Відмінності між версіями «Вулиця Фредра (Львів)»

м
нема опису редагування
м
м
{{пишу}}
{{Вулиця України
|назва = Вулиця Фредра
|населений пункт = [[Львів]]
|місцевість = [[Історичний центр Львова]]
|район = [[Галицький район|Галицький]]
|на карті =
|покриття = [[бруківка]]
|рух = односторонній
|індекс = 79005<ref name="пошта5"/>
|індекс = 79005<ref name="пошта">[http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000056374 Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-5]</ref>
|телефони =
|метро =
|зупинки =
|будівлі =
|архітектурні пам'ятки = будинки №&nbsp;1, 4, 4а, 7<ref name="пам'ятки">[http://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html Список будинків&nbsp;— пам’яток архітектури м.&nbsp;Львова]</ref>
|пам'ятники = пам'ятні таблиці І.&nbsp;Білозіру, М.&nbsp;Івасюку, С.&nbsp;Гощинському.
|храми =
|медичні заклади = Поліклінічне відділення 4-ї міської клінічної лікарні
|аптеки = комунальна аптека №&nbsp;1
|пошта = ВПЗ №&nbsp;5 ([[Вулиця Мартовича (Львів)|вул. Мартовича]], 2)<ref name="поштапошта5"/>
|комерція = готель «Нобіліс», техломбард «Скарбниця»
|забудова = [[історизм]], [[Модерн|віденська сецесія]]
|підприємства =
|парки =
}}
'''Вулиця Фре́дра'''&nbsp;— [[вулиця]] ву [[Галицький район (Львів)|Галицькому районі]] [[Львів|Львова]], у межах [[Історичний центр Львова|історичного центру міста]]. Прямує від [[Вулиця Князя Романа (Львів)|вулиці Князя Романа]] до [[Проспект Шевченка (Львів)|проспекту Шевченка]].
 
== Назва ==
 
== Історія ==
Значна частина забудови парної сторони вулиці розташована на місці колишньої кам'яниці Леваковських, зведеної в першій половині [[XIX століття]]&nbsp;ст.<ref name="Ґранкін">''[[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін П.&nbsp;Е.]]'' З полиці дослідника // Аптека галицька.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;8 (78).&nbsp;— С. 19—20.</ref>. Тут [[1857]] року [[Володимир Дідушицький]] розмістив і через два роки урочисто відкрив для відвідувачів [[поторицькаПоторицька бібліотека|Поторицьку бібліотеку]]<ref>''Рейзес-Дзедушицький Є.'' Юзеф Лозінський&nbsp;— співзасновник Потужицької бібліотеки у Львові // [[Бібліотечний вісник]].&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— C. 45.&nbsp;— ISSN 1029-7200.</ref>. Наприкінці [[XIX]] століття в будинку мешкав польський політик Казимир Хлендовський<ref name="Rąkowski">''[[Гжегож Ронковський|Rąkowski&nbsp; G.]]'' Lwów.&nbsp;— Białystok: Oficyna wydwnicza «Rewasz», 2008.&nbsp;— S. 177, 178.&nbsp;— ISBN 978-83-89188-70-8.</ref>. Тут же від [[1872]] року після повернення з [[Франція|Франції]] живмешкав іта помер літератор [[Северин Гощинський]]. Кам'яницю розібрано у [[1909]] році. Нині на її місці знаходиться ряд модернових прибуткових будинків №&nbsp;2, 4, 4а, 6. На цій же вулиці, в будинку під номером №&nbsp;7 (не зберігся) віддавна мешкав літературний суперник Гощинського&nbsp;— [[Александер Фредро]]<ref name="Ґранкін"/>. Невеликий класицистичний палацик, збудований у [[1840]] році, Фредро придбав [[1847]] року у власника Шимона Сухоцького. [[1906]] року дім розібрано<ref>''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Biriulow J.]]'' Rzeźba lwowska.&nbsp;— Warszawa: Neriton, 2007.&nbsp;— S. 26.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7.</ref>.
 
== Забудова ==
* '''№&nbsp;1. Будівля колишнього військового казино.''' Споруджена у [[1881]]—[[1885]] роках за проєктом Яна і Кароля Шульців. На фасаді алегоричні фігури і ліпнина із воєнною атрибутикою виконані Петром Гарасимовичем<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний =[[Бевз Микола Валентинович|М.&nbsp;Бевз]], [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;Бірюльов]], Ю.&nbsp;Богданова, В.&nbsp;Дідик, У.&nbsp;Іваночко, Т.&nbsp;Клименюк та інші|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 313—314|сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>. У 1939 році перший поверх будівлі займав Торговий дім мистецтва, а решта приміщень були зайняті військовим казино або здавалися в оренду. Після війни тут розмістився Клуб офіцерів Радянської армії, який функціонував до 1981 року. Того ж року будівлю передали Львівському шаховому клубу, що від 1946 року містився в [[Кам'яниця Бернатовичівська|будинку]] на [[Площа Ринок (Львів)|площі Ринок]], 8<ref>[https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/fredra-1-sp/ Вул. Фредра, 1&nbsp;— Львівський шаховий клуб]</ref>. У 2007 році більшість приміщень в будинку передали на баланс [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського Національного університету імені Івана Франка]]. Шахісти займають лише декілька горішніх приміщень, де діє ДЮСШ «Дебют»<ref>[https://zaxid.net/grosmeysteri_bez_propiski_n1427124 Гросмейстери без прописки]</ref>. [[23 вересня]] [[2008]] року будівлю віднесено до [[Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Львівська область)|переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]]<ref name="закон574">{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17/page#Text|назва=Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року №&nbsp;574-VI|автор=|дата=23 вересня 2008|веб-сайт=rada.gov.ua|видавець=[[Верховна рада України]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=2 січня 2021}}</ref>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;73-м.<ref name="пам'ятки"/>.
 
* '''№&nbsp;2. Колишній прибутковий будинок Фейвела Френкеля.''' П'ятиповерховий будинок збудований протягом [[1909]]–[[1912]] років на розі з нинішньою [[Вулиця Князя Романа (Львів)|вулицею Князя Романа]]. Проект у формах класицизуючого раціонального модерну розроблено [[Тадеуш Врубель|Тадеушем Врубелем]] і [[Максимільян Бурстін|Максимільяном Бурстіном]] у бюро Станіслава Улейського і [[Кароль Ріхтман-Рудневський|Кароля Ріхтмана-Рудневського]]. [[1913]] року на фасаді уміщено пам'ятну таблицю на честь польського поета «української школи» та громадського діяча[[Северин Гощинський|Северина Гощинського]], котрий мешкав у [[1872]]–[[1876]] роках у попередньому будинку, що стояв на цьому місці (скульптор [[Тадеуш Блотницький]])<ref>''Biriulow J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 114.</ref>. Після [[Перша світова війна|першої світової війни]] будинок придбано Касою хворих, яка влаштувала тут лікарню, а на першому поверсі&nbsp;— аптеку. У [[1980-ті|1980-х]] роках перебудовано інтер'єр аптеки, вхід з нинішньої вулиці Князя Романа перенесено на вулицю Фредра. Нині це комунальна аптека №&nbsp;1<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 490.</ref><ref name="Ґранкін"/>. Нині тут розташоване поліклінічне відділення 4-ї міської клінічної лікарні<ref>[https://sites.google.com/site/4kmklik/holstorinka/pidrozdili Підрозділи лікарні]</ref>.
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}|refs=
|індекс = 79005<ref name="поштапошта5">[{{cite web |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000056374 |назва=Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-5|автор=|дата=|веб-сайт=ukrposhta.com|видавець=[[Укрпошта]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
<ref name="пам'ятки">{{cite web |url=https://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html |назва=Список будинків&nbsp;— пам'яток архітектури м.&nbsp;Львова|автор=|дата=|веб-сайт=pomichnyk.org|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
}}
 
== Джерела ==
 
== Посилання ==
* {{cite web |url=https://streets.lvivcenter.org/uk/Фредра-А./|назва=Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Фредра А.|автор=|дата=|веб-сайт=lia.lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=16 січня 2021}}
 
{{DEFAULTSORT:Фредра вулиця (Львів)}}