Відмінності між версіями «Петренко Михайло Миколайович»

правопис, оформлення, стиль, вікіфікація
(правопис, оформлення, стиль, вікіфікація)
На сьогодні ще залишається багато невивчених сторінок з біографії Михайла Петренка:
* документально не підтверджене місто й місце народження,<ref name="sp1938" />
* не встановленовстановлена точнуточна датудата народження,
* не з'ясованоясоване місце проживання його батьків у місті Слов'янську,
* невідомо де перебував і чим займався Михайло Петренко в період післявід закінчення університету тай до вступу вна службу вдо ХарківськуХарківської ПалатуПалати кримінального суду (липень 1844),
* ще невідоме місце його поховання в Лебедині,<ref name="sp1938" />
Щодо* зображеньне знайдена світлина, чи портрет, зображення, що інколи публікуються, то це є результатом художньої уяви деяких авторів.<ref> Українська література ХІХ століття.&nbsp;// Хрестоматія (попереднє слово Миколи Жулинського). «Либідь».&nbsp;— Київ, 2006, с. 169.</ref> У Вікіпедійній статті надається портрет Михайла Петренка роботи заслуженого художника України О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченка{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}.
* на жаль, ще не знайдено його світлину, чи портрет.
Щодо зображень, що інколи публікуються, то це є результатом художньої уяви деяких авторів.<ref> Українська література ХІХ століття.&nbsp;// Хрестоматія (попереднє слово Миколи Жулинського). «Либідь».&nbsp;— Київ, 2006, с. 169.</ref> У Вікіпедійній статті надається портрет Михайла Петренка роботи заслуженого художника України О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченка{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}.
 
== Родина ==
 
== Галерея портретів ==
Досі не знайдено портрета чи світлини з зображенням Михайла Петренка. У галереї наведенонаведені реконструкції образу,&nbsp;виконані заслуженим художником України О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченком на основі фотографійсвітлин близьких нащадків поета{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}.
<gallery>
Файл:Михайло Петренко.JPG|«Студент»
== Творчість ==
 
Вперше згадка про поета Михайла Петренка з'явилася в 1841 році в поетичному альманасі ''[[Сніп (альманах)|«Сніпъ»]]''<ref>[http://www.дивлюсьянанебо.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/131-ukrainskij-novorochnik-snjp-1841-g-ua Сніпъ, украинскій новорочникъ.&nbsp;— Х., 1841.]</ref>, який видававсявидавав [[Корсун Олександр Олексійович|О.&nbsp;КорсуномОлександр Корсун]]. В збірці під загальним заголовком ''«Думки»'' було надруковано декілька віршів Поета: ''«Недоля» (Дивлюся на небо та й думку гадаю…), «Вечjрнjй дзвінъ» (Якъ всумерки вечjрнjй дзвjнъ…), «Смута» (Чого ты, козаче, чого ты, бурлаче…), «По небу блакитнjмъ очjма блукаю…», «Гей, Иване! Пора…»'' (два вірші), ''«Брови»'' (Ой, бjда менj, бjда…) та ''«Туди мои очj, туди моя думка…».''
 
У 1843 році вийшов український літературний збірник ''«[[Молодик (альманах)|Молодикъ»]],'' який видавав І.&nbsp;[[Бецький Іван Єгорович|Іван Бецький]], де були надруковані два вірші М.&nbsp;Петренка: ''«Вечиръ»'' (Зхилившись на руку, дивлюся я…) та ''«Батькивска могила»'' (Покинувъ насъ и нашу матиръ…)<ref> [http://www.дивлюсьянанебо.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/130-ukrainskij-literaturnyj-sbornik-molodik-na-1843-g-ua Молодикъ на 1843 годъ. Часть вторая.&nbsp;— Х., 1843.]</ref>.
 
Останнє відоме на сьогодні прижиттєве видання віршів М.&nbsp;Петренка відбулося в ''[[Южный русский сборник|«Южном русском зборнике»]]'' (1848 рік)<ref name="sp1999">Южный русский зборник, 1848</ref>, де вони були об'єднані в цикл ''«Думu та співu»: «Думu мои, думu мои…», «Небо»'' (Дuвлюся на небо, та й думку гадаю…) (під цією назвою об'єднані три вірші), ''«Весна» (Весна, весна, годuна мuла…), «Славьянск»'' (Ось, ось Славьянск! Моя родuна…)(під цією назвою об'єднані чотири вірші), ''«Тебе не стане в сuх мистах…», «Тудu мои очи, тудu моя думка…», «Як в сумеркu вечирний дзвин…», «Ой бида мени, бида…», «Мuнулuся мои ходu…», «Чого тu, козаче, чого тu, бурлаче…», «Іван кучерявuй»'' (У недиленьку раненько…) і ''«Недуг» (Ходе хвuля по Осколу…)''<ref>[http://www.дивлюсьянанебо.com/component/content/article/20-ukrainskij-yazyk/nasledie-poeta-ua/129-almanakh-yuzhnyj-russkij-zbornik-1848-g-ua Южный русскій зборникъ.&nbsp;— Х.,1848.]</ref>.
 
Також перша, і мабуть єдина відома, прижиттєва опублікована біографічна довідка про Михайла Петренка вийшла в «[[Южный русский сборник|Южном русском зборнике»]] (1848 рік), тому А.&nbsp;[[Метлинський Амвросій Лук'янович|Амвросія Метлинського]] називають першим біографом поета.<ref name=":0">[[Петренко Олександр Євграфович|Олександр Петренко]]. Михайло Миколайович Петренко. У пошуках біографічної істини.&nbsp;// Донецький вісник Наукового товариства ім.&nbsp;Шевченка. Т.&nbsp;34 (Історія. Філософія). «[[Східний видавничий дім]]».&nbsp;— Донецьк, 2012, с.&nbsp;164.</ref>
 
Були й інші твори у Михайла Петренка. В своєму листі до О.&nbsp;Олександра Корсуна [[Кореницький Порфирій|Порфирій Кореницький]] пише:{{Text|…Петренковъ нашъ кончаетъ уже свою драмму подъ заглавіемъ Паньска любовь, очень хорошую и занимательную піэсу; также написалъ онъ еще Словьянски писни и Сауръ-могилу и самъ отъ себя хочетъ издать…''<ref>І.&nbsp;Айзеншток. "Листи Порфирія Кореницького." // Науковий збірник за рік 1926. Т&nbsp;ХХІ.&nbsp;— К., 1926, с.&nbsp;157—163.</ref>}}
 
Ще не знайдена «Паньска любовъ», але,ще нещодавно,не дослідницею життя й творчості Михайла Петренка з мзнайдена. Слов'янськУ Валентиною2013 Шабановою,році зробленобула дужезнайдена важливуперша знахідку. Мова йде про першу діюдія (перші дві яви) драматичної думи Михайла Петренка «[[Найда]]», про яку літератори та науковці ніколираніше не згадуваливідому дослідникам{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=149—189}}.
 
НайвизначнішимиНайпомітнішими виданнями XX століття, де були надруковані вірші М.&nbsp;Петренка, були:
* ''Українська Муза. Поетична антологія''<ref>Украінська Муза. Поетична антологія (під редакцією Олекси Коваленка).&nbsp;— К., 1908.</ref>, яка перевидавалася в 1973 та 1993;
* ''Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії''<ref>Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії.&nbsp;— К., 1960.</ref>;
== Критика ==
 
До творчості Михайла Петренка [[Літературна критика|критики]] та [[Літератор|літераторилітератор]]и ставилися по-різному.
 
Поет і прозаїк [[Тихорський Микола|Микола Тихорський]] написав критичну статтю на поетичний збірник «Снjпъ», де розповів невеличку романтичну історію про поезію: {{Text|…То-то читаю и журналы и книги – стиховъ много – стиховъ звучныхъ, плавныхъ и даже трескучихъ, а все поэзіи нѣтъ, какъ нѣтъ! Да гдѣ она дѣвалась, наша собственная поэзія? А вотъ видите ли въ чемъ дѣло, я вамъ разскажу небольшую исторійку о похожденіи нашей поэзіи: …Лермонтовъ, уѣзжая на Кавказъ, увезъ съ собой и поэзію, онъ умеръ, поэзія осталась одна сироткой на чужой сторонѣ… Вотъ она думала передумала и рѣшилась наконецъ отправиться опять в Петербургъ; наняла извощика. – Петренко не промахъ, провѣдалъ какъ-то, что поэзія ѣдетъ на долгихъ въ Петербургъ и какъ нарочно черезъ Харьковъ; въ извѣстный день он и засѣлъ на Холодной горѣ, въ провальѣ. Была ночь, когда поэзія подъѣзжала къ Харькову, желая въ полнѣ насладиться Малороссійскою ночью, она вышла изъ повозки, и вперивъ глаза въ звѣздное небо, тихо брела по бульвару, извивавшемуся около дороги; г.&nbsp;Петренко не долго думалъ; схватилъ поэзію, и бѣегом съ нею домой. Съ тѣхъ поръ поэзія живетъ въ заперти у г.&nbsp;Петренки; онъ выучилъ ее Малороссійскому языку, и волею-неволею заставляетъ ее пѣть думки. Теперь не видать вамъ, господа, поэзіи въ Петербургѣ; г.&nbsp;Петренко до безумія влюбился въ Mademoiselle поэзію; M-lle поэзія очень неравнодушна къ M-r&nbsp;Петренко&nbsp;— слѣдственно они никогда не расстанутся… Думки поетъ не г.&nbsp;Петренко, а поэзія; что я васъ не обманываю, извольте посмотрѣть&nbsp;— вотъ, напримеръ Недоля…<ref>Николай Тихорскій. Рецензія на Украинскій новорочникъ Сніп Александра Корсуна. // Маякъ, журналъ современнаго просвѣщенія, искусства, и образованности. Том&nbsp;5, кн.&nbsp;9, глава 4. «В типографіи Конрада Вингебера». Санктпетербургъ, 1842, с.&nbsp;1—21.</ref>}}
Так писав про Михайла Петренка український письменник і поет [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]:{{Text|Останній томик Зборника Метлинського займає Квітчина драма «Щира любов», писана російською мовою з виїмком української ролї Галочки. Поміщені в першім томику вірші Михайла Петренка мають дуже малу поетичну, а ще меншу язикову вартість…<ref>Писання Івана Франка. І. Нарис історії українсько-руської лїтератури (до 1890 р.).&nbsp;— У Львові, 1910, с.&nbsp;96—97.</ref>}}
 
Високо цінував творчість Михайла Петренка й український літературознавець, історик літератури [[Шамрай Агапій Пилипович|Агапій Шамрай]]:{{Text|…невеличка його літературна продукція цікава для нас тим, що він чи не перший з харківських поетів перейшов від балядних і пісенних форм до рефлективної, психологічної лірики, що так розвинулась у романтичних традиціях інших літератур... »<ref>А.&nbsp;Шамрай. «Харківська школа романтиків». // Харківська школа романтиків. Т.&nbsp;1.&nbsp;— Харків, 1930, с.&nbsp;14</ref>}}
 
Цікавою є стаття історика української літератури [[Шевельов Юрій Володимирович|ЮріяЮрій ШерехаШевельов]] присвячена аналізу творчиханалізував починаньтворчість Михайла Петренка ву порівнянні з творчістю Тараса Шевченка:{{Text|…У переборенні «котляревщини» Петренко був послідовнішим, ніж Шевченко. У створенні «чистої» дикції української поезії, не обтяженої реаліями побуту й подробицями щоденності, Петренко посів своє, окреме місце в історії літератури. В цьому велике принципове значення цього, зрештою малого, поета. Лексика і епітети його можуть нам видаватися малооригінальними. Для свого часу вони були революційні. Прийшов, щоб ще раз згадати слова Метлинського, п&nbsp;о&nbsp;е&nbsp;т.»<ref>Юрій Шерех. Інший романтик, інший романтизм. // Третя сторожа.&nbsp;— Київ, 1993, с.&nbsp;32—47. </ref>}}
 
== Пам'ять ==