Вікіпедія

Крилаті гусари: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 3:
 
== Основні відомості ==
Гусарія як військове формування існувала майже три століття (бл. 1500—1775). Спочатку гусарів називали «рацами», вони були ударною легкою кіннотою ([[копійщик]]ами)зі списами, що з оборонного спорядження мала лише кольчуги, великі щити або взагалі не мали захисних обладунків. На [[копия|копиюспис]]і вішали майорець (прапорець із розділеним надвоє вільним кінцем), щоб тріпотів на скаку і лякав ворожих коней. Після того як копияспис у бою ламалася або губилася, вершник брався за [[палаш]], [[кончар|кінчак]], [[шабля|шаблю]] чи [[топірсокира|сокиру]]. Часто у раців, як легкої кінноти були [[лук]]и чи [[пістоль|пістолі]]. Із оздоблення раці мали пера, крила птахів, шкіри тварин, а на щиті часто малювали орлине крило.
1577-го, року почалася реформа [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]. Раців перетворено на важку (середню) кінноту, вони масово почали одягати обладунки, відмовилися від щитів, прикрашали коня барвистими опонами, а себе шкірами диких тварин, які носили на плечах. Насправді, не було приписів, які б точно пояснювали, як і що повинноповинні носити лицарстворицарі, тому кожен шляхтич одягав себе і свій почет сам, як вважав за потрібне.
 
З організаційного погляду гусари поділялися на роти (пізніше названі [[Корогва (підрозділ)|корогвами]]), які у свою чергу, поділялися на [[почет|почти]]. Почет — найменша одиниця давньої гусарської кінноти.
 
До складу почту входив ''товариш'', тобто лідерорганізатор цього почту, який за власні кошти купував усе спорядження, а також коней і все озброєння (за винятком гусарськоїгусарського копиїсписа, якоюяким гусара мав забезпечити ротмістр, командир гусарської роти). До складу почту входила ''челядь''.
 
Челядь (зброєносці-джури) поділялася на челядь почтову і вільну ({{lang-pl|luźna czeladź}}). Почтова челядь мала право брати участь у битвах нарівно з товаришами, щоправда, товариш мав привілей битися у першій лаві — а почтова челядь шикувалася «у справі», тобто у бойовому порядку, за спиною товариша. Челядь вільна дбала про майно почту: годувала коней, постачала їжу для воїнів і тяглових тварин, правила возами, приводила коней воякам, подавала копиїсписи, тощо.
 
Існує кілька думок стосовно походження і значення назви цього роду кінного війська. З них історично правдоподібними вважають дві:
Рядок 27:
Комплектування гусарії в XVII ст. проводилось на добровільних засадах, за системою так званого «товариського почту», згідно з якою майбутній командир гусарської роти («хоругви», 100—200 вершників), ротмістр, отримавши від короля особливу грамоту, наймав на службу «товаришів» з числа лицарів-шляхтичів, кожен з яких зобов'язаний був привести з собою «почт» у складі одного-двох озброєних слуг з кіньми. Ці «почтові» воїни, що називалися також «пахолки» (зброєносці), зазвичай набиралися з дворових людей шляхтича або, якщо «товариш» був досить багатим, то з дрібної шляхти.
 
У бойовому шикуванні «товариші» ставали в перший ряд, а їх почтпочет шикувався в кілька рядів позаду.
 
== Занепад гусарії ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Крилаті_гусари