Історія Фінляндії: відмінності між версіями

Радикально налаштовані соціал-демократи разом з іншими лівими силами організували загони Червоної гвардії і в січні [[1918]] р. проголосили Фінляндію [[Фінська Соціалістична Робітнича Республіка|соціалістичною робітничою республікою]]. Уряд Фінляндії втік на північ, де лідер консервативної партії барон [[Маннергейм Карл Ґустав|Карл Густав Маннергейм]] сформував загони білої[[Біла гвардіїгвардія (шуцкорФінляндія),|шуцкору]] щоб перешкодити поширенню революційного руху. Розгорілася громадянська війна між білими і червоними, яким допомагали російські війська, що ще залишалися в країні. Німецька імперія направила дивізію, щоб допомогти білим встановити прогерманський режим. Червоні виявилися не в змозі протистояти добре озброєним кайзерівським військам, які незабаром захопили [[Тампере]] і [[Гельсінкі]]. Останній оплот червоних [[Виборг]] упав у квітні 1918 р. Було скликано сейм для формування уряду, і [[Пер Евінд Свінгувуд]] був призначений виконуючим обов'язки глави держави.