Татарбунарське повстання: відмінності між версіями

Перший інцидент стався опівдні [[11 вересня]], коли збройне угруповання у складі 30 осіб, перевезених човнами, напало на село Миколаївку поряд з радянсько-румунським кордоном на березі Чорного моря. Атака була розпочата за пропозицією Кольцова, керував Іван Бежанович. Повстанці перерізали телефонні та телеграфні лінії, вбили мера та двох жандармів (останній був підірваний гранатою), підпалили кілька будівльбудівель, у тому числі ратушу, та розповсюдили маніфести, в яких закликали населення до повстання. У Миколаєвці тривав ярмарок, під час якого сталися пограбування селян, здобич вивозили возами. Швидке втручання румунської жандармерії завадило подальшим заворушенням.<ref>Ioan Scurtu, Istoria Basarabiei de la inceputuri pana in 2003, p. 297, Rotari, p. 241, Tătărescu {{ref-ro}}</ref>.

Однією із причин повстання було незадоволення селян аграрною політикою, яку проводив румунський уряд, зокрема Аграрною реформою [[1921]] року. Також сприяла повстанню диверсійна діяльність [[Комуністичний інтернаціонал|Комінтерну]], який інспірував селянський повстанський рух (протягом 1918-241918—1924 років відбулося понад 150 повстань).

У повстанні брало участь близько 6 тисяч осіб, очолив повстання ревком на чолі з Андрієм Клюшниковим. Слабоозброєні повстанці не могли протистояти румунській армії. Повстання не підтримали молдавські селяни іта німецькі колоністи.

На боці повсталих виступила Комуністична партія Румунії. ЦК компартії Румунії в спеціальному маніфесті закликав надати допомогу повстанцям. У ноті протесту [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|уряд СРСР]], який сам практикував криваві розправи над українськими повстанцями, зажадав покласти кінець сутичкам. Розправившись з повсталими і заарештувавши багатьох його учасників, румунська влада ву 1925 році інсценували «процес 500», який повинен був довести, що Татарбунарське повстання&nbsp;— «справа рук Москви». 85 осіб було засуджено на різні терміни ув'язнення. Порівняно ліберальні вироки були зумовлені широкою кампанією протестів у Королівстві Румунія та за його межами. На захист заарештованих татарбунарців виступили промосковські інтелектуали: [[Анрі Барбюс]], [[Ромен Роллан]], [[Ептон Білл Сінклер|Ептон Сінклер]], [[Теодор Драйзер]], [[Альберт Ейнштейн]], [[Бернард Шоу]], [[Луї Арагон]], [[Міхаїл Садовяну|Міхай Садовяну]], [[Константин Пархон]], [[Томас Манн]] і багато інших представників радянської агентури.