Відмінності між версіями «Вулиця Нижанківського (Львів)»

нема опису редагування
м
|фото = Nyzhankivskoho Street, Lviv (2).jpg
|розмір_фото = 200пкс
|підпис = вул. Нижанківського
|назва на честь = [[Нижанківський Остап Йосипович|Остапа Нижанківського]]
|колишні назви = Крива Сліпа, Крива, Круммеґассе, Крива; Бурлярда, Гандельштрассе, Бурлярда, Бойка
|радянська назва рос = Кривая, Бурлярда, Бойко
|протяжність = 290 м
|координати п = {{Coord|49|50|20.5|N|24|01|52.7|E|type:landmark_region:UA_scalescale:6000|display=inline,title}}
|координати к = {{Coord|49|50|14.2|N|24|01|59.6|E|type:landmark_region:UA_scalescale:6000}}
|покриття = [[бруківка]]
|рух = односторонній
|індекс = 79005<ref name="пошта5"/>
|телефони =
|метро =
|зупинки =
|будівлі =
|архітектурні пам'ятки = кам'яниця №&nbsp;5<ref name="пам'ятки"/>
|пам'ятники = пам'ятна таблиця С. &nbsp;Людкевичу
|храми =
|державні установи =
|навчальні заклади = [[Львівська національна музична академія ім.імені М.Миколи Лисенка]], Львівський коледж культури і мистецтв
|заклади культури =
|медичні заклади =
|аптеки =
|пошта = ВПЗ №&nbsp;5 ([[Вулиця Мартовича (Львів)|вул. Мартовича]], 2)<ref name="пошта5"/>
|пошта =
|комерція =
|забудова = [[класицизм]], [[історизм]], [[віденська сецесія]], [[конструктивізм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=128}}
|підприємства =
|організації =
 
== Історія ==
Ця вузька вуличка була відома ще з початку XIX&nbsp;ст. століття, у 1828&nbsp;р. році зафіксовано її першу офіційну назву&nbsp;— ''Крива Сліпа'' ({{lang-pl|Krzywa ślepa}}), під час масового перейменування львівських вулиць 1871&nbsp;р. року, вулиця стала називатися ''Кривою'' ({{lang-pl|Krzywa}}). Під час німецької окупації перейменована на ''Круммеґассе'' ({{lang-de|Krummegasse}}). У липні 1944&nbsp;р. повернутороку довоєннуповернена назвудовоєнна назва вулиці{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|с=43}}.
 
Інша частина вулиці виникла на початку XX&nbsp;ст. століття та від 1908&nbsp;р. року мала назву вулиця ''Бурлярда'' ({{lang-pl|Bourlarda}}), на честь Віктора Бурлярда&nbsp;— засновника притулку для бідних, що знаходився на цій вулиці. Під час німецької окупації, від листопада 1941&nbsp;р. року ця вулиця називалася ''Гандельштрассе'' ({{lang-de|Handelstrasse}}). У липні 1944&nbsp;р. повернутороку довоєннуповернена назвудовоєнна назва вулиці. У 1950&nbsp;р. році її перейменували на вулицю ''Бойка'', на честь [[Бойко Іван Никифорович|Івана Бойка]]&nbsp;— радянського офіцера-танкіста, двічі Героя Радянського Союзу{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|с=42}}.
 
У 1963&nbsp;р. року до вулиці Бойка приєднали вуличку Криву&nbsp;— ділянку сучасної вулиці Нижанківського від колишнього провулку Бордуляка до [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]]{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|с=42}}. У 1992&nbsp;р. році вулиця Бойка перейменована на вулицю ''Нижанківського'', на честь українського композитора, громадського діяча [[Нижанківський Остап Йосипович|Остапа Нижанківського]]<ref>{{книга|автор = Громов С.|частина = |посилання частина = |заголовок = Імена видатних людей у вулицях Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = НВФ «Українські технології»|рік = 2001|том = |сторінки = 90|сторінок = |серія = |isbn = 978-617-629-077-3|тираж = |ref = }}</ref>.
 
== Забудова ==
[[Файл:5 Nyzhankivskoho Street, Lviv (01).jpg|міні|ліворуч|200пкс|БудинокБудівля Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка<br/>(вул. Нижанківського, №&nbsp;5)]]
В архітектурному ансамблі вулиці Нижанківського переважають [[класицизм]], [[історизм]], [[віденська сецесія]] та [[конструктивізм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=128}}. Більшість будівель, нащо розташовані вулиці Нижанківського приписані до сусідніх вулиць&nbsp;— [[Вулиця Князя Романа (Львів)|Князя Романа]], [[Проспект Шевченка (Львів)|проспекту Шевченка]], [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]], а на саму вулицю виходять лише їх тильні фасади. На вулиці є лише одна пам'ятка архітектури місцевого значення&nbsp;— [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка]]<ref name="пам'ятки"/>.
 
=== Будинки ===
'''№&nbsp;2/4.'''&nbsp;— Будинокбудинок (інша адреса&nbsp;— вулиця Князя Романа, 30), зведений у1908 1908&nbsp;р.року у стилі пізньої сецесії за проектомпроєктом архітектора [[Обмінський Тадеуш|Тадеуша Обмінського]], для благодійного закладу Віктора Бурлярда&nbsp;— притулку для бідних Святого Лазаря. За Польщі тут також містилися Музей гігієни, Львівська фабрика картонних коробок, палітурний цех, книгарня Клеппера та Іґеля. У 1880—1893&nbsp;рр. роках у цьому будинку містилося перше приміщення редакції газети [[Діло (газета)|«Діло»]], засновником і першим редактором якої був [[Барвінський Володимир Григорович|Володимир Барвінський]]{{sfn|І. Мельник Галицьке передмістя...|2012|с=21}}. У 2009&nbsp;р. році проведено реконструкцію будинку {{sfn|І. Мельник Галицьке передмістя...|2012|с=140}}. ПідВ будинку під ''№&nbsp;2'' нині знаходитьсяміститься Львівський коледж культури та мистецтв.
 
'''№&nbsp;3.'''&nbsp;— Заза Польщі містилися Центральна друкарня і магазин електротехнічних товарів Подсонського.
 
Будівля'''№&nbsp;5'''&nbsp;— будівля колишнього технологічного інституту, яка нині відома, як [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка]], збудована у 1907—1909&nbsp;рр. роках за проектомпроєктом архітектора Тадуеша Обмінського. Фасад будівлі виконаний у стилі сецесії та прикрашений бетонними скульптурами робітників роботи Войцеха Пшедвоєвського<ref name="Ниж_5"/>. Тильний фасад, що виходив на подвір'я, був менш оздоблений, але мав великий годинник (не зберігся). За Польщі там містилися Вища школа закордонної торгівлі, Центральна спілка польського фабричного промислу і Технологічний інститут, а за радянських часів, у [[1950-ті|1950-х]]&nbsp;рр. роках&nbsp;— трирічна партійна школа при обкомі КПРС{{sfn|І. Мельник Галицьке передмістя...|2012|с=119}}. На фасаді будівлі встановлено меморіальну таблицю українському композитору, музикознавцю, фольклористу, педагогу [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіславові Людкевичу]], що працював у львівській консерваторії у 1962-19791962—1979 роках. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;рр.729-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;5.'''<br/>
<small>Пам'ятка архітектури місцевого значення №&nbsp;729</small><br/>
Будівля технологічного інституту, яка нині відома, як [[Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка]], збудована у 1907—1909&nbsp;рр. за проектом архітектора Тадуеша Обмінського. Фасад будівлі виконаний у стилі сецесії та прикрашений бетонними скульптурами робітників роботи Войцеха Пшедвоєвського. Тильний фасад, що виходив на подвір'я, був менш оздоблений, але мав великий годинник (не зберігся). За Польщі там містилися Вища школа закордонної торгівлі, Центральна спілка польського фабричного промислу і Технологічний інститут, а за радянських часів, у [[1950-ті|1950-х]]&nbsp;рр.&nbsp;— трирічна партійна школа при обкомі КПРС{{sfn|Галицьке передмістя...|с=119}}. На фасаді будівлі встановлено меморіальну таблицю українському композитору, музикознавцю, фольклористу, педагогу [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіславові Людкевичу]], що працював у львівській консерваторії у 1962-1979&nbsp;рр..
 
'''№&nbsp;8.'''&nbsp;— Ву цій кам'яниці мешкав відомий польський краєзнавець і архівіст [[Шнайдер Антоні|Антоній Шнайдер]], автор першого путівника по Львову{{sfn|І. Мельник Галицьке передмістя...|2012|с=21}}.
 
'''№&nbsp;11.'''&nbsp;— Заза Польщі в цьому будинку містився магазин друкарських машин «Графіка» Заяця, а нині цієї адреси не існує.
 
== Примітки ==
{{reflist}}|2|refs=
<ref name="пошта5">{{cite web |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000056374 |назва=Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-5|автор=|дата=|веб-сайт=ukrposhta.com|видавець=[[Укрпошта]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
<ref name="пам'ятки">{{cite web |url=https://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html |назва=Список будинків&nbsp;— пам'яток архітектури м.&nbsp;Львова|автор=|дата=|веб-сайт=pomichnyk.org|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
<ref name="Ниж_5">{{cite web |url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/nyzhankivskoho-5/|назва=Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Нижанківського, 5&nbsp;— Львівська державна музичнa академія ім.&nbsp;Лисенка|автор=Ігор Жук|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
}}
 
== Джерела ==
|Вікісховище = Category:Nyzhankivskoho Street, Lviv
|Метавікі =
|ПроектПроєкт =
|Проект-зображення =
|Родовід =
}}
* {{книга |автор = Мельник Б.&nbsp;БВ.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття|оригінал = |посилання = http://alanhistory.ucozorg.lvua/MELNIKLiberUA/how_use966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.htmpdf |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки = 4242—43, 76, 100, 105, 109,110 110|сторінок =128 128|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж = |ref = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}
* {{книга|автор = [[Ілько Лемко|Лемко&nbsp;І.]], Михалик В., Бегляров Г.|частина = Нижанківського вул.|посилання частина = https://www.pslava.info/LvivM_NyzhankivskogoVul,220334.html|заголовок = 1243 вулиці Львова (1939-20091939—2009)|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво =Апріорі [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік =2009 2009|том = |сторінки = 128|сторінок = 528|сторінкисерія =128 |isbn = 978-966-2154-24-5|тираж = |ref = 1243 вулиці Львова}}
* {{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник&nbsp; І.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво =Апріорі [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік =2012 2012|том = |сторінки =18-21, 119, 139-140 |сторінок = 352 |серія = Львівські вулиці і кам'яниці |isbn = 978-617-629-076-6 |тираж =1000 |ref = І. Мельник Галицьке передмістя}}
 
== Посилання ==
* {{cite web |url=https://streets.lvivcenter.org/uk/Нижанківського-О./|назва=Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Нижанківського О.|автор=|дата= |веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=13 травня 2021}}
{{Історичний центр Львова (місцевість)}}
{{DEFAULTSORT:Нижанківського вулиця (Львів)}}