Зофія Стриєнська: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
QAtlantic.mn (обговорення | внесок)
м QAtlantic.mn перейменував сторінку з Зофія Стриєнська на Зоф'я Стриєнська: Zofia, не Zofja
QAtlantic.mn (обговорення | внесок)
м правопис
Рядок 1:
{{Художник}}
[[Файл:Stare_Miasto_Stryjenska_02.jpg|міні| Поліхромні роботи ЗофіїЗоф'ї Стриєнської, роботи 1928 року на фасаді житлового будинку на Староміській площі у Варшаві.]]
[[Файл:Paris_1925_59878912.jpg|міні|329x329пкс| Павільйон Республіки Польща в Парижі в 1925 році прикрашали картини ЗофіїЗоф'ї Стриєнської]]
'''ЗофіяЗоф'я Стриєнська''' ({{Lang-pl|Zofia Stryjeńska}} в дівоцтві Любанська<ref>''Czy wiesz kto to jest?''. Stanisław Łoza (red.). T. 2: Uzupełnienia i sprostowania. Warszawa: Wydawnictwo Głównej Księgarni Wojskowej, 1939, s. 294—295.</ref>, нар. [[13 травня]] [[1891]], [[Краків]], [[Польща]]&nbsp;— [[28 лютого]] [[1976]], [[Женева]], [[Швейцарія]])&nbsp;— [[Поляки|польська]] [[Живопис|художниця]], [[Графіка|графікиня]], [[Ілюстрація|ілюстраторка]], [[Сценографія|сценографиня]], представниця стилю [[Ар деко|ар-деко.]] Дружина [[Кароль Стриєнський|Кароля Стриєнського]]<ref name=":1">{{Cite web|language=pl|url=https://culture.pl/pl/tworca/zofia-stryjenska|title=Zofia Stryjeńska {{!}} Życie i twórczość {{!}} Artysta|website=Culture.pl|accessdate=2021-03-25}}</ref>.
 
Поряд із [[Тамара Лемпицька|Тамарою Лемпицькою]] була найвідомішою польською художницею [[Міжвоєнний період|міжвоєнного періоду]]<ref>{{Cite web|language=pl|url=https://polonika.pl/polonik-tygodnia/grob-zofii-stryjenskiej-na-cmentarzu-w-chene-bourg|title=Grób Zofii Stryjeńskiej na cmentarzu w Chêne-Bourg {{!}} POLONIKA Polonika|website=Polonika|accessdate=2021-03-25}}</ref>.
 
== Біографія ==
ЗофіяЗоф'я почала малювати з дитинства. В юності співпрацювала з ілюстрованими журналами {{Lang-pl|«Rola»}} та {{Lang-pl|«Głos Ludu»}}. 1909-го року почала навчання в Школі витончених мистецтв для жінок Марії Недзельської в Кракові. В 1910-му році, разом з батьком вирушила в подорож з [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] до [[Італія|Італії]], під час якої відвідала галереї і музеї [[Відень|Відня]] та [[Венеція|Венеції]]. Наступного року закінчила курс живопису і прикладного мистецтва з відзнакою.
 
1 жовтня 1911 року, вдаючи себе за чоловіка з ім'ям Тадеуш Гжимала Любанський<ref>Włodzimierz Kalicki: Trzecia młodość Stryjeńskiej, Gazeta Stołeczna, 19 lutego 2010, s. 14.</ref>, почала займатися живописом в [[Мюнхенська академія мистецтв|Мюнхенській академії мистецтв]] (в той час в Академію жінок не приймали). Через рік обман розкрився, Стриєнська покинула Мюнхен і повернулася до Кракова, де інтенсивно зайнялася живописом і літературною роботою<ref name=":0">{{Cite web|language=pl-PL|url=https://magazif.com/sztuka-wnetrza/zofia-stryjenska-polskie-malarstwo-art-deco/|title=Zofia Stryjeńska – polskie malarstwo art deco|website=MAGAZIF|date=2020-09-03|accessdate=2021-03-25}}</ref>.
 
З травні 1913 року, мистецтвознавець Єжи Варчаловський докладно описав успіхи ЗофіїЗоф'ї Любанської в газеті «Час», посприявши успішному початкові кар'єри Любанської. Таким чином, вона влилася в творчу інтелігенцію Кракова, познайомилася з [[Тадеуш Бой-Желенський|Тадеушем Бой-Желенським]], [[Здіслав Яхимецький|Здіславом Яхимецьким]], [[Войцех Коссак|Войцехом Коссаком]], [[Марія Павликовська-Ясножевська|Марією Павликовською-Ясножевською]].
 
4 листопада 1916 року вийшла заміж за знаменитого польського архітектора Кароля Стриєнського. У шлюбі народилося троє дітей: дочка Магда і близнюки Яцек і Ян.
Рядок 23:
Середина 1930-х років була для художниці непростим періодом, в той час вона практично не отримувала замовлення. Стриєнська не вміла і не хотіла домагатися визнання. Вона не визнавала [[Санація (Польща)|Санацію]], і не приєдналася до жодних з недавно сформованих художніх та політичних течій. 1930 року її нагородили Офіцерським хрестом [[Орден Відродження Польщі|Ордена Відродження Польщі]]<ref name=":2">M.P. z 1930 r. nr 260, poz. 352.</ref>. За клопотанням [[Польська академія літератури|Польської академії літератури]], 7 листопада 1936 року Стриєнську нагородили золотим [[Академічний лавр|Академічним лавром]]<ref name=":3">M.P. z 1936 r. nr 261, poz. 460</ref>.
 
Через брак грошей ЗофіяЗоф'я змушена була продати кілька своїх картин [[Лихварство|лихварям]]. І тільки в 1938 році Стриєнська отримала кілька замовлень від польського [[Зовнішньополітичне відомство|МЗС]], у тому числі килиму для імператора Японії [[Імператор Сьова|Хірохіто]] (імператор Сьова). Брала участь в оформленні інтер'єрів польських пасажирських суден «Баторій» і «Пілсудський». Також оформила зал кондитерської фабрики [[E. Wedel]] в Варшаві. Її картини на слов'янську та історичну тематики знову почали користуватися попитом.
 
[[Окупація Польщі (1939–1945)|Німецьку окупацію]] пережила в Кракові. Під час авіа нальотів було знищено частину її робіт<ref name=":0"/>. Після звільнення Польщі Стриєнська емігрувала до [[Швейцарія|Швейцарії]], де вже перебувала її дочка, а пізніше до неї приєдналися обидва сини<ref>[http://podkowianskimagazyn.pl/nr44/stryjenska.htm ''Blask i nędza życia Zofii Stryjeńskiej''].</ref>. Намагалася переїхати в США, зверталася за допомогою до [[Фонд Костюшка (Нью-Йорк)|Фонду Костюшка]], але отримала відмову. Останні роки життя жила небагато, відмовляючись від допомоги навіть своїх синів. Померла в Женеві від серцевого нападу. Похована на цвинтарі в Шен-Бурі<ref name=":1"/>.
 
== Творчість ==
Відома як «принцеса польського мистецтва»<ref>Wiadomości Literackie // Літературна енциклопедія: в 11 т.&nbsp;— [<abbr>М.</abbr>], 1929—1939.</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.podkowianskimagazyn.pl/nr44/stryjenska.htm|title=Blask i nędza życia Zofii Stryjeńskiej|website=www.podkowianskimagazyn.pl|accessdate=2021-03-25}}</ref>, належала до художньої групі Ритм ({{Lang-pl|[https://pl.wikipedia.org/wiki/Stowarzyszenie_Artyst%C3%B3w_Polskich_%E2%80%9ERytm%E2%80%9D Rytm]}}). Коло інтересів Стриєнської було дуже великим. Займалася [[Темпера|темперним]] малярством, також цікавилася [[Літографія|літографією]], [[Малюнок|малюнком]], [[плакат]]ами, розробляла іграшки, декоративні тканини, була автором книжкових ілюстрацій. ЗофіяЗоф'я Стриєнська розробила характерний стиль, відповідний тому, який панував тоді в Європі [[Ар деко|ар-деко]]. Серед її найвідоміших робіт: ''«Слов'янські ідоли'' і ''паска»,'' ілюстрації до [[Ігнацій Красицький|«]]''Монахомахії»'' [[Ігнацій Красицький|Ігнація Красицького]], ''«Пори року»,'' ''«Різдвяні гімни»,'' ''«Чотири таїнства»'' і ''«Польські танці».''
 
=== Ранній період творчості ===
УВ 1918 році ЗофіяЗоф'я Стриєнська працювала на посаді дизайнера іграшок і [[Графічний дизайн|графічного дизайнера]]. У 1917-18 роках вона створила серію з п'яти картин «Великдень» [[Темпера|темперою]], в яких поєднала релігійні іконографічні мотиви з елементами фольклору. У 1918 і 1922 роках з'явилися дві літографічні роботи під назвою «Слов'янський оберіг», в яких художниця зверталася до слов'янської міфології. До найбільш значних робіт раннього періоду творчості ЗофіїЗоф'ї Стриєнської відносяться: фрески в Технічному і промисловому музеї в Кракові (1917), поліхромні зали в Сенаторській вежі на [[Вавель|Вавелі]] (1917) і внутрішнє оздоблення виноробні у Варшаві. Серед монументальних композицій виділяються картини із серій «Полювання на богів» (1921), «Ранок», «Вечір» і «Концерт Беріота» (1923).
 
У цілому, 1920-ті роки були дуже плідним періодом у творчості ЗофіїЗоф'ї Стриєнської. Вона відточила техніку малювання [[гуаш]]шю й [[Акварель|аквареллю]].
 
=== 1920—1930 роки ===
[[Файл:241112_Art_Gallery_Stawisko_-_14.jpg|міні| ЗофіяЗоф'я Стриєнська. Ескіз костюмів для балету [[Кароль Шимановський|Кароля Шимановського]].]]
Серія робіт «Сім таїнств», написана в 1922 році, відноситься до кращого періоду її творчості.
 
ЗофіяЗоф'я Стриєнська виконала частину декорації польського павільйону на [[Всесвітня виставка|Всесвітній виставці в Парижі в 1925 році]], яка складалася з серії картин ''«Дванадцять місяців»'' (6 картин, 2 місяці на полотні), на яких було зображене сільське життя в різні місяці року. Ця робота принесла художниці європейську популярність і 5 [[Всесвітня виставка|нагород Всесвітньої виставки]]<ref>[http://www.rp.pl/artykul/210403-Wystawa-Zofii-Stryjenskiej.html ''Księżniczka polskiej sztuki'', «Rzeczpospolita», A20, 27 października 2008].</ref>. 1927-го написала серію картин із зображенням польських [[Народний танець|народних танців]].
 
=== Після 1930 року ===
Рядок 57:
 
== Пам'ять ==
2008-го року [[Національний музей (Краків)|Національним музеєм у Кракові]] була організована велика ретроспективна виставка робіт ЗофіїЗоф'ї Стриєнської, перша монографічна презентація робіт художниці після 1945 року.
 
2009-го була проведена виставка, організована [[Національний музей (Познань)|Національним музеєм у Познані]] та [[Національний музей (Варшава)|Національним музеєм у Варшаві]].
Рядок 65:
2018-го був випущений альбом з роботами Стриєнської під авторством Святослава Ленартовича і Леха Маєвського.
 
15 лютого 2011 року [[Національний банк Польщі]] ввів в обіг монети з серії «Польські художники XIX—XX століть», присвячені ЗофіїЗоф'ї Стриєнській номіналом в [[Злотий|20 злотих]] і 2 злотих<ref>{{Cite web|url=http://www.nbp.pl/home.aspx?f=/banknoty_i_monety/monety_okolicznosciowe/2011.html#02|title=Polscy malarze XIX/XX wieku. Zofia Stryjeńska|date=2015-02-10}}</ref>.
 
Іменем ЗофіїЗоф'ї Стриєнської названі вулиці в [[Тарнів|Тарнові]]<ref>{{Стаття|url=http://dx.doi.org/10.1002/asna.19362612307|title=Todesanzeige|date=1936|видання=Astronomische Nachrichten|том=261|issue=23|pages=459–460|issn=0004-6337, 1521-3994|doi=10.1002/asna.19362612307}}</ref> і [[Ченстохова|Ченстохові]].
 
== Див. також ==
Рядок 77:
 
== Посилання ==
* [https://mnk.pl/collection/zofia-stryjenska-s-artistic-language Картини ЗофіїЗоф'ї Стриєнської на сайті Національного музею в Кракові]
* [https://culture.pl/ru/artist/zofya-stryenskaya Culture.pl, Институт Адама Мицкевича /Зофья Стрыенская]
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Стриєнська ЗофіяЗоф'я}}
{{Портали|Мистецтво|Польща}}
[[Категорія:Митці ар-деко]]