Відмінності між версіями «Петренко Михайло Миколайович»

стиль, оформлення, вікіфікація
м (правопис)
(стиль, оформлення, вікіфікація)
{{стиль}}
{{оригінальне дослідження|дата=травень 2020}}
{{переробити|дата=травень 2020}}
{{Письменник
| Ім'я = Михайло Миколайович Петренко
| Фото = Михайло Петренко.JPG
| Ширина = 200px
| Підпис = Реконструкція образу Михайла Петренка «Студент» роботи заслуженого художника України О. М. Чередниченка{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
| Дата народження = 1817
| Місце народження = можливо, [[Слов'янськ]]
| Дата смерті = 25.12.1862
| Місце смерті = м. [[Лебедин]], [[Харківська губернія]] (нині [[Сумська область]], [[Україна]])
| Magnum opus =
| Премії =
| Ukrcenter =
| Signature =
}}
| Примітки =
}}{{othernames|Петренко}}
 
'''Миха́йло Микола́йович Петре́нко''' ([[1817]], ймовірно у [[Слов'янськ]]у, [[Ізюмський район|Ізюмського повіту]] — [[25 грудня]] [[1862]], [[Лебедин]]) — український [[поет]] [[Харківська школа романтиків|Харківської школи романтиків]], автор віршів «[[Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…]]», «[[Взяв би я бандуру…]]», «[[Ходить хвиля по Осколу…]]», які стали [[народна пісня|народними піснями]].
 
== Дослідження біографії ==
 
Основу наданої біографії становить «Формулярный списокъ о службѣ Лебединскаго Уѣзднаго Стряпчаго Титулярнаго Совѣтника Михаила Николаевича Петренка. За 1858 годъ». ([[Державний архів Сумської області|Сумський обласний архів]], ф. 523, оп. 1, спр. 158, арк. 11-14).
 
Спроби дослідження біографії Михайла Петренка робилися здавна, проте, ця тема вивчена мало. На жаль, інколи все зводилося до збирання різноманітних спогадів та чуток, що закінчувалося лише написанням розповідей, які мали дуже сумнівне відношення до Михайла Петренка і його батьків (про так званий Слов'янський період життя).<ref>[[Петренко Олександр Євграфович|Олександр Петренко]]. Слов'янці про Слов'янський період життя Михайла Миколайовича Петренка або історія банальної помилки. // Журнал «Краєзнавство», №&nbsp;2(83).&nbsp;— К., 2013, с. 232—245.</ref>
 
Вперше аналітичний підхід у вивченні біографії Поета прослідковується у [[Нудьга Григорій Антонович|Григорія Нудьги]] в статті ''«Два поети-романтики»''<ref>Г. Нудьга. Вступна стаття «Два поети-романтики» // «Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії».&nbsp;— К., 1960.</ref>, що вийшла в 1960 році. Автор пильно розглядає раніше згадані в літературі біографічні довідки М.&nbsp;Петренка, а також аналізує вірші поета, виявляючи інформацію, пов'язану з його біографією.
 
У 1984 році в газеті «Комуніст» була опублікована стаття [[Овчаренко Іван Микитович|І.&nbsp;Овчаренка]], де розповідалося як студентський гурток книголюбів під керівництвом Н.&nbsp;М.&nbsp;Корнієнко збирав інформацію про Петренків, що проживали в Слов'янську. Тоді автор був вже знайомий з Наталією Борисівною (правнучка по сину Поета Миколи) та Костянтином Михайловичем (її чоловік) Шептіями, які проводили архівні пошуки, і повідомляли І.&nbsp;Овчаренка про знахідки. У статті також згадується й про місцевого археолога-краєзнавця А.&nbsp;Абрамова, що також, начебто, досліджував Петренків, що мешкали в м.&nbsp;Слов'янську в ХІХ та ХХ століттях.<ref>І. Овчаренко. «Поет цікавий, талановитий (До біографії М. Петренка).» // Газета «Комуніст», 15 серпня.&nbsp;— С., 1984.</ref>
 
Прізвище '''[[Петренко]]''' найпоширеніше на теренах не лише України, а й за її межами. Та, на жаль, деякі сучасні дослідники біографії Михайла Петренка роблять ту саму помилку, що припускалися їхні попередники: у Слов'янську мешкало кілька родів Петренків, але не всі були родичами.<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/u-poshukah-istini Олександр Петренко. У пошуках істини.]&nbsp;// Щоденна всеукраїнська газета «[[День (газета)|День]]», 6-7 липня.&nbsp;— К., 2012, C.&nbsp;11.</ref>
Через це з'явилися наповнені суперечливою інформацією й украй сумнівними припущеннями версії біографії Михайла Петренка від сучасних краєзнавців власне з Слов'янська. Ними на сумнівних спогадах вибудована хибна версія слов'янського періоду життя Михайла Петренка та його батьків.<ref>[[Петренко Олександр Євграфович|Олександр Петренко]]. Михайло Миколайович Петренко. У пошуках біографічної істини. // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.&nbsp;34 (Історія. Філософія). «Східний видавничий дім».&nbsp;— Донецьк, 2012, с.&nbsp;175.</ref>
 
Не зважаючи на те, що результатом спроб вивчення біографії М.&nbsp;Петренка земляками-слов'янцями виявилися вельми сумнівні версії біографії поета, після суттєвого доопрацювання ця інформація може бути використана, наприклад, щодо вивчення історії [[Козаки|козацтва]] в регіоні.<ref name="sp1938" />
 
Останнім часом вперше за останні 150 років проведена велика дослідницька робота з аналізу літературних та архівних джерел інформації, де наводяться біографічні дані Михайла Петренка. Результатом пошуків є книга ''«Идентификация Петренко»''<ref name="sp1938" />, де поряд з дослідженнями роду Петренків, до якого належав поет, доведена неспроможність біографічної версії М.&nbsp;Петренка, розробленої групою ентузіастів з м.&nbsp;Слов'янська.
 
У житті Михайла Петренка умовно можна розглядати наступні періоди:
* Слов'янський (дитинство);
* Харківський (юність, студентські роки, перші роки служби);
* перебування за межами України (гіпотеза);
* Харків і [[Вовчанськ]]о-Лебединський (служба).
 
Слов'янський період життя Михайла Петренка вимагає особливо пильної уваги і вивчення, позаяк упродовж багатьох десятиліть вивченням біографії Поета займалися місцеві краєзнавці різні за фахом своєї підготовки, що призвело в публікаціях величезну кількость помилок (на початкових етапах) та фальсифікацій (деякі роботи, що вийшли після 2000 року).
 
На сьогодні ще залишається багато невивчених сторінок з біографії Михайла Петренка:
* документально не підтверджене місто й місце народження,<ref name="sp1938" />
* не встановлено точну дату народження,
* не з'ясовано місце проживання його батьків у місті Слов'янську,
* невідомо де перебував і чим займався Михайло Петренко в період після закінчення університету та до вступу в службу в Харківську Палату кримінального суду (липень 1844),
* ще невідоме місце його поховання в Лебедині,<ref name="sp1938" />
* на жаль, ще не знайдено його світлину, чи портрет.
Щодо зображень, що інколи публікуються, то це є результатом художньої уяви деяких авторів.<ref> Українська література ХІХ століття.&nbsp;// Хрестоматія (попереднє слово Миколи Жулинського). «Либідь».&nbsp;— Київ, 2006, с. 169.</ref> У Вікіпедійній статті надається портрет Михайла Петренка роботи заслуженого художника України О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченка{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}.
 
== Біографія ==
 
Михайло народився в сім'ї [[Губернський секретар|губернського секретаря]] Миколи Дмитровича Петренка (1792&nbsp;р.&nbsp;н.), що походив з [[Дворянство|дворян, хоча в дітей не було права на спадкоємність]], проживав у Слов'янську і служив у Слов'янській городовій [[Ратуша|ратуші]]. Саме сукупність цих фактів дає підстави вважати, що Михайло народився в Слов'янську.
 
У Формулярному списку М.&nbsp;Д.&nbsp;Петренка на вересневу третину 1828 згадується, що його дружина мала дерев'яний будинок в Слов'янську{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=200}}.
 
Далі, надається послужний список Миколи Петренка:
Послужний список Миколи Петренка:
* у службу вступив у Городову ратушу підканцеляристом&nbsp;— 22 серпня 1806
* канцелярист&nbsp;— з 2 листопада 1807
* колезький секретар&nbsp;— з 31 грудня 1819
* [[титулярний радник]]&nbsp;— з 31 грудня 1822
* 22 червня 1822 указом Слобідсько-Українського губернського правління призначений у ратушу [[Секретар|секретаремсекретар]]ем.<ref name="sp1928" />. Серед чиновників цієї установи служили також родичі Миколи Петренка.
 
ЗМикола Формулярного списку також відомо, що в сім'ї Миколи ДмитровичаДмитрович та його дружинидружина МарфиМарфа АндріївниАндріївна народженомали, принаймні, шестеро дітей<ref name="sp1928">Формулярный списокъ о Службѣ Славенской Городовой ратуши Присудствующихъ и [[Секретар|Секретарѣ]] за Сентябрскую треть 1828 Года.</ref>{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=202}}:
 
Ксенія&nbsp;— 1816, Михайло&nbsp;— 1817, Олексій&nbsp;— 1819, Настасія&nbsp;— 1821, Євграф&nbsp;— 1822 (Соборна Воскресенська церква м. Слов'янська, народився 9 грудня, охрещений 11 грудня; хрещені: колезький секретар Лаврентій Пилипович Корсунов та генерал-майорша Іуліанія Дмитрівна Тихоновська), Марія&nbsp;— 1827.
 
Де й коли помер батько Михайла, а також його місце поховання його, поки невідомоневідомі.
 
Дідом Михайла Миколайовича був Петренко Дмитро Іванович (1762&nbsp;р.&nbsp;н.).
 
Дмитро Петренко одружився 4-го лютого 1789 на дочці купця зі Слов'янська&nbsp;— Ксенії Борисівні П'ятирубльовій (1770&nbsp;р.&nbsp;н.).
 
З великою ймовірністю можемо розглядати Данилу Петровича Петренка (у 1732 йому було 45, орієнтовно 1687&nbsp;р.&nbsp;н.), який був козаком Ізюмського слобідського козачого полку в сотні м. Тору (Слов'янська), як прапрадіда Михайла Миколайовича. Таке припущення можемо робити, бо в нього був син Іван Данилович (десь 1720&nbsp;р.&nbsp;н.). Ця інформація відкривається з документу 1732-го року{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=204}}:
 
Як і де проходилинавчався початковімалий етапи навчання юного МихайлаМихайло невідомо,. алеМожливо лише з певною вірогідністю можна вважати,він щозакінчив початкову школу/училище вінчи закінчувавучилище у місті Слов'янську. Принаймні з 1833 року, Михайло проживавмешкав і вчивсянавчався ву [[Харків|Харкові]].
 
Після закінчення навчального закладу, у якому Михайло Петренко навчався до університету (це, мабуть, не була Харківська губернська гімназія, тому що його прізвище в списках поки ще не виявлене),<ref>Біографическій словарь бывшихъ питомцевъ Первой Харьковской гимназіи за истекшее столѣтіе съ 1805 по 1905 годъ.&nbsp;— Х., 1905</ref> у 1837 році Михайло вступив до Імператорського [[Харківський університет|Харківського університету]] на [[юридичний факультет]]<ref>[http://dspace.univer.kharkov.ua/browse?type=dateissued Списокъ студентовъ Императорскаго Харьковскаго Университета на 1840/41 академическій годъ по юридическому факультету (IV курсъ).]</ref>{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=205}}.
 
У списку серед студентів четвертого курсу юридичного факультету Михайло Петренко був під номером 25:
 
Після закінчення навчального закладу, у якому Михайло Петренко навчався до університету (це, мабуть, не була Харківська губернська гімназія, тому що його прізвище в списках поки ще не виявлене),<ref>Біографическій словарь бывшихъ питомцевъ Первой Харьковской гимназіи за истекшее столѣтіе съ 1805 по 1905 годъ.&nbsp;— Х., 1905</ref> у 1837 році Михайло вступив до [[Харківський університет|Харківського університету]] на [[юридичний факультет]]<ref>[http://dspace.univer.kharkov.ua/browse?type=dateissued Списокъ студентовъ Императорскаго Харьковскаго Университета на 1840/41 академическій годъ по юридическому факультету (IV курсъ).]</ref>{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=205}}.
[[Файл:Михайло Петренко студентський лист.jpg|список студентів де згадано Михайла Петренка]]
 
У 1841 році Михайло закінчив повний курс наук юридичного факультету Харківського університету зі статусом «действительнаго студента», що свідчило про закінчення закладу без відзнаки.
 
Невідомо, де проживав і чим займався Михайло після закінчення університету, поки не вступив дона службислужбу вдо ХарківськуХарківської ПалатуПалати кримінального суду канцелярським [[чиновник]]ом (13 липня 1844). Є деякі підстави припускати, що після закінчення університету Михайло деякий час мешкав у Харкові та [[Царство Польське|Царстві Польському]].
 
Документальні згадкиЗгадки про початок служби зустрічаються у Формулярних списках Михайла Петренка (зокрема у <ref>[[Формулярний список|формулярномуФормулярный спискусписокъ]] на 1850 рік).<ref>Формулярный списокъ о службѣ Лебединскаго Уѣзднаго Стряпчаго Коллежскаго Секретаря Михаила Петренка. 1850 года Августа 25 дня.</ref> у [[Формулярний список|Формулярних списках]] Михайла Петренка:
 
Далі, з документів відомо про наступне:
* 14 серпня 1844 Урядовим Сенатом затверджений у чині губернського секретаря
* 19 вересня 1844 призначений старшим помічником столоначальника
У формулярних списках Михайла Петренка за різні роки, включаючи 1858, згадувалося, що в місті Слов'янську Харківської губернії він серед інших спадкоємців має два будинки і при них чотири душі селян.
 
У літературі інколи згадується про зустріч Михайла Петренка з [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасом Шевченком]] в 1859 році, але ця подія ще документально не доведена{{джерело}}.
Помер колезький асесор повітовий стряпчий Михайло Миколайович Петренко 25 грудня 1862 у віці 45 років від хвороби, яка перебігала з [[Гарячка|гарячкою]], в місті Лебедині [[Харківська губернія|Харківської губернії]], про що зроблено відповідний запис у метричній книзі Миколаївської церкви міста за 1862{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=211}}.
 
ВідспівувалиПомер М.&nbsp;Петренка[[колезький васесор]] Миколаївській[[повітовий церквістряпчий]] м.&nbsp;Лебедина,Михайло аМиколайович поховалиПетренко 2725 грудня «на1862 отведенному віці 45 років приходскомъвід кладбыще»хвороби, яка перебігала з [[Гарячка|гарячкою]], в місті Лебедині [[Харківська губернія|Харківської губернії]], про що зроблено відповіднівідповідний записизапис у метричній книзі цієїМиколаївської церкви міста за 1862{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=211}}.
 
Відспівували Михайла Петренка в Миколаївській церкві міста [[Лебедин]]а, а поховали 27 грудня «на отведенном приходскомъ кладбыще», про що зроблено відповідні записи у метричній книзі цієї церкви{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=211}}.
 
== Дослідження біографії ==
 
Основу наданої біографії становить «Формулярный списокъ о службѣ Лебединскаго Уѣзднаго Стряпчаго Титулярнаго Совѣтника Михаила Николаевича Петренка. За 1858 годъ». ([[Державний архів Сумської області|Сумський обласний архів]], ф. 523, оп. 1, спр. 158, арк. 11-14).
 
Спроби дослідження біографії Михайла Петренка робилися здавна, проте, ця тема вивчена мало. Інколи все зводилося до збирання спогадів та чуток, що закінчувалося написанням розповідей, які мали сумнівне відношення до Михайла Петренка і його батьків (про так званий Слов'янський період життя).<ref>[[Петренко Олександр Євграфович|Олександр Петренко]]. Слов'янці про Слов'янський період життя Михайла Миколайовича Петренка або історія банальної помилки. // Журнал «Краєзнавство», №&nbsp;2(83).&nbsp;— К., 2013, с. 232—245.</ref>
 
Вперше аналітичний підхід у вивченні біографії Поета прослідковується у [[Нудьга Григорій Антонович|Григорія Нудьги]] в статті ''«Два поети-романтики»''<ref>Г. Нудьга. Вступна стаття «Два поети-романтики» // «Віктор Забіла, Михайло Петренко. Поезії».&nbsp;— К., 1960.</ref>, що вийшла в 1960 році. Автор пильно розглядає раніше згадані в літературі біографічні довідки М.&nbsp;Петренка, а також аналізує вірші поета, виявляючи інформацію, пов'язану з його біографією.
 
У 1984 році в газеті «Комуніст» була опублікована стаття [[Овчаренко Іван Микитович|Івана Овчаренка]], де розповідалося як студентський гурток книголюбів під керівництвом Н.&nbsp;М.&nbsp;Корнієнко збирав інформацію про Петренків, що проживали в Слов'янську. Тоді автор був вже знайомий з Наталією Борисівною (правнучка по сину Поета Миколи) та Костянтином Михайловичем (її чоловік) Шептіями, які проводили архівні пошуки, і повідомляли І.&nbsp;Овчаренка про знахідки. У статті також згадується й про місцевого археолога-краєзнавця А.&nbsp;Абрамова, що також, начебто, досліджував Петренків, що мешкали в м.&nbsp;Слов'янську в ХІХ та ХХ століттях.<ref>І. Овчаренко. «Поет цікавий, талановитий (До біографії М. Петренка).» // Газета «Комуніст», 15 серпня.&nbsp;— С., 1984.</ref>
 
Прізвище [[Петренко]] є широко поширеним в Україні. Деякі сучасні дослідники біографії Михайла Петренка роблять ту саму помилку, що припускалися їхні попередники: у Слов'янську мешкало кілька родів Петренків, але не всі були родичами.<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/u-poshukah-istini Олександр Петренко. У пошуках істини.]&nbsp;// Щоденна всеукраїнська газета «[[День (газета)|День]]», 6-7 липня.&nbsp;— К., 2012, C.&nbsp;11.</ref>
Через це з'явилися наповнені суперечливою інформацією й украй сумнівними припущеннями версії біографії Михайла Петренка від сучасних краєзнавців власне з Слов'янська. Ними на сумнівних спогадах вибудована хибна версія слов'янського періоду життя Михайла Петренка та його батьків.<ref>[[Петренко Олександр Євграфович|Олександр Петренко]]. Михайло Миколайович Петренко. У пошуках біографічної істини. // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.&nbsp;34 (Історія. Філософія). «Східний видавничий дім».&nbsp;— Донецьк, 2012, с.&nbsp;175.</ref>
 
Була проведена велика дослідницька робота з аналізу літературних та архівних джерел інформації, де наводяться біографічні дані Михайла Петренка. Результатом пошуків є книга ''«Идентификация Петренко»''<ref name="sp1938" />, де поряд з дослідженнями роду Петренків, до якого належав поет, доведена неспроможність біографічної версії М.&nbsp;Петренка, розробленої групою ентузіастів з м.&nbsp;Слов'янська.
 
У житті Михайла Петренка умовно можна розглядати наступні періоди:
* Слов'янський (дитинство);
* Харківський (юність, студентські роки, перші роки служби);
* перебування за межами України (гіпотеза);
* Харків і [[Вовчанськ]]о-Лебединський (служба).
 
Слов'янський період життя Михайла Петренка вимагає особливо пильної уваги і вивчення, позаяк упродовж багатьох десятиліть вивченням біографії поета займалися місцеві краєзнавці різні за фахом своєї підготовки, що призвело в публікаціях величезну кількость помилок (на початкових етапах) та фальсифікацій (деякі роботи, що вийшли після 2000 року).
 
На сьогодні ще залишається багато невивчених сторінок з біографії Михайла Петренка:
* документально не підтверджене місто й місце народження,<ref name="sp1938" />
* не встановлено точну дату народження,
* не з'ясовано місце проживання його батьків у місті Слов'янську,
* невідомо де перебував і чим займався Михайло Петренко в період після закінчення університету та до вступу в службу в Харківську Палату кримінального суду (липень 1844),
* ще невідоме місце його поховання в Лебедині,<ref name="sp1938" />
* на жаль, ще не знайдено його світлину, чи портрет.
Щодо зображень, що інколи публікуються, то це є результатом художньої уяви деяких авторів.<ref> Українська література ХІХ століття.&nbsp;// Хрестоматія (попереднє слово Миколи Жулинського). «Либідь».&nbsp;— Київ, 2006, с. 169.</ref> У Вікіпедійній статті надається портрет Михайла Петренка роботи заслуженого художника України О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченка{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}.
 
== Родина ==
 
Поки невідомо, як складалося подальше життя дружини Михайла Миколайовича&nbsp;— Анни Євграфівни та їхньої дочки Марії<ref>[http://www.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/274-petrenko-prapravnuk-petrenka.html Олександр Петренко. Михайло Петренко&nbsp;— поет і чиновник.] // Газета «Будьмо разом», 16 серпня.&nbsp;— Лебедин, 2012, стор.&nbsp;1, 3, 4.</ref>.
 
== Галерея портретів ==
Досі не знайдено портрета чи світлини з зображенням Михайла Петренка. У галереї наведено реконструкції образу,&nbsp;виконані заслуженим художником України О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченком на основі фотографій близьких нащадків поета{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}.
<gallery>
Файл:Михайло Петренко.JPG|«Студент»
File:М Петренко чиновник.JPG|«Чиновник»
File:Petrenko3.JPG
</gallery>
 
== Творчість ==
* ''Михайло Петренко: Життя і творчість (Художні тексти, дослідження, документи)''<ref> Михайло Петренко: Життя і творчість (Художні тексти, дослідження, документи).&nbsp;— К., 2013.</ref>.
 
== Критика ==
== Дещо про Михайла Петренка з літератури ==
 
До творчості Михайла Петренка критики і літератори по-різному ставилися в різні часи.
 
Цікавою є стаття історика української літератури [[Шевельов Юрій Володимирович|Юрія Шереха]] присвячена аналізу творчих починань Михайла Петренка в порівнянні з творчістю Тараса Шевченка:{{Text|…У переборенні «котляревщини» Петренко був послідовнішим, ніж Шевченко. У створенні «чистої» дикції української поезії, не обтяженої реаліями побуту й подробицями щоденності, Петренко посів своє, окреме місце в історії літератури. В цьому велике принципове значення цього, зрештою малого, поета. Лексика і епітети його можуть нам видаватися малооригінальними. Для свого часу вони були революційні. Прийшов, щоб ще раз згадати слова Метлинського, п&nbsp;о&nbsp;е&nbsp;т.»<ref>Юрій Шерех. Інший романтик, інший романтизм. // Третя сторожа.&nbsp;— Київ, 1993, с.&nbsp;32—47. </ref>}}
 
У літературі інколи згадується про зустріч Михайла Петренка з [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Шевченком]] в 1859 році, але ця подія ще документально не доведена.
 
== Пам'ять ==
[[Файл:Regional History Museum in Lebedyn 17.jpg|міні|Експозиція, присвячена Михайлу Петренку в [[Лебединський краєзнавчий музей|Лебединському районному краєзнавчому музеї]]]]
Окремі поезії Михайла Петренка здобули всенародне визнання:
* Пісня «[[Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…]]», яку на музичний лад поклала [[Александрова Людмила Володимирівна|Людмила Александрова]];
* «[[Взяв би я бандуру...]]»;
* «Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!»;
* «[[Ходить хвиля по Осколу…]]».
 
Періодично, в містах, де проживав Михайло Петренко, відбуваються літературні вечори присвячені його творчості.
 
;[[Слов'янськ]]
 
У вересні 1987 при відзначення 170-ї річниці з дня народження М.&nbsp;Михайла Петренка на будівлі бібліотеки відкрито пам'ятну меморіальну дошку, на якій вказано: ''«У 1817 році в Слов'янську народився український поет-романтик XIX століття Михайло Миколайович Петренко».'' (Результатами досліджень, що тепер проводяться, можливо й буде підтверджено, що Поет народився у Слов'янську).
 
Ім'ям М.&nbsp;Петренка названо міську бібліотеку.
Ізюмською міською радою вул. Пархоменка перейменовано на вул. Михайла Петренка (постанова №&nbsp;126 від 19 лютого 2016&nbsp;р.).
 
=== Астероїд ===
;[[274843 Михайлопетренко|274843 Михайло Петренко]]&nbsp;— астероїд головного поясу.
 
Співробітники [[Андрушівська астрономічна обсерваторія|Андрушівської астрономічної обсерваторії]] [[Іващенко Юрій Миколайович|Юрій Іващенко]] і його співробітник Петр Остафійчук [[астероїд]] [[Пояс астероїдів|головного поясу]], який було ними відкрито в ніч з 24 на 25 серпня 2009 року, зареєстрували в Міжнародному центрі з малих планет при [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародній астрономічній спілці (МАС)]] під номером 274843. А 8 жовтня 2014 було офіційно підтверджено надання назви на честь поета&nbsp;— Mykhailopetrenko[[274843 (реєстраційний номер MPC 90380)Михайлопетренко]]<ref>{{cite web |title=274843 Mykhailopetrenko (2009 QF30) |author= |date= |url=http://ssd.jpl.nasa.gov/sbdb.cgi?274843 |publisher=[[NASA]]}}</ref><ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/asteroyid-nazvali-imyam-poeta-mihayla-petrenka Петренко Олександр. Астероїд назвали ім'ям поета Михайла Петренка.] // Щоденна всеукраїнська газета «[[День (газета)|День]]», 13 листопада (№&nbsp;213).&nbsp;— К., 2014, с. 11.</ref>. Цій події було присвячено вечір поезії, який невдовзі відбувся в Андрушівці<ref>[https://youtu.be/GA8B6dlu1l8 vechir pamjati Mykhaila Petrenko Andrushivka]</ref>
 
=== Ювілейна монета ===
[[Файл:Михайло Петренко реверс.jpg|міні|150пкс|[[Михайло Петренко (монета)|Ювілейна монета]]]]
У [[2017]] році в Україні на державному рівні відзначався ювілей&nbsp;— 200 років з дня народження Михайла Петренка<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1807-19 Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року №&nbsp;1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»]</ref>. Протягом року, зокрема, було викарбувано [[Михайло Петренко (монета)|ювілейну монету]] номіналом дві гривні та випущено маркований художній конверт.
 
=== Маркований конверт ===
[[Файл:Special redemption in Lebedyn.jpg|міні|Спецпогашення маркованого конверта, присвяченого Михайлу Петренку в [[Лебедин]]і]]
До 200-річчя від дня народження Михайла Петренка 17 листопада 2017 введено в обіг художній поштовий конверт з оригінальною маркою «Михайло Петренко. 1817—1862» (КОМ 310, ОМК 305).
21 листопада 2017 відбулося спеціальне погашення конверта в містах Слов'янську Донецької області і Лебедині Сумської області.<ref>[https://ukrposhta.ua/bulletin-1-171116 До 200-річчя від дня народження Михайла Петренка]</ref>
 
=== Ідентифікація Петренків ===
== Народне визнання ==
Проєкт «Ідентифікація Петренків»&nbsp;— необмежена в часі довгострокова програма документальних генеалогічних досліджень одного з родів Петренків, розпочату представником цього роду [[Петренко Олександр Євграфович|Олександром Євграфовичем Петренком]] в [[2012]] році. [[Генеалогія]] роду вибудовується на основі [[документ]]ів, або інформаційних джерел, що прирівнюються до документів.
Періодично, в містах, де проживав Михайло Петренко, відбуваються літературні вечори присвячені його творчості.
 
Окремі поезії Михайла Петренка здобули всенародне визнання:
* Пісня [[Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…]] На музичний лад поклала [[Александрова Людмила Володимирівна|Людмила Александрова]].
* [[Взяв би я бандуру]]…
* Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!
 
== Галерея портретів ==
Як було зазначено вище, досі не знайдено портрета чи світлини з зображенням Михайла Петренка. У галереї наведено реконструкції образу,&nbsp;виконані заслуженим художником України О.&nbsp;М.&nbsp;Чередниченком на основі фотографій близьких нащадків поета{{sfn|Михайло Петренко : Життя і творчість|2013|c=191-195}}.
<gallery>
Файл:Михайло Петренко.JPG
File:М Петренко чиновник.JPG
File:Petrenko3.JPG
</gallery>
 
== Ідентифікація Петренків ==
'''Проєкт «Ідентифікація Петренків»'''&nbsp;— необмежена в часі довгострокова програма документальних генеалогічних досліджень одного з родів Петренків, розпочату представником цього роду [[Петренко Олександр Євграфович|Олександром Євграфовичем Петренком]] в [[2012]] році. [[Генеалогія]] роду вибудовується на основі [[документ]]ів, або інформаційних джерел, що прирівнюються до документів.
 
У зв'язку з тим, що представником роду, що вивчається, є поет [[Харківська школа романтиків|Харківської школи романтиків]] першої половини [[ХІХ століття]] Михайло Миколайович Петренко, значну частину досліджень в рамках проєкту присвячено йому.
 
== Див. також ==
* [[Вулиця Михайла Петренка]]
* [[Повне зібрання законів Російської імперії]]
* [[Зведення законів Російської імперії]]
* [[274843 Михайлопетренко]]&nbsp;— астероїд, який було названо на честь поета
* [[Михайло Петренко (монета)|Монета України, присвячена поету]]
 
== Примітки ==
|Вікіцитати= Петренко Михайло Миколайович
}}
* {{УМЕ11|частина=Петренко Михайло|сторінки=1354}}
* [http://www.дивлюсьянанебо.com Сайт присвячений поетові Михайлу Миколайовичу Петренку]
* [http://forum.gp.dn.ua/viewtopic.php?f=36&t=2771&p=53077#p53077 Идентификация Петренко]&nbsp;— Форум газети краєзнавців Донеччини «Поиск»
{{стиль}}
{{оригінальне дослідження|дата=травень 2020}}
{{переробити|дата=травень 2020}}
{{бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські письменники Донецької області]]
[[Категорія:Персоналії:Слов'янськ]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]