Вулиця Вірменська (Львів): відмінності між версіями

В свій час на відрізку від першого міського муру (орієнтовно [[Проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]) до перехрестя з [[Вулиця Краківська (Львів)|вулицею Краківською]] знаходився стрілецький рів, що належав Стрілецькому Братству.<ref name=":0"/>.

На цьому місці стояв будинок М.&nbsp;Даровського, споруджений наприкінці XVIII століття. 1817 року у ньому відкрилося трикласне реальне училище&nbsp;— «підготовче до технічних наук і торгівлі», на підвалинах якого згодом була створена [[Львівська політехніка]]. 1835 року училище перейменоване на Реально-торгову академію, а 1846 року&nbsp;— на Технічну академію. Ще 1841 року при академії відкрився технічний факультет. 2 листопада 1848 року під час [[Революція в Галичині (1848)|львівського збройного повстання]] відбулося бомбардування австрійською артилерією центру Львова, через яке вигоріло вщерть близько 15 кам'яниць, серед яких була й будівля Технічної академії. Згодом будівля академії була відбудована. У цьому будинку Технічна академія перебувала аж до відкриття головного корпусу Політехніки при вул. Леона Сапеґи (нині&nbsp;— [[Вулиця Бандери (Львів)|вул. Бандери]]) у 1877 році{{sfn|Вулицями старовинного Львова|2006|c=142—143}}. Саме в даному будинку відбулася подія, що мала резонансне значення для історії українського технічного руху. Тут у 1876 році на зібранні колишніх випускників Технічної Академії було засноване перше в Україні технічне&nbsp;— «Товариство укінчених техніків», що пізніше змінило назву на «Політехнічне товариство»{{sfn|Звід||c=418}}. У [[1876]]—[[1877]] роках у цьому будинку проводило засідання [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічне товариство]]<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie (1877—1927) / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego towarzystwa politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 7. {{ref-pl}}</ref>. У 1890-х роках у будинку розмістилося засноване 1891 року [[Вахнянин Анатоль Климович|Анатолем Вахнянином]] музичне Товариство «[[Львівський Боян]]»{{sfn|Вулицями старовинного Львова|2006|с=148}}. Власником будинку у 1910-х роках був Барух Леон Чиш<ref>Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1916…&nbsp;— S. 10.</ref>. До 1939 року у будинку діяв робітничий спортивний клуб профспілки трамвайників і металістів{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=35}}, у 1936 році діяв гурток просвітницької спілки «Вільна думка»{{sfn|Вулицями старовинного Львова|2006|c=148—149}}. Тепер це житловий будинок. На початку XX століття в будинку мешкав професор української мови, фонетист і діалектолог, професор [[Ягеллонський університет|Ягеллонського]] та [[Карлів університет|Празького]] університетів [[Зілинський Іван Михайлович|Іван Зілинський]]{{sfn|Звід||c=418}}. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;862-м<ref name="пам'ятки"/>.

Житловий будинок, збудований у XVII столітті. Третій поверх добудований [[1923]] року. Будинок цегляний, оштукатурений, витягнутий у плані, триповерховий, з вузьким трьохвіконнимтривіконним фасадом, декорованими ліпними вставками під вікнами другого поверху<ref>Памятники градостроительства и архитектуры УССР.&nbsp;— Київ: Будівельник, 1985.&nbsp;— т. 3.&nbsp;— С. 17—18. {{ref-ru}}</ref>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури національного значення під №&nbsp;1252<ref name="пам'ятки"/>.

* {{книга |автор = Мельник Б.&nbsp;В.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХXIII—XX століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 2001|том = |сторінки = 13|сторінок = |серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж = |ref = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}

* {{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.&nbsp;В.]] |частина = |посилання частина = |заголовок = Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2011|том = V|сторінки = |сторінок = 320|серія = Львівські вулиці і кам'яниці |isbn = 978-617-629-032-2|тираж = |ref = Мельник І. Львівське Середмістя}}

* [[Ілько Лемко]] [http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/01/26/21143 Вірменська] // Львівська Газетагазета.&nbsp;— №&nbsp;12 (82). Переглянуто 8 серпня, 2010