст. перед фасадом, звернутим до Олександрівської вулиці (тепер&nbsp;— Петра Сагайдачного) було розбито сквер, який мав декорувати невдалі заходи щодо реконструкції будівлі.<ref>[http://kyiv-heritage-guide.com/sites/default/files/Паспорт%20Пам_ятки%20-%20Контрактова%20Площа.pdf Паспорт памяпам'ткиятки містобудванняімістобудування та архітектури місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі, Х-кінець-кін. ХХ ст.», Київ, 2013, Стор.3]</ref>
 
19 жовтня 1905 року російські монархічні ультранаціоналісти «[[чорносотенці]]» вчинили [[погром]] єврейських лавок, що розміщувалися у Гостиному дворі.<ref>[https://kiev24.ua/articles/revolyutsiya-po-kievski-55 Володимир Володько. Революция по-киевски. 20.11.2015]</ref>
 
=== Радянський час ===
 
В 1917 році в Гостиному дворі працювало 53 крамниці. Більшість купців індувідувально подобудовували горище над своїми лавками, яке виконувало функцію повноцінного другого поверху. Професор [[Широцький Костянтин Віталійович|Костянтин Щероцький]] писав, що незважаючи на перебудову більшості лавок, гостиний двір зберіг риси архітектури початку XIX століття. в стилі ампір із колонами і відповідними прикрасами вікон, фронтонів тощо.<ref>[https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1918Shyrocky/Podol/Samson.html К.&nbsp;В.&nbsp;Щероцкий, Киев. Путеводитель, Киев, 1918, стор 173]{{ref-ru}}</ref>▼
[[Файл:Гостиний двір у середині 20 ст.png|thumb|300px|left|Гостиний двір у радянський час, приблизно середина 20 сторіччя]]
▲В 1917 році в Гостиному дворі працювало 53 крамниці. Більшість купців індувідувальноіндивідуально подобудовували горище над своїми лавками, яке виконувало функцію повноцінного другого поверху. Професор [[Широцький Костянтин Віталійович|Костянтин Щероцький]] писав, що незважаючи на перебудову більшості лавок, гостиний двір зберіг риси архітектури початку XIX століття. в стилі ампір із колонами і відповідними прикрасами вікон, фронтонів тощо.<ref>[https://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1918Shyrocky/Podol/Samson.html К.&nbsp;В.&nbsp;Щероцкий, Киев. Путеводитель, Киев, 1918, стор 173]{{ref-ru}}</ref>
 
У 1920-ті роки одноповерховий Гостинний двір залишався торговим комплексом. У його секціях торгували НЕПмани, потім робочі кооперативи&nbsp;— «сорабкопи». На жаль, у цей час віконно-дверні прорізи переробили вже зовсім бридко, а надбудови остаточно попсували вихідні шляхетні пропорції фасадів.<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/06/1/87831/ М.Кальницький, Минуле і майбутнє київського Гостиного двору. ФОТО інтернет-видання Історична правді, 1.06.2012]{{ref-ru}}</ref>
Рядок 132 ⟶ 134:
У 1972 розпочалося будівництво метрополітену на Подолі. Будівництво лінії Поштова площа&nbsp;— Петрівка мало пройти переважно відкритим способом в умовах обмежених історичною забудовою Подолу. Це мало призвести до численних руйнувань забудови.
 
Тож у 1972-74 роках під керівництвом архітекторки ВалетиниВалентини Шевченко було проведено історико-архітектурну інвентаризацію забудови Подолу у межах Поштової пл. й вул. Ратманського (тепер Введенська). За її результатами було запропоновано відтворити Гостиний двір за проєктом архітектора Л. Руски шляхом надбудови та реставрувати всі споруди, що містяться по периметру площі.<ref>[https://kiev.pravda.com.ua/columns/4ffe927f1f8bf/ Катерина Цибенко, Історія Гостинного двору: крізь вогонь, війни й атаки «реконструкторів», Інтернет-видання «Українська правда: Київ» 13.07.2012] </ref>
 
Громадськість відстояла цінність Гостиного двору і було прийнято рішення пройти тунелем під будівлею закритим способом, а саму будівлю на період проведення робіт додатково зміцнинизміцнені. Проте після проведення робіт з прокладення тунелів метро центральна частинабудівлічастина будівлі дала просадку і по ній пішли тріщини.
 
За словами архітекторки Валентини Шевченко Гостиним двором збиралися займались три провідних архітектори-реставратори.
Рядок 159 ⟶ 161:
"Потім голова Держбуду Злобін викликав нас у Радмін, і сказав, що треба робити проект під реставраційний фонд, інакше Двір загине. Так і зробили", – розповідала Валентина Шевченко.<ref>[https://kiev.pravda.com.ua/columns/4ffe927f1f8bf/ Катерина Цибенко, Історія Гостинного двору: крізь вогонь, війни й атаки "реконструкторів", Інтернет-видання "Українська правда: Київ" 13.07.2012] </ref>
 
11 березня 1982 року Рада міністрів УРСР затвердила нове проєктне завдання реставрації пам'ятки, за яким мав бути виконаний проєкт реставрації пам'ятки з пристосуванням під приміщення УСНРПУ(500 кв.м.), інститут «Укрпроектреставрація»(3300 кв.м.) та Науково-технічну бібліотеку з будівництва та архітектури(1200 кв.м.) та ділянки реставрації живопису(100 кв.м.).
 
==== Знесення старої будівлі та зведення нової ====
До робіт з реставрації приступили у [[1983]] році і тривали вони до [[1990]] року.
Спочатку за проєктом [[Шевченко Валентина Петрівна|Валентини Шевченко]] планували надбудувати другий поверх, як було заплановано ще першим проєктом, та оновити будинок зсередини. Проте перед початком робіт були проведені додаткові інжинерсноінженерно-технічні дослідження, які виявили, що цегляна цегла була дуже якісною, а от розчин, який її скріпляв&nbsp;— поганим. Стіни та фундамент легко руйнувалитисяруйнувалися, тому було ухвалено рішення повністю розібрати будівлю і відбудовувати з нуля в першопочатковихпервісних габаритах.
 
У 1985 році здали першу частину будинку&nbsp;— північно-східне крило. Туди заїхала Державна архітектурна біліотекабібліотека ім. Заболотного.
 
Остаточно залишки старої будівлі з боку фонтану «Самсон» знесли у 1987 році.
Рядок 207 ⟶ 209:
03 серпня президент [[Віктор Янукович]] виключив Гостиний двір з Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
 
20 вересня Київрада передала «Укрреставрації» в оренду на 5 років земельну ділянку під Гостинним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельноторгівельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.
 
21 грудня Гостиний двір був включений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України у складі ''комплексу споруд Контрактової площі''&nbsp;— пам'ятки містобудування і архітектури місцевого значення.<ref>[http://pamjatky.org.ua/wp-content/uploads/2013/02/2.doc]</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гостиний_двір_(Київ)