Відмінності між версіями «Вавилон»

10 010 байтів додано ,  8 місяців тому
нема опису редагування
(→‎Вавилон: Виправлена граматика)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
 
[[Сади Семіраміди|Висячі сади Семіраміди]], одне із [[Сім чудес світу|семи чудес світу]], яке, за легендою, збудував цар [[Навуходоносор]] своїй дружині Семіраміді були споруджені на склепінчастому кам'яному [[фундамент]]і, єдиній кам'яній споруді в [[Глинобитне будівництво|глинобитному]] місті. Вони утворювали серію терас і забезпечувалися водою за допомогою гідравлічної системи.
 
== Походження назви ==
 
Українська назва міста «Вавилон» є запозиченням із [[Давньогрецька мова|грецької мови]] (Βαβυλών) через [[Старослов'янська|старослов'янську]]. Оскільки запозичення відбувалося з [[Візантійська мова|візантійської мови]] (один з етапів розвитку грецької мови), то згідно з чинними фонетичними нормами, літера ''β'' вимовлялася як ''[в]'', а не ''[б]'' (наприклад, Babylon /ˈbæbɪ.lɒn/ в англійській мові)<ref>{{Cite book
|url=http://worldcat.org/oclc/861318652
|title=Greek : a history of the language and its speakers
|last=Horrocks, Geoffrey C., author.
|isbn=9781118785157
|oclc=861318652
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=http://worldcat.org/oclc/10045834
|title=Довідник з української мови
|last=Церкевич, К. (Кость)
|date=1982-
|publisher=Naukovo-doslidne t-vo ukraïnsʹkoï terminolohiï
|oclc=10045834
}}</ref>.
 
Споконвічна назва міста втрачена, тому можливе походження топоніму Вавилон залишається темою обговорення шумерологів<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/122260173
|title=Der Streit um Babel in den Büchern Jesaja und Jeremia
|last=Kőszeghy, Miklós.
|date=2007
|publisher=Kohlhammer
|location=Stuttgart
|isbn=978-3-17-019823-4
|oclc=122260173
}}</ref>. Аккадська назва міста Бабілі (Bābili) записувалася через [[Шумерограма|шумерограму]]{{efn|Аккадська мова запозичила з шумерської не тільки техніку письма, а й графіку. Проте графіка була запозичена без уваги до фонетики, тому одні й ті самі знаки читаються по-різному. Отже кожен знак (а іноді й фраза, яку називають шумерограмою) могла мати декілька прочитань, як шумерською, так і аккадською.}} KA<sub>2</sub>.DIG̃IR.RA<sup>KI</sup> ([[Клинопис|клинописом]]: 𒆍𒀭𒊏𒆠, складається з 𒆍 [KA<sub>2</sub>] «ворота, брама» + 𒀭 [DIG̃IR] «бог, божество» + 𒊏 [RA] суфікс на позначення [[Родовий відмінок|родового відмінка]] + [[Детермінатив|детермінатив]]{{efn|Одні й ті самі знаки могли позначати різні фонеми, склади, слова або мати будь-яке інше значення. Все це ускладнювало прочитання текстів, тому в мові з'явилися детермінати. Це були особливі знаки (частіше всього їх ставили у кінці слів), які вказували на значення слова. В більшості випадків ці знаки не читалися.}} 𒆠 [KI] на позначення місця/міста/землі), що читалося як Кадінгірра або Кадімірра<ref name=":14">{{Cite book
|url=http://archive.org/details/b24857464
|title=Babylonian literature : lectures delivered at the Royal institution
|last=Sayce
|first=A. H. (Archibald Henry)
|date=1877
|year=
|publisher=London : S. Bagster and sons
|location=
|pages=33
|language=
|isbn=
}}</ref><ref name=":15">{{Cite book
|url=http://diglib.uibk.ac.at/ulbtirol/2370496
|title=Die sumerischen und akkadischen Königsinschriften / bearb. von F. Thureau-Dangin
|date=1907
|language=de
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=http://dx.doi.org/10.1109/9780470544242.ch14
|title=Information TheoryReprinted with permission from Encyclopaedia Brittanica, 14th edition, 1968 by Encyclopaedia Britannica, Inc.
|last=
|first=
|date=2009
|year=
|series=Claude E. Shannon
|publisher=IEEE
|location=
|pages=178
|language=
|isbn=978-0-470-54424-2
}}</ref>. Найближчим відповідником в шумерській мові була фраза ''kan diĝirak,'' дослівно — ''«брама богів».'' Тому більшість сходознавців XIX ст. вважали, що аккадська назва Бабілі є лише перекладом старої шумерської назви міста, до таких сходознавців відносився, наприклад, [[Арчибальд Генрі Сейс]]<ref>{{Cite book
|url=http://archive.org/details/originsemiticci00saycgoog
|title=The origin of Semitic civilisation, chiefly upon philological evidence
|last=Archibald Henry Sayce
|first=
|date=1872
|year=
|publisher=
|location=
|pages=5
|language=English
|isbn=
}}</ref>. Проте нині цю версію спростовують<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=g5MGVP6gAPkC
|title=I Studied Inscriptions from Before the Flood: Ancient Near Eastern, Literary, and Linguistic Approaches to Genesis 1-11
|last=Hess
|first=Richard S.
|last2=Tsumura
|first2=David Toshio
|date=1994
|year=
|publisher=Eisenbrauns
|location=
|pages=266
|language=en
|isbn=978-0-931464-88-1
}}</ref>, спираючись на той факт, що в писемних джерелах ми вперше зустрічаємо назву Бабілім, а не Кадінгірра<ref name=":15" />. На даний час домінують дві версії походження назви Вавилон: по-перше, назва міста могла утворитися шляхом [[Народна етимологія|народної етимології]], коли [[Семіти|семітські народи]] (до яких відносяться прибулі [[Аккади|аккадці]]) спробували пояснити стару назву міста, вірогідно несемітського походження (пам'ятаємо, що [[шумери]], які жили тут до приходу [[Аккади|аккадців]], були несемітського походження) і підібрали найбільш близьке словосполучення зі своєї мови, що і утворило назву Кадінгірра, тому ''«брама богів»'' в цьому випадку лише випадковість''<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=fXrlvr_kPXwC
|title=Folk-Etymology
|publisher=Ardent Media
|language=en
}}</ref>''; по друге, це міг бути прямий переклад старішої назви, тобто до приходу [[Аккади|аккадців]] місто вже існувало під назвою ''«брама богів»<ref name=":14" /><ref name=":15" />.''
 
На шумерське походження назви вказує цікава знахідка, яка зберігається в колекції [[Єльський університет|Єльського університету]]. На одній із табличок згадується [[енсі]] (володар) міста Бабалі (BAR.KI.BAR), який побудував храм богу [[Мардук|Мардуку]] (dAMAR.UTU). Мардук був покровителем Вавилона, тому можна припустити що Бабалі — перша назва міста, тоді її можна співвіднести із шумерським словом babbar, тобто «білий, осяйний»<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/1010542283
|title=A history of Babylon, 2200 BC-AD 75
|last=Beaulieu, Paul-Alain,
|location=Chichester, West Sussex
|isbn=978-1-119-45907-1
|oclc=1010542283
}}</ref>.
 
Аккадські джерела підтримують народну версію назви. Наприклад, у вавилонському [[Міф|міфі]] про створення світу [[Енума Еліш]], походження назви Вавилон пояснюється наступним чином<ref>{{Cite news|title=The Fifth Tablet of Enuma Eliš|url=http://dx.doi.org/10.1086/371634|work=Journal of Near Eastern Studies|date=1961-07|accessdate=2021-02-06|issn=0022-2968|doi=10.1086/371634|pages=154–179|volume=20|issue=3|first=B.|last=Landsberger}}</ref>:
 
{| class="wikitable"
|-
|''129. lu-ub-bi-ma Aum-[Au bdb-ili]KIa) R.ME8 DINGIR.ME8 GAL.ME~b''|| І назву я його Бабілі [Вавилон], «домівка могутніх богів»
|-
| ''130. [ina] ni-piA-t[e um-ma]-ni ep-pu-[us-su]a''|| І збудую його з умілістю кращих майстрів
|-
|}
 
У [[Біблія|Біблії]] назва міста Вавилон згадується в легенді про [[Вавилонське стовпотворіння]] і тлумачиться від дієслова ''bilbél'' (בלבל, «перемішувати, збивати з пантелику»)<ref>{{Cite news|title=Archaeology of the Bible Lands|url=http://dx.doi.org/10.2307/3888156|work=The South African Archaeological Bulletin|date=1978-12|accessdate=2021-02-06|issn=0038-1969|doi=10.2307/3888156|pages=173|volume=33|issue=128|first=L. M.|last=Muntingh|first2=Magnus|last2=Magnusson}}</ref>:
 
{{Цитата|І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.|3=(Бут. 11:9)|4=}}
 
== Географічне розташування Вавилона та загальний опис руїн ==
176

редагувань