Азартні ігри: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Cardsharps.jpg|thumb|280px|Картярі-шулери. [[Мікеланджело да Караваджо|Караваджо]], [[1594]]]]
'''Аза́ртні і́гри''' — рід [[гра|ігор]], в яких виграш і програш залежать головним чином від випадку, [[удача|удачі]] і набагато менше — від [[уміння]] гравця. Зазвичай, в азартні ігри грають на [[гроші]], тобто винагородою за виграш є матеріальне надбання, тоді як програш карається матеріальною втратою.
Рядок 18 ⟶ 15:
Походження [[Колода карт|гральних карт]], як і самих азартних ігор, оповите історичним туманом. Чи було винайдено карти у [[12 століття|XII столітті]] задля розваги коханок китайського імператора Хуай Цонга чи їх батьківщина [[Стародавня Індія]]? А може, карти винайшли у [[Персія|Персії]] — батьківщині [[шахи|шахів]]? Історія мовчить про це, проте достеменно відомо, що в Європі карти найперше потрапили до [[Італія|Італії]], до комерційної столиці того часу — [[Венеція|Венеції]] між [[13 століття|XIII]]—[[15 століття|XIV століттями]].
Історія азартних ігор на території сучасної України бере свій початок в ті часи, коли країна знаходиться в складі Російської Імперії. У XVIII—XIX століттях невеликі клуби-казино, незважаючи на загальну заборону на їх проведення, успішно працюють в Києві, Катеринославі, Херсоні та Одесі. Загальний заборона міститься в артикулі 5 глави 16 «Про грі в карти, а також про заставу на гроші та інші речі і про борги, що внаслідок цього виникають» Кодексу України «Права, за якими судиться малоросійський народ», прийнятого в 1773 р
Захоплення грою в кісточки слугами церкви було настільки значне, що [[єпископ]] кембрезійський Вітольд, що не зумів її заборонити, замінив грою в «чесноти». У цій грі замість цифр на гранях кісточок були зображені символи чеснот. Правила гри були складними, нелегким був і підсумок: той хто виграв повинен був направити на шлях істинний (відносно програної чесноти) того [[чернець|ченця]], що зазнав поразки. Навряд чи ця підміна радувала служителів культу, тому що, попри те, що державні й церковні діячі неодноразово забороняли ченцям грати в азартні ігри, ті продовжували «тішити біса».
Рядок 28 ⟶ 27:
Якщо тисячі й мільйони дослідів, поставлених у тих самих умовах, завжди приводять до певної події (випущене з руки яблуко падає на землю), то подія називається достовірною. А коли мільйони дослідів показують, що деякий результат ніколи не спостерігається ([[монета]], кинута на стіл, ніколи не зупиняється на ребрі), то такі події називаються неможливими. [[Випадкова подія|Випадкові події]] лежать між цими двома крайностями. Вони іноді відбуваються, а іноді ні, хоча практично умови, при яких ми їх спостерігаємо, не міняються. Випадання грального кубика — класичний приклад випадкової події.
З 1910 року в Україні починається розквіт гри в лото. Законодавства яке регулює порядок організації ігор в лото-клубах не існує. В цей же час починається розквіт карткових ігор в Дворянських і Міських зборах. У Києві найпопулярніші місця — Контрактовий будинок, Купецьке збори. Для відкриття клубу для гри в карти необхідно мати місцеве дозвіл, при цьому забороняється проводити в цих клубах азартні ігри, а також ігри, «заборона яких в громадських зборах відбулося урядовим розпорядженням». Це стосується таких ігор як рулетка і баккара. Незважаючи на заборони організації і проведення азартних ігор в даних клубах, саме вони там і проводяться.
У 1913—1914 роках більшість місцевої влади вирішують врегулювати проблеми відсутності правил надання послуг в клубах лото. Їх підсумком, стає прийняття власних нормативно-правових актів по роботі лото-клубів і проводяться в них іграх.
Після прийняття правил гральний бізнес того часу поступово починає входити в цивілізоване русло. При цьому доходи від клубів для гри лото в багатьох містах становлять чи не основу податкових надходжень місцевого бюджету.
Игорный бизнес остается главным налогоплательщиком местных бюджетов в ряде городов вплоть до Первой мировой войны, когда в 1915 году, все без исключения азартные игры запрещаются.
== Види азартних ігор ==
Рядок 65 ⟶ 72:
В [[Сполучені Штати Америки|США]] на федеральному рівні гра на гроші дозволена, однак юрисдикція в цьому питанні передана окремим штатам, у більшості з яких гра на гроші заборонена. Азартні ігри дозволені в штаті [[Невада]], столиця якого, [[Лас-Вегас]] стала світовим центром грального бізнесу. Дозволені казино в [[Атлантик-Сіті]] та в індіанських [[резервація]]х, на території яких закони штатів не діють.
<ref>{{Cite web|title=Критика и легализация игорного бизнеса в Украине 2021 - casino-ukraina.com|url=https://casino-ukraina.com/novosti/kritika-i-legalizaciya-igornogo-biznesa-v-ukraine|website=casino-ukraina.com|accessdate=2021-05-11|language=ru-UA}}</ref>У 2020 році в Україні прийнято про легалізацію грального бізнесу. Однак більша частина українського суспільства не в захваті від цього рішення. Легалізацію підтримує тільки 27 % опитаних, 60 % категорично проти азартних ігор при будь-яких умовах.
Негативне ставлення до гемблінгу засноване на домислах і упередженнях. Щоб зруйнувати міфи і забобони, пов'язані з азартним бізнесом, потрібні факти, цифри, аналітика. Сучасні казино ведуть профілактичну роботу, спрямовану на запобігання лудоманії, а також дотримується принципів відповідальної гри.
Лудомания — це патологічна пристрасть до азартних ігор, в результаті чого нівелюються моральні, сімейні, матеріальні та професійні цінності людини. Сучасні казино зацікавлені в плідній і продуктивному тривалій співпраці з клієнтами, тому роблять все можливе, щоб звести ризик виникнення лудоманії до мінімуму.
== Азартні ігри та організована злочинність ==
| |||