Відмінності між версіями «Старокиївська гора»

м
нема опису редагування
м
 
== Основні параметри ==
 
Зараз тут знаходиться найважливіший комплекс пам'яток археології, історії, архітектури, мистецтва столиці. Тут, на літописній Києвиці&nbsp;— Старокиївській горі, княжив [[Кий]] і збудував фортецю&nbsp;— «городок Кия»<ref>''[[Толочко Петро Петрович|Толочко П. П.]]'' Стародавній Київ.&nbsp;— К.: [[Наукова думка]], 1966.&nbsp;— сС. 10-11.</ref>. На цій території формувалось «Верхнє місто» (на противагу нижній частині&nbsp;— [[Поділ|Подолу]]). На згадку про це на оглядовому майданчику встановили камінь з викарбуваними давньослов'янською в'яззю словами Нестора Літописця «звідси руська земля стала бути».
На Старокиївській горі переплелися епохи і віри. У дохристиянський період язичники тут поклонялися [[ідол]]ам на капищі; при «Граді [[Володимир Святославич|Володимира]]», в часи [[Хрещення Русі]], тут була побудована перша кам'яна церква Київської Русі&nbsp;— [[Десятинна церква]]; а зараз тут височить монументальна будівля у візантійському стилі&nbsp;— [[Національний музей історії України]].
 
== Історія ==
На горі знаходилася історична частина Києва&nbsp;— [[Старий Київ|Верхнє місто]]. У зв'язку із занепадом колишньої центральної частини міста (після [[монголо-татарська навала|татарської навали]]) і переносомперенесенням адміністративної влади у Замок, іноді Старокиївською (тобто центральною) горою називали [[Замкова гора (Київ)|Замкову гору]] (Киселівку).
 
На горі знаходилася історична частина Києва&nbsp;— [[Старий Київ|Верхнє місто]]. У зв'язку із занепадом колишньої центральної частини міста (після [[монголо-татарська навала|татарської навали]]) і переносом адміністративної влади у Замок, іноді Старокиївською (тобто центральною) горою називали [[Замкова гора (Київ)|Замкову гору]] (Киселівку).
 
=== Після 1240 ===
Після монголо-татарської навали (1240) С.г.Старокиївська гора втратила роль міської твердині й осередку влади, а після нападу на Київ [[Менглі-Гірей I|Менглі-Гірея I]] (1482) майже повністю спорожніла. Проте продовжували діяти [[Софійський собор]] і [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Київський Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир]]. Наприкінці 16XVI ст.століття навколо Софійського собору (див. також [[Софійський монастир]]) виникло поселення&nbsp;— Софійська слобода. 1654 почалосяроку розпочалося спорудження [[Старокиївська фортеця|Старокиївської фортеці]], завдяки чому С.г.Старокиївська гора повернула собі роль військово-адміністративного центру, яка була втрачена знову на поч.початку 18XVIII ст.століття, коли на Печерську заснували нову [[Київська фортеця|Київську фортецю]]. Незважаючи на новий період занепаду, який у 18&nbsp;— 1-й третині 19 ст. переживало Верхнє місто, тут з'явилося кілька значних мурованих споруд, у тому числі [[Андріївська церква]] і [[Олександрівський костел (Київ)|Олександрівський костьолкостел]] (1817—38). У 1830-х рр. почали зносити земляні укріплення і прокладати нові вулиці, у тому числі головну&nbsp;— [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирську]]. При цьому збереглася середньовічна планувальна схема, прикметна особливість якої&nbsp;— вулиці, що віялами розходяться від двох майданів (сучасні [[майдан Незалежності]] та [[Львівська площа]]), де колись існували міські брами. На терасі північно-східного схилу гори 1853 встановили пам'ятник київському князю [[Володимир Святославич|Володимиру Святославичу]] (скульптори [[Демут-Малиновський Василь Іванович|В.Демут-Малиновський]] і [[Клодт Петро Карлович|П.Клодт]], архітектор О.Тон), навколо якого пізніше утворився парк «[[Володимирська гірка]]». Між Софійським собором та Свято-Михайлівським Золотоверхим монастирем утворився величезний простір, який після спорудження в 1850-ті рр. будинку губернських Присутствених місць був розділений на два майдани&nbsp;— [[Софійська площа (Київ)|Софійський]] та [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівський]]. На першому з них було встановлено пам'ятник [[Богдан Хмельницький|Б.Хмельницькому]] (1888, скульп. М.Микешин, архіт. В.Ніколаєв), на другому&nbsp;— [[Княгиня Ольга|княгині Ользі]] (1911, скульптори І.Кавалерідзе та ін.; перший об'єкт із нереалізованого задуму створити історико-мистецький комплекс «Історичний шлях»). У 1880-х&nbsp;— 1910-х рр. С.г. була забудована багатоповерховими прибутковими будинками.
 
== Після 1934 ==
Після перенесення столиці УСРР до Києва ([[1934]]) у Верхньому місті планували розмістити урядовий центр. Щоб вивільнити для нього місце, знесли Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир і [[Трьохсвятительська церква (Київ)|Трьохсвятительську церкву]]&nbsp;— пам'ятку 12 ст. (Також у [[1930-ті|1930-х]] рр.роках знесли [[Стрітенська церква (Київ)|Стрітенську]], Свято-Георгіївську та Нову Десятинну церкви.). Із запроектованогозапроєктованого комплексу був споруджений тільки будинок ЦК КП(б)У (1936—1939, архітектор [[Лангбард Йосип Григорович|Йосип Лангбард]]; нині [[МЗС України]]). Серед інших будівель радянського часу слід відзначити розташований у межах Старокиївського городища будинок Художньої школи (1939, архітектор [[Каракіс Йосип Юлійович|Йосип Каракіс]]), який в 1944 переданий Історичного музею УРСР (нині [[Національний музей історії України]]).
 
== Сучасний стан ==
 
У 1980-ті рр. було впорядковано його садибу, позначено на місцевості рештки стародавніх споруд, відбудовано [[Золоті ворота (Київ)|Золоті ворота]], облаштовано «[[Пейзажна алея|Пейзажну алею]]». Наприкінці 1990-х рр. відтворено Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Із 1970-х рр. Верхнє місто має режим археологічної охоронної зони й архітектурної охоронної зони, а окремі ділянки&nbsp;— статус архітектурного та/або археологічного заповідника. Незважаючи на це, з 2-ї пол. 20 ст. тут споруджують будівлі, які порушують цілісність історичного середовища (25-поверховий Будинок торгівлі, 1968—81, архіт. В.Єжов; бізнес-центр «Міленіум», 2000, архіт. С.&nbsp;Бабушкін; готель «Хайят Рідженсі», 2007, архіт. Я.&nbsp;Віг).
 
== Див. також ==
 
== Література ==
* ''Вортман Д. &nbsp;Я., Козюба В. &nbsp;К.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Starokyivska_hora Старокиївська гора] // {{ЕІУ|9|819}}
* [[Вулиці Києва (довідник)|«Вулиці Києва, Довідник» УЕ, Київ-1995]]