Джалаледдін Румі: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Не можна використовувати інші статті у Вікіпедії як джерела, див. ВП:АД
Рядок 36:
Імʼя Бахаеддіна Веледа, батька майбутнього поета, було широко відомим в Середній Азії та Анатолії, тож не дивно, що його родину всюди зустрічали з великими почестями<ref name="джан"/>. Зупинялися вони в [[Багдад]]і та Лагренді, а також в [[Караман (місто)|Карамані]], де сімʼї Бахаеддіна судилося прожити 7 років. Саме тут у [[1225]] одружується з Джавхар-хатун, а також втрачає матір і старшого брата, Алаеддіна Мухаммеда.<ref name="джан"/>
 
Згодом за запрошенням [[Конійський султанат|конійського султана]] [[Кей-Кубад|Алаеддіна Кейкубада]] батько Румі разом з сім'єю прибуває до [[Конья|Коньї ]]— міста, де Мевляна проживе половину свого життя<ref>Barks, Coleman, Rumi: The Book of Love: Poems of Extasy and Longing, harperCollins, 2005</ref>. Невдовзі Бахаеддін Велед отримує сан шейха – високий чин духовного наставника, що після його смерті (12 січня [[1231]]) перейде до сина, до Румі<ref name="джан" />. На той час майбутній поет вже володіє езотеричними знаннями та технікою самовдосконалення. Варто згадати і його вчителя, духовного наставника — Сенда Бурханеддіна Мухаккіка Термезі, який був колишнім учнем Бахаеддіна<ref name="исток" />. Далі, бажаючи удосконалити свої знання в науках та релігійних вченнях, Джалаледдін вирушив до [[Алеппо]] та [[Дамаск]]у – тодішніх культурних центрів. Тут він навчався в Ібнул-адима<ref>{{Cite news|title=Ibn al-Adim|url=https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Ibn_al-Adim&oldid=881564949|work=Wikipedia|date=2019-02-03|accessdate=2019-02-27|language=en}}</ref>, спілкувався з видатними філософами та науковцями.
 
Невдовзі після повернення в Конью помирає Сенда Бурханеддіна Мухаккіка Термезі, який протягом 9 років був його духовним наставником. Відтоді Джалалледін сам стає проповідником. Спочатку Румі мав лише 4 слухачів, але з часом кількість його учнів зростає.<ref name="исток" />
 
23-26 жовтня [[1244]] відбулося легендарне знайомство поета з [[Шамседдін Тебрізі|Шамседдіном Тебрізі]], який здійснив неабиякий вплив на світогляд Джалалледіна. Румі дещо змінює свої релігійні погляди, зокрема, все більше схиляється до [[суфізм]]у — містико-аскетичної течії в ісламі <ref>{{Cite news|title=Суфізм|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суфізм&oldid=23924653|work=Вікіпедія|date=2018-12-07|accessdate=2019-02-27|language=uk}}</ref><ref name="джан" />. Врешті, він залишає наукову придворну кар'єру та починає вести суфійський аскетичний спосіб життя.
 
Дружба Джалаледдіна Румі та Шамседдіна Тебрізі викликала невдоволення з боку населення Коньї, не розуміла її і родина поета, передусім, через постать самого Шамседдіна. Будучи мандрівним [[дервіш]]ем, представником крайніх суфіїв, Шамседдін Тебрізі був чужим в тому суспільстві, яке не бажало його прийняти. Ще однією причиною ворожого ставлення оточення Румі до його друга і вчителя могли бути ревнощі, адже на момент їхнього знайомства Джалалледін вже мав дуже велике коло учнів і прихильників. Це ж стосується і членів родини Румі, які також не могли побороти свою неприязнь до його нового друга.
Рядок 69:
 
==Вплив на культуру==
Творчість Джалаледдіна Румі помітно вплинула на мусульманську культуру і культуру Туреччини зокрема. Саме Румі вважається зачинателем класичної турецької літератури, незважаючи на те, що з-під пера поета вийшло всього декілька рядків османською мовою (основний доробок Румі - [[фарсі|перською]]). Дослідник Абдюльбаки Гьолпинарли вважає надбання Мевляна основою турецької літератури дивану. Протягом століть османські автори рівнялися саме на Румі, а сьогодні історія цього дивовижного поета приваблює літературознавців і письменників. Зокрема, сучасна турецька новелістка Еліф Шафак<ref>{{Cite news|title=Еліф Шафак|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еліф_Шафак&oldid=24209451|work=Вікіпедія|date=2019-01-17|accessdate=2019-02-27|language=uk}}</ref> створила роман про Джалаледдіна Румі - "Сорок правил любові" ({{lang-en|The Fourty Rules of Love}}), де не лише в оригінальній формі подано основні ідеї поета, а й розказано історію його дружби з Шамседдіном Тебрізі.
 
Румі досить популярний і в Західній Європі, про його творчість схвально відгукувалися [[Гегель]], [[Гете]], Баре. Дослідження й переклади його текстів розпочалися з [[19 століття]].