Вікіпедія

Архітектура Києва: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 142:
 
=== Поділ ===
[[Файл:Пирогоща (2020-07-18).jpg|міні|350пкс300пкс|[[Церква Богородиці Пирогощої|Успенський храм]] — головний собор [[Поділ|Нижнього міста]] у [[Київ у литовсько-польську добу|литовсько-польську добу]]]]
У [[Київ у литовсько-польську добу|литовсько-польську добу]] Києву надали [[магдебурзьке право]]. У межах міста сформувались окремі самоврядні території, так звані [[Юридика|юридики]]: замкова територія [[юрисдикція|юрисдикції]] київського воєводи і його уряду, численні церковні землі: Біскупщина — землі київського католицького єпископа (біскупа), землі [[Києво-Печерська лавра|Печерського]], [[Софійський собор (Київ)|Софійського]], [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського Золотоверхого]], [[Видубицький монастир|Михайло-Видубицького]] та інших монастирів. Адміністративний і сакральний центр Києва переміщається на [[Поділ]], який проіснував там упродовж кількох століть{{sfn|Історико-архітектурний опорний план міста Києва |2015|с=100}}{{sfn|Київ на зламі XIV—XVII століття|2008|с=}}{{sfn|Своєрідність київського магдебурзького права|2009|с=}}{{sfn|Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі|2013|с=}}.
 
Рядок 160:
 
=== Містобудівна ідеологія Києва як «Другого Єрусалима» ===
[[Файл:Спас на Берестові 142526.jpg|міні|350пкс300пкс|Фрески XVII сторіччя. [[Церква Спаса на Берестові]]]]
У XVI сторіччі мандрівники, як наприклад, [[Мартін Ґруневеґ]], у своїх подорожніх щоденниках стверджували, що серед киян поширювалась легенда про те, що Київ виник на місці зруйнованої [[Троя|Трої]]{{sfn|Зі Львова через Київ і Чернігів|2013|с=161, 264}}.
[[Михайло Литвин]] зазначає, що хоча місто і його фортеця занедбані, мешканці добре пам'ятають про втрачену велич Києва і наводить поширене тоді прислів'я: «''З київських пагорбів далеко видно''»<ref>[https://web.archive.org/web/20191028040846/http://www.litopys.org.ua/mlytvyn/mlyt01.htm Михайло Литвин. Про звичаї татар, литовців та московитів]</ref>.
Рядок 236:
У 1752—1755 роках за проєктом [[Нейолов Петро Іванович|Петра Нейолова]] збудовано [[Кловський палац]] у формах бароко, близьких до традицій архітектури першої половини XVIII століття. У його спорудженні брав участь талановитий український будівничий із Києво-Печерської лаври [[Ковнір Степан Дем'янович|Степан Ковнір]]{{sfn|Звід пам'яток історії та культури Києва (А-Л)|1999|с=92}}.
<gallery mode="packed" heights="160px">
Андріївська церква-012 (20190910).JPGjpg|Андріївська церква за проєктом Бартоломео Растреллі (1762)
Велика лаврська дзвіниця - вид з дзвіниці на Дальніх печерах.JPG|Велика лаврська дзвіниця (1745)
Кловський палац (2020-09-02).jpg|Кловський палац архітекторів Петра Нейолова і Степана Ковніра (1756)
Рядок 391:
<gallery caption="Неоренесанс" heights="220" mode="packed">
Будинок Григоровича-Барського 124040.jpg|[[Будинок Сироткіна]] (неоренесанс)
Хрещатик 32 20191016.jpg|[[Будинок на ХрещатикуХрещатик, 32|Банківська будівля на Хрещатику, 32]] (стиль флорентійських палаццо, 1911)
Хмельницького, 33-34 20191106.jpg|[[Богдана Хмельницького, 33/34|Будинок Гольденберга (Богдана Хмельницького, 33/34)]]
</gallery>
Рядок 404:
Київський вокзал 1900і.jpg|[[Київ-Пасажирський|Залізничний вокзал]] ([[цегляний стиль]])
Лютеранська лікарня 1913.jpg|[[Лікарня лютеранської громади]] (модерн)
Хрещатик 6 201910.jpg|[[Будинок на Хрещатику, 6|Будинок Закса]], Хрещатик, 6 (раціоналізм)▼
</gallery>
'''[[Український архітектурний стиль]]''' виник у рамках модерну. Романтизовані форми національного стилю застосували у будинку училища на [[Кирилівська вулиця (Київ)|Кирилівській вулиці]], 164 (1911, [[Кричевський Василь Григорович|В. Кричевський]]), у будинку училища в [[провулок Алли Горської|провулку Алли Горської]], 3 (1912, В. Коробцов) у житлових будинках на [[Паньківська вулиця|Паньківській]], 8 (1914, [[Шехонін Микола Олексійович|М. Шехонін]]), у [[Музейний провулок (Київ)|Музейному провулку]], 4 (1909, [[Риков Валеріян Микитович|В. Риков]]){{sfn|Звід пам'яток історії та культури Києва (А-Л)|1999|с=101}}.
Рядок 413 ⟶ 412:
Паньківська вулиця 8 20191016.jpg|[[Паньківська вулиця|Паньківська]], 8 (1910)
</gallery>
'''[[Історизм (архітектура)|Історичний стиль]]'''. Майстри зверталися до різних епох історії архітектури. На відміну від еклектизму другої половини ХІХ сторіччя, коли архітектори прикрашали фасади елементами стилів минулого, архітектори на початку ХХ сторіччя прагнули відтворити композиційні й художні особливості історичних стилів. До споруд у цьому стилі належать: [[Національний банк України (будівля)|будівля Київської контори Державного банку]] на [[Інститутська вулиця (Київ)|Інститутській вулиці]], 9-А у формах венеційської готики (1905, архітектори [[Кобелєв Олександр Васильович|О. Кобелєв]], [[Вербицький Олександр Матвійович|О. Вербицький]]; [[Ярославів Вал, 40|будівлі училища на Ярославовому Валу, 40]] з рисами романської й давньоруської архітектури (1906, [[Голландський Павло Іванович|П. Голландський]]), [[Особняк Ковалевського (Київ)|«''Арабський будиночок''»]] на Шовковичній вулиці, 15/1 у формах романської архітектури (1912, [[Альошин Павло Федотович|П. Альошин]]), будинок Земської управи на Володимирській вулиці, 33 у формах ломбардського ренесансу (1914, [[Щуко Володимир Олексійович|В. Щуко]]), [[Хрещатик, 32|банківський будинок на Хрещатику, 32]] в стилі флорентійських палаццо (1911, Ф. Лідваль){{sfn|Звід пам'яток історії та культури Києва (А-Л)|1999|с=101-102}}.
<gallery caption="" heights="220" mode="packed">
Нац банк (2020-09-02).jpg|[[Національний банк України (будівля)|Державний банк]] (венеційська готика)
Рядок 420 ⟶ 419:
На початку ХХ сторіччя '''[[неокласицизм]]''' став важливим стильовим напрямом в архітектурі будівель банків й акціонерних товариств, які завдяки цьому стилю прагнули підкреслити свою вагомість, а також навчальних закладів, торговельних будинків. У цій стилістичній манері виконані: ансамбль будинків ''Пасажу'' на Хрещатику, 15 (1913—1914); будинки на Хрещатику, 8 (1912—1913) і 10-А (1912—1913), ''[[Київський міський будинок учителя|Будинок учителя]]'' на Володимирській вулиці, 57, будівлі університетської бібліотеки на Володимирській вулиці, 62 й ''[[Ольгинська жіноча гімназія|Ольгинської жіночої гімназії]]''{{sfn|Звід пам'яток історії та культури Києва (А-Л)|1999|с=102}}.
<gallery caption="" heights="220" mode="packed">
Ярославів Вал, 40 (фасад) 2019.jpg|Будівля[[Ярославів колишньогоВал, Міського40|Міське парафіяльногопарафіяльне училищаучилище]] (давньоруськастилізація архітектурадавньоруської архітектури)
ПБ ГКМ 20190821.jpg|Дзвіниця [[Церква святої Катерини (Грецький монастир)|Катерининської церкви]] (неокласицизм) і [[Контрактова площа, 2-Б|прибутковий будинок Грецького Катерининського монастиря]] (модерн)
Міський музей Київ 1911.jpg|[[Національний художній музей України]] (неокласицизм)
Рядок 430 ⟶ 429:
Kyiv, Lyuteranska str. 23.JPG|[[Особняк Аршавського|Дім невтішної вдови]] (модерн)
</gallery>
'''Раціоналізм''', як архітектурний стиль, характеризується простотою форм, суворістю і підкресленим функціоналізмом, відмовою від декору. Основи «раціональної архітектури» в Україні розроблялися архітектором [[Кобелєв Олександр Васильович|Олександром Кобелєвим]]. Раціоналістичні тенденції простежуються з кінця XIX століття у творчості архітекторів [[Беретті Олександр Вікентійович|Олександра Беретті]], [[Іконніков Михайло Степанович|Михайла Іконнікова]], [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимира Ніколаєва]].<ref>''[[Ясієвич Володимир Євгенович|Ясієвич В. Е.]]'' Архитектура Украины на рубеже XIX—XX веков.&nbsp;— {{К.}}: Будівельник, 1988.</ref>/
 
У цьому стилі в Києві побудований [[Бессарабський ринок]] (1908—1912, архітектори [[Генрик Юліан Гай]], [[Бобрусов Михайло Павлович|Михайло Бобрусов]]), ''[[Будинок на ХрещатикуХрещатик, 6|Будинок Закса]]'' на [[Хрещатик]]у, 6 (архітектори [[Зекцер Йосип Абрамович|Йосип Зекцер]] і [[Торов Дмитро Григорович|Дмитро Торов]])<ref>[http://www.alyoshin.ru/Files/publika/yasievich/yasievich_ukr_18.html Вечирко Р. М. «Архитектура ХХ века»]</ref>.
<gallery caption="Раціоналізм" heights="220" mode="packed">
Бессарабка (20191030).jpg|[[Бессарабський ринок]]
▲Хрещатик 6 201910.jpg|[[Будинок на ХрещатикуХрещатик, 6|Будинок Закса]], Хрещатик, 6 (раціоналізм)
</gallery>
 
== Київ у радянський період: здобутки і втрати ==
Рядок 583 ⟶ 586:
VDNHunivbild.JPG|Корпуси факультетів кібернетики, соціології та механіко-математичного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] в в [[Голосіїв|Голосієв]]і (модернізм)
</gallery>
'''Індустріальна архітектура'''. У Києві збудовано багато промислових підприємств. З плином часу ув промислових об'єктах проявлялись стилістичні зміни. Збереглися споруди у стилях модерн, конструктивізм, сталінський ампір, неомодернізм тощо.<ref>[https://hmarochos.kiev.ua/2017/07/26/kiev-industrialnyiy-istoriya-konstruktivistskih-zavodov-i-fabrik/ Киев индустриальный: история и архитектура советских заводов и фабрик]</ref>
 
'''[[Перелік мостів Києва|Київські мости]]'''. У Києві діє понад шістдесяти мостів та шляхопроводів, зокрема вісім [[Міст|мостових переходів]] [[Київ#Мости через Дніпро|через Дніпро]]. Також невеликі мости споруджені над протоками Дніпра.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Архітектура_Києва