Відмінності між версіями «Вавилон»

254 байти вилучено ,  8 місяців тому
м
Згруповано однакові примітки
м (Згруповано однакові примітки)
[[Файл:Ishtar gate sirrush comparison in Koldewey 1914.png|міні|Порівняння лапи [[Дракон|драконоподібної]] істоти [[мушхушшу]], зображеної на [[Брама Іштар|Брамі Іштар]], із [[Хижі птахи|хижим птахом]]. «Розкопки у Вавилоні», [[Роберт Кольдевей]], 1914 рік.]]
[[Файл:Enamelled piece of Ishtar gate.png|міні|Фрагмент [[Брама Іштар|Брами Іштар]]. Автор — [[Роберт Кольдевей]], 1914 рік.]]
Справжнє відкриття Вавилона для науки пов'язують з діяльністю [[Роберт Кольдевей|Роберта Кольдевея]]. У 1897 році, вражений знахідками Ост-Індійської компанії, він відвідав руїни. Наступного року (1898) було створено Німецьке східне товариство, щоб поширити зацікавлення [[Сходознавство|сходом]] і назбирати необхідні кошти для майбутніх експедицій. У той же час створили Східний департамент [[Музей|музеїв]] [[Пруссія|Прусії]], який мав займатися отриманням майбутніх знахідок. Із 1901 року [[Вільгельм II (німецький імператор)|Вільгельм II]] візьме товариство під свою опіку і почне його фінансувати<ref name=":1">{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/773811619
|title=Antiquity on display : regimes of the authentic in Berlin's Pergamon Museum
У 1913 році [[Роберт Кольдевей|Кольдевей]] опублікував свої дослідження у книзі «Відновлення Вавилона» (нім. ''Das wiedererstehende Babylon),'' яку перевидавали аж до його смерті й яка досі залишається основним джерелом знань про [[Археологія|археологію]] [[Межиріччя|Месопотамії]]<ref name=":7" />.
 
Усі артефакти, сотні клинописних табличок та частини [[Брама Іштар|Брами Іштар]] були відправлені до Німеччини, де друг і колега [[Роберт Кольдевей|Кольдевея]], Волтер Андре зібрав їх у композицію і реставрував браму у повну висоту. Композицію помістили до [[Музей Передньої Азії|Музею Передньої Азії]] ([[Пергамський музей]]), де вона знаходиться й зараз<ref>{{Cite web|title=Ishtar Gate|url=https://www.worldhistory.org/Ishtar_Gate/|website=World History Encyclopedia|accessdate=2021-04-25|language=en}}</ref><ref name=":1"/>. У 1917 році німецькі археологи покинули Вавилон через війська Антанти, які окупували прилеглі території. Усі знайдені у Вавилоні артефакти вони були змушені покласти у сховище, яке пізніше британські офіцери використовували як дім відпочинку, через що була втрачена значна частина знайдених предметів<ref name=":6" />. Іракський музей, який створили у 1923 році, провів ревізію того що залишилося і в 1926 році знахідки було поділено між музеями Багдаду та Берліну<ref>{{Cite booknews|title=Work on a Digital Model of Babylon using Archaeological and Textual Evidence|url=https://www.academia.edu/2005306/Work_on_a_Digital_Model_of_Babylon_using_Archaeological_and_Textual_Evidence|accessdate=2021-04-27|language=en|first=Olof|last=Pedersen}}</ref>.
|url=https://www.worldcat.org/oclc/773811619
|title=Antiquity on display : regimes of the authentic in Berlin's Pergamon Museum
|last=Bilsel
|first=Can
|date=2012
|publisher=Oxford University Press
|location=Oxford
|isbn=978-0-19-957055-3
|oclc=773811619
}}</ref>. У 1917 році німецькі археологи покинули Вавилон через війська Антанти, які окупували прилеглі території. Усі знайдені у Вавилоні артефакти вони були змушені покласти у сховище, яке пізніше британські офіцери використовували як дім відпочинку, через що була втрачена значна частина знайдених предметів<ref name=":6" />. Іракський музей, який створили у 1923 році, провів ревізію того що залишилося і в 1926 році знахідки було поділено між музеями Багдаду та Берліну<ref>{{Cite news|title=Work on a Digital Model of Babylon using Archaeological and Textual Evidence|url=https://www.academia.edu/2005306/Work_on_a_Digital_Model_of_Babylon_using_Archaeological_and_Textual_Evidence|accessdate=2021-04-27|language=en|first=Olof|last=Pedersen}}</ref>.
 
Після того як [[Роберт Кольдевей|Кольдевей]] покинув Вавилон, розкопки довгий час не відбувалися. Лише у 1956 розкопки були відновлено [[Німецький археологічний інститут|Німецьким археологічним інститутом]] під керівництвом німецького археолога Генріха Лензена<ref>{{Cite news|url=http://dx.doi.org/10.1515/za.2008.98.issue-1|work=Zeitschrift für Assyriologie und vorderasiatische Archäologie|date=2008-06|accessdate=2021-04-25|issn=0084-5299|doi=10.1515/za.2008.98.issue-1|volume=98|issue=1}}</ref>. Лензен займався дослідженням і розкопками [[Елліністичний період|елліністичного]] театру. У 1962 році до нього приєднався Ганс-Йорг Шмід, який зосередився на розкопках [[Зикурат|зикурату]] [[Етеменанкі]]<ref>{{Cite book
171 641

редагування