Відмінності між версіями «Гребінка Євген Павлович»

правопис, стиль, вікіфікація, оформлення
(правопис, стиль, вікіфікація, оформлення)
 
== Життєпис ==
Народився 2 лютого [[1812]] року на [[хутір|хуторі]] Убіжище [[Пирятинський повіт|Гребінківського]] на [[Полтавська губернія|Полтавщині]] (тепер село [[Мар'янівка (Гребінківський район)|Мар'янівка]] ) в сім'ї відставного штаб-ротмістра [[Гребінка Павло Іванович|Павла Івановича Гребінки]] та його другої дружини Надії Іванівни Чайковської.
 
Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У [[1825]]–[[1831]] роках навчався у [[Ніжинська гімназія вищих наук|Ніжинській гімназії вищих наук]]. У гімназії почав писати вірші. [[1827]] року написав драматичний твір для самодіяльного театру «''В чужие сани не садись''». [[1829]] року почав працювати над перекладом на українську мову поеми [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] [[Полтава (поема)|«Полтава»]]. Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів [[Гоголь Микола Васильович|М.Гоголя]], [[Кукольник Нестор Васильович|Н.Кукольника]], [[Прокопович Микола Якович|М.Прокоповича]], [[Гребінка|Г.Гребінки]]. [[1831]] року закінчив гімназію. Того ж 1831 року на сторінках «[[Український альманах|Украинского альманаха]]» в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин побачив світ його перший друкований твір — вірш {{lang-ru|«Рогдаев пир» («Рогдай сидел между друзей…»)}}.
== Творчість ==
[[Файл:Гребінка Євген2.jpg|міні|180пкс|Євген Гребінка, гравюра за портретом]]
Українське суспільство у 1820—1830-х роках, коли зростав талант Євгена Гребінки, розвивалося в умовах загострення суспільно-політичних відносин, зростання ліберальних і радикальних настроїв. Після наполеонівської війни 1812 року, коли багато жителів Росії й України ознайомилися з життям Європи та порівняли його зі своїм середньовічним кріпацтвом, почали виникати таємні політичні товариства, з яких 14 грудня 1825 виросло декабристське повстання в Петербурзі. 28 грудня це повстання відбулося в [[Україна|Україні]], під Васильковом, де збунтувався піхотний полк, загітований декабристами. Новий спалах національної самосвідомості після придушення декабристського руху відбувся під час польського повстання 1831 року, яке знайшло жвавий відгук у середовищі радикально настроєного українського громадянства. Прояви українського національного відродження, зініційовані польським визвольним антиросійським рухом, ширилися на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]].
 
Водночас на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]], на колишніх українських землях [[Польща|Польщі]], розвиток національної самосвідомості відбувався під впливом [[Українська школа в польській літературі|української школи польських письменників]], найяскравішими представниками якої були [[Северин Гощинський]], [[Богдан Залеський]], [[Антоній Мальчевський]], [[Юліуш Словацький]], [[Тимко Падура]]. У ті часи починали свою діяльність [[Микола Костомаров]], [[Пантелеймон Куліш]], [[Микола Гулак]], [[Опанас Маркович]]. Уже було видано славнозвісний збірник українських пісень Михайла Максимовича. Надзвичайною популярністю користувалася «Енеїда» [[Іван Котляревський|Івана Котляревського]], яка започаткувала нову українську літературу, писану живою народною мовою. Ці прояви національного відродження в часи царювання [[Микола I (російський імператор)|Миколи І]] викликали непримиренну ворожість. Царизм в усіх проявах національного життя вбачав сепаратизм і вживав заходів щодо остаточної асиміляції українських провінцій.
[[Файл:Hrebinka Yevhen.jpg|міні||230пкс|Можливий [[Портрет Є. П. Гребінки роботи Тараса Шевченка|портрет Євгена Гребінки]], художник [[Тарас Шевченко]].]]
У таких умовах виник так званий романтичний напрям української літератури дошевченківського періоду, яка живилася подіями народного життя й надихалася ідеями національного відродження. Євген Гребінка, як і багато хто в українській, російській та польській літературі, вдавався в умовах миколаївської реакції до жанру байки, яка мала в Україні давні традиції й досягла найвищого рівня у XVIII столітті в «Баснях Харьковских» [[Сковорода Григорій|Григорія Сковороди]] та в російських байках [[Крилов Іван Андрійович|Івана Крилова]]. Гребінка творчо переосмислив здобутки попередників у жанрі байки й надав їм ширшого жанрового звучання, ввівши в них українські реалії та думки, що відображають світогляд українського селянина.
 
У байках Гребінки відбито соціальні суперечності тогочасної дійсності. Езопівською, сповненою алегорій мовою, він, бачачи соціальну й національну несправедливість тогочасної царської Росії, наважувався говорити сувору і сміливу правду. Майже в усіх його байках хижакам і гнобителям протистоїть простий чоловік, який має здоровий глузд і мораль, і цим протиставляється автором багатим, крутіям, здирникам, чинодралам. Наприклад, у байці «Ведмежий суд» він викриває тогочасні порядки, продажність і корупцію в судових установах миколаївської [[Росія|Росії]], де судді, Ведмеді та Вовки, за доносом Лисиці готові розтерзати жертву, бідолашного Вола, за те, що той лиш «їв сіно, і овес, і сіль». Вола за скоєні злочини «справедливий» суд постановив
</div>
 
У своїх байках, коротких мініатюрах, побудованих, як у драматичних творах, на протиставленні й зіткненні характерів, добра і зла, Гребінка досяг простоти й легкості стилю, влучності характеристики персонажів, завдяки чому його твори стали явищем в українській літературі того часу. Євген Гребінка успішно виступав і як прозаїк, автор історичних повістей, нарисів та роману «Чайковський», присвяченого подіям визвольної війни 1648—1654 років. Цей роман [[Іван Франко]] називав улюбленим твором галицько-руської молоді 1860—1870-х років. Створено його на основі родинних переказів, оскільки мати Гребінки походила з роду Чайковських. У «Чайковському» Гребінка, продовжуючи лінію [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]], творами якого тоді зачитувалися Росія й Україна, створив широке епічне полотно, зобразив суворе життя козаків, їхню мужність і вірність у дружбі.
 
Гребінка звертався й до так званих злободенних тем, дуже гостро вирішуючи тему маленької людини у жорстокому суспільстві. Недарма його роман «Доктор» майже через півстоліття після смерті Гребінки А. Чехов називав серед найкращих творів тогочасної літератури, гідних для перевидання й народного читання. Велику популярність у другій половині XIX століття мали також повісті Гребінки «Приключения синей ассигнации» та «Кулик», в яких він у традиціях гоголівських творів показав жорстоку владу грошей у тогочасному суспільстві.
 
Окремою гранню творчості Гребінки є його лірична поезія українською та російською мовами. Найкращі з-поміж українських поетичних мініатюр&nbsp;— «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить») стала народною піснею. А російський романс на слова Гребінки «Очи черные, очи страстные» приніс Гребінці ще й світову славу. В історії української культури Гребінка залишився навічно ще й як щирий учасник у вирішенні Шевченкової долі, коли брав участь у викупленні його з кріпацтва та допоміг видати «[[Кобзар (збірка)|Кобзар]]» 1840 року.
Автор слів відомого російського романсу «[[Очи чёрные (пісня)|Очи черныя]]» (уперше було надруковано в «Літературній газеті» [[17 січня]] [[1843]] року)
 
== Пам'ять ==
== Вшанування пам'яті ==
На честь поета назване [[Гребінка|місто]] і [[Гребінка (станція)|станція]] в [[Полтавська область|Полтавській області]]..
 
В [[Київ|Києві]], [[Полтава|Полтаві]], Гребінці, [[Мар'янівка (Лубенський район)|Мар'янівці]] та інших населених пунктах України [[Вулиця Євгена Гребінки|вулиці носять ім'я Є.П.Євгена Гребінки]].
В 1903 році село Городище поблизу залізничної станції Тінь (тепер місто-районний центр) назване на честь Євгена Гребінки.
 
В Києві відкрито меморіальну дошку на будинку колишнього готелю, де зупинявся Є.П.Гребінкаписьменник.
В Києві, Полтаві, Гребінці, Мар'янівці та інших населених пунктах України вулиці носять ім'я Є.П.Гребінки.
 
В Києві відкрито меморіальну дошку на будинку колишнього готелю, де зупинявся Є.П.Гребінка.
 
Діють кімнати-музеї Євгена Гребінки в будинках культури міста Гребінка та с. Мар'янівка.
 
1987 року на честь 175-ліття письменника споруджено і урочисто відкрито [[Пам'ятник Євгену Гребінці (Гребінка)|пам'ятник]] у м.місті Гребінка.
 
До 200-річчя від дня народження, у 2012 році, [[Національний банк України]] випустив в обіг ювілейну[[Євген Гребінка монету(2012срібна монета)|ювілейну срібну монету]].
 
ВУ 2017 році створена та діє громадська організація "«Нащадки духовної спадщини Євгена Гребінки"».
 
З 2017 року на батьківщині пиьменника (с. Мар'янівка- та м. Гребінка) проводиться Міжнародний фестиваль культури "«Гребінчині вечорниці"» (засновник та художній керівник -&nbsp;— Микола Рудаков).
 
== Примітки ==
* ''Герасимова Г. П.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Grebinka_E Гребінка Євген Павлович] // {{ЕІУ|2|187}}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9450 Коваленко Гр. Про Євгена Гребінку: (у столітні роковини його народження) / написав Гр. Коваленко.&nbsp;— Київ: Друк. Другої Артілі, 1912.&nbsp;— 16 с. : портр.&nbsp;— (Бібліотека «Села» ; №&nbsp;4).]
* Рудаков Я.&nbsp;М.&nbsp;Готуймося на "«Гребінчині вечорниці"»! //Час і події: газета. Чикаго(США).2017,2 лютого
* ''Шаров І. Ф.'' 100 видатних імен України &nbsp;— Київ: Вид-во «АртЕк», 2004. ISBN 966-505-218-7.
 
== Посилання ==
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Гребінка Євген] // {{УМЕ2|сторінки=278}}
{{Вікіпосилання
|Тема = Гребінка Євген Павлович
|Родовід = 252766
}}
* [http://md-eksperiment.org/evgen-grebinka Євген Гребінка. Всі твори, біографія, критичні статті та відео]
* [http://grebenka.com/index/0-80 Історія, біографія, поезія, творчість, романси, реферати, портрети, вірші та байки Євгена Павловича Гребінки]
* [http://ukrcenter.com/Література/19177/Євген-Гребінка Твори Євгена Гребінки]
* [http://grebenka.com/index/0-114 Основні дати життя і творчості, книги та твори Євгена Павловича Гребінки]
* [http://grebenka.com/index/0-328 Про дружину і дочку Є.&nbsp;П.&nbsp;Гребінки та їх долю]
* [https://sites.google.com/site/openbookclassic/ukraienska-literatura/grebinka-e-p Твори Євгена Гребінки в мережевій бібліотеці «Відкрита книга»]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10730 Клепатський П. &nbsp;Г. &nbsp;Український байкар Євген Гребінка (1812–18481812—1848) / П. &nbsp;Г. &nbsp;Клепатський.&nbsp;— – Кам’янецьКам'янець-Подільський : Наклад. Вид. від. Поділ. губерніал. нар. управи, 1919.&nbsp;— 28 с.]
* [http://kiev-foto.info/ru/memorialnye-doski/2322-memorialnaya-doska-evgeniyu-grebinke Меморіальна дошка Євгену Гребінці в Києві]
* http://www.grebenka.com/news/na_poltavshhini_vidbuvsja_i_j_mizhnarodnij_festival_kulturi_grebinchini_vechornici/2017-09-13-5927
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11420 Гребінка Є. Вибрані твори / Євген Гребінка ; передм. і ред. М. Новицького. &nbsp;— Київ : Держ. літ. вид-во, 1935. &nbsp;— 116, 3 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11419 Гребінка Є. Українські твори / Євген Гребінка.&nbsp;— У Київі : Вік, 1906.&nbsp;— 96 с.&nbsp;— (Українська бібліотека ; № &nbsp;18).]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11142 Гребінка Є. Приказки Евгена Гребінки. &nbsp;— Вецляр ; Київ : Книжка, 1918.&nbsp;— 46 с. : іл.]
* Міхно, Олександр (2012) ''Педагогічний портрет Євгена Гребінки'' Українська мова і література в школі, 1. стор. 58-64.https://lib.iitta.gov.ua/715598/
{{Бібліоінформація}}