Відмінності між версіями «Чукарін Віктор Іванович»

м
нема опису редагування
м
 
| особисті_рекорди =
| медалі = {{MedalOlympic}}
{{спортивна медаль|Золото|[[Літні Олімпійські ігри 1952|1952 Гельсінкі]]| [[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1952|Командна першість]]}}
{{спортивна медаль|Золото|[[Літні Олімпійські ігри 1952|1952 Гельсінкі]]| [[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1952|Абсолютна першість]]}}
{{спортивна медаль|Золото|[[Літні Олімпійські ігри 1952|1952 Гельсінкі]]| [[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1952|Вправи на коні]]}}
{{спортивна медаль|Золото|[[Літні Олімпійські ігри 1952|1952 Гельсінкі]]| [[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1952|Опорний стрибок]]}}
{{спортивна медаль|Срібло|[[Літні Олімпійські ігри 1952|1952 Гельсінкі]]|[[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1952|Кільця]]}}
{{спортивна медаль|Срібло|[[Літні Олімпійські ігри 1952|1952 Гельсінкі]]| [[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1952|Бруси]]}}
{{спортивна медаль|Золото|[[Літні Олімпійські ігри 1956|1956 МельбрунМельбурн]]|[[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1956|Командна першість]]}}
{{спортивна медаль|Золото|[[Літні Олімпійські ігри 1956|1956 МельбрунМельбурн]]|[[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1956|Абсолютна першість]]}}
{{спортивна медаль|Золото|[[Літні Олімпійські ігри 1956|1956 МельбрунМельбурн]]|[[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1956|Бруси]]}}
{{спортивна медаль|Срібло|[[Літні Олімпійські ігри 1956|1956 МельбрунМельбурн]]|[[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1956|Вільні вправи]]}}
{{спортивна медаль|Бронза|[[Літні Олімпійські ігри 1956|1956 МельбрунМельбурн]]|[[Спортивна гімнастика на літних ОлімпійскихОлімпійських іграх 1956|Вільні вправи]]}}
{{турнір|Чемпіонати світу}}
{{спортивна медаль|Золото|[[Чемпіонат світу зі спортивної гімнастики 1954|Рим 1954]]|Абсолютна першість}}
 
== Біографія ==
Народився [[9 листопада]] [[1921]] року в селі [[Красноармійське (Новоазовський район)|Красноармійське]], [[Донецька область|Донецької області]] ([[УСРР]]) в родині донського козака та гречанки<ref>''Успенский&nbsp; А.'' [http://2003.novayagazeta.ru/nomer/2003/13n/n13n-s33.shtml Олимпийское золото после лагерной пыли] {{ref-ru}}</ref>. Незабаром родина переїхала до [[Маріуполь|Маріуполя]].<ref name="Гурина">''Гурина&nbsp;О.'' [https://fakty.ua/41387-doch-legendarnogo-sovetskogo-gimnasta-viktora-chukarina-viktoriya-quot-ostanavlivayas-v-kempinge-papa-vsegda-nazyval-chuzhuyu-familiyu-da-i-mama-sdavala-vecshi-v-himchistku-pod-drugim-imenem-quot Дочь легендарного советского гимнаста Виктора Чукарина Виктория: «Останавливаясь в кемпинге, папа всегда называл чужую фамилию. Да и мама сдавала вещи в химчистку под другим именем»] {{ref-ru}}</ref>, де Віктор пішов до школи.
 
Починав заняття гімнастикою у дворі на перекладині, потім у шкільній секції під керівництвом Віталія Полікарповича Поповича. У роки «[[Великий терор|великого терору]]» родина Чукаріних пережила трагедію: у [[1937]] році Чукаріна-старшого репресували за лист до румунських родичів, у якому він просив допомогти продуктами.<ref name="УВС"/> Після закінчення школи юнак вступив спочатку до Маріупольського металургійного технікуму, а згодом до Київського технікуму фізичної культури. У [[1940]] році в Харкові виборов титул чемпіона України та отримав звання «Майстер спорту СРСР»<ref name="Гурина"/>.
 
На початку [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] пішов на фронт добровольцем. Був бійцем 1044-го полку 289-ї стрілецької дивізії Південно-Західного фронту. Потрапивши у полон біля [[Полтава|Полтави]], пройшов через 17 концентраційних таборів, у тому числі [[Бухенвальд]]<ref name="Сидорчик">''Сидорчик&nbsp; А.'' [http://www.aif.ru/sport/person/1340678 «Ахиллесова пята» Виктора Чукарина. Как узник Бухенвальда выиграл Олимпиаду] {{ref-ru}}</ref>. Наприкінці війни полонених разом із Віктором зігнали на заміновану баржу і відправили в море. Але їх помітили англійці та врятували бранців, до того як плавуча в'язниця вибухнула. Чукарін повернувся додому.<ref>{{Citecite web|title=Віктор Чукарін – спортсмен, якого неможливо перемогти|url=https://uain.press/blogs/viktor-chukarin-sportsmen-yakogo-nemozhlivo-peremogti-1362686|websiteназва=УкраїнськийВіктор інтересЧукарін&nbsp;— спортсмен, якого неможливо перемогти|dateавтор=Мар'яна Шевелєва|дата=9 листопада 2020|веб-11-09сайт=uain.press|accessdateвидавець=2020Український інтерес|url-11архіву= |дата-16архіву= |firstмертвий-url=Мар'янані|lastдата-доступу=Шевелєва16 листопада 2020}}</ref>.
 
У вересні 1946 року він приїхав до Львова вступати до місцевого Інституту фізичної культури, але вже після початку навчання. Ймовірно, він прибув сюди з надією на підтримку проректора Абрама Ліпмана&nbsp;— колишнього викладача Київського технікуму фізкультури&nbsp;— і не помилився. Утім, В.&nbsp;Чукарін приїхав не з порожніми руками, а з титулом майстра спорту, який він здобув іще під час навчання в Києві. Навчаючись, працював двірником, підробляв також вантажником й інтенсивно тренувався<ref name="УВС">[http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/8cdef4e1c7bf370a/ Віктор Чукарін]</ref>.
 
На першому повоєнному чемпіонаті СРСР зі спортивної гімнастики в 1946 році він посів 12-е місце. Роком пізніше на аналогічному турнірі він стає п'ятим, а в 1948 році 27-річний Віктор Чукарін вперше стає чемпіоном СРСР<ref name="Сидорчик"/> у вправах на брусах. Це був його улюблений снаряд, на якому він особливо витончував свою програму. Чукарін за свою прихильність до брусів навіть отримав прізвисько «Брусевич». Наступного, 1949 року став вже абсолютним чемпіоном СРСР<ref name="Яремко">''[[Яремко&nbsp; Іван Ярославович|Яремко І.]]'' [https://zaxid.net/viktor_chukarin__olimpiyskiy_chempion_zi_lvova_n1239199 Віктор Чукарін&nbsp;— олімпійський чемпіон зі Львова]</ref> і зберігає цей титул ще протягом двох років<ref name="Сидорчик"/>. У 1951 році він отримав звання [[Заслужений майстер спорту СРСР|заслуженого майстра спорту СРСР]]<ref name="Джафаров">''Джафаров&nbsp; М.'' [http://www.lvivpost.net/sport/n/12519 Віктор Чукарін&nbsp;— львівська, українська, олімпійська, світова легенда] // Львівська пошта.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 8 листопада.&nbsp;— №&nbsp;125 (1157)</ref>.
У 1952 році на [[Літні Олімпійські ігри 1952|літніх Олімпійських іграх]] у [[Гельсінкі|Гельсінках]] збірна СРСР вперше бере участь. На першій же своїй Олімпіаді Віктор Чукарін став золотим медалістом у командному заліку та переможцем в абсолютній першості. До цього успіху Віктор додав «золото» за вправи на [[кінь (гімнастика)|коні]] і в [[опорний стрибок|опорному стрибку]], а також два «срібла»&nbsp;— за вправи на [[кільця]]х та на [[Паралельні бруси|брусах]]<ref name="Сидорчик"/>. У 1952 році німецький журнал першим визнав Віктора Чукаріна Найкращим гімнастом світу ({{lang-de|Der beste Turner der Welt}})<ref name="Джафаров"/>. В 1954 році в Римі український гімнаст Чукарін уперше став абсолютним чемпіоном світу.
На [[літні Олімпійські ігри 1956]] року у [[Мельбурн]]і 35-річний ветеран Чукарін їде з однією метою&nbsp;— боротися за перемогу. Збірна [[Японія|Японії]] на чолі з [[Оно Такасі]] на Олімпіаді вразила всіх своїм стрімким прогресом. За «золото» в командній першості розгорнулася запекла боротьба, але збірна СРСР зуміла відстояти перше місце. Тоді Віктор Іванович став золотим медалістом у командному заліку та переможцем в абсолютній першості, а також додав «золото» на брусах, а також «срібло» у вільних вправах і «бронзу» у вправах на коні<ref name="Сидорчик"/>.
 
27 квітня 1957 року Віктор Іванович Чукарін був нагороджений [[Орден Леніна|орденом Леніна]]<ref name="Сидорчик" />. У 1963 році отримав звання доцента кафедри гімнастики, 1967 року&nbsp;— звання судді міжнародної категорії. У 1971 році доцент Чукарін за конкурсом був обраний завідувачем кафедри гімнастики Львівського державного інституту фізичної культури, де виховав першого галичанина&nbsp;— чемпіона [[Літні Олімпійські ігри 1980|літніх Олімпійських ігор 1980]] року у [[Москва|Москві]] [[Макуц Богдан Володимирович|Богдана Макуца]] та ще понад двадцять майстрів спорту<ref name="Джафаров" />. 1972 року став [[Заслужений тренер|заслуженим тренером України]] та тренером олімпійської збірної СРСР зі спортивної гімнастики. Ім'я славного львів'янина пропагували книги, газети, поштові марки, листівки та конверти, до Львова йому надсилали листи з усіх куточків Радянського Союзу. Проте після невдалого виступу збірної СРСР на чемпіонаті Європи 1972 року Віктор Чукарін потрапив у неласку радянській владі. Він працював на посаді завідувача кафедри гімнастики [[Львівський державний університет фізичної культури|Львівського інституту фізичної культури]] й уже не їздив ні до Москви, ні на міжнародні змагання. Водночас на п'єдестал пошани піднялося молодше покоління, а Віктора Чукаріна поступово забули<ref name="УВС" />. За час роботи у виші створив власну школу гімнастики<ref name="Гурина" />.
[[Файл:Mogula chykarin.JPG|left|thumb|200px|Надгробок Віктора Чукаріна на Личаківському цвинтарі у Львові]]
 
Помер [[25 серпня]] [[1984]] року у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] (Головна алея, поле №&nbsp;4)<ref name="Гурина"/>. На могилі встановлено бронзовий пам'ятник авторства скульптора [[Чайка Яків Ілліч|Якова Чайки]]<ref>{{книга |автор = Криса&nbsp; Л., Фіголь&nbsp; Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь: путівник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 56, 156|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref>. Бронзова постать гімнаста зображена у момент переможного завершення виступу на брусах<ref>{{книга|автор = [[Загайська Роксоляна Йосипівна|Загайська Р.]]|частина = |заголовок = Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2017|том = |сторінки = 232—233|сторінок = 416|серія = |isbn = 978-617-629-367-5|тираж = }}</ref>.
 
== Родина ==
Зі своєю майбутньою дружиною Клавдією Зайцевою (16 грудня 1919&nbsp;— 11919—1 жовтня 2011)<ref>''Яремко&nbsp; І.'' [https://zik.ua/news/2011/11/09/viktoru_chukarinu_vypovnylosya_b_90_318463 Віктору Чукаріну виповнилося б 90]</ref>, також гімнасткою, Віктор Іванович познайомився під час змагань у [[Ленінград]]і, тривалий час підтримували робочі стосунки і лише 1948 року вони побралися у Львові. Клавдія Іванівна багато років тренувала дітей в одній зі львівських [[ДЮСШ|дитячо-юнацьких спортивних шкіл]]. У родині Чукаріних було трійко дітей&nbsp;— дівчатка Інна (від першого шлюбу Клавдії Іванівної), а також спільні діти&nbsp;— Вікторія (1950) та Ольга (1954). Дочка Чукаріна Інна&nbsp;— у майбутньому стала дружиною славетного львівського плавця [[Прокопенко Георгій Якович|Георгія Прокопенка]]<ref name="Яремко" />, а Вікторія&nbsp;— у майбутньому стала дружиною [[Чаплинський Микола Миколайович|Миколи Чаплинського]]<ref name="Гурина" />, нині&nbsp;— завідувача кафедри водних та неолімпійських видів спорту [[Львівський державний університет фізичної культури|Львівського державного університету фізичної культури]].<ref>[https://www.ldufk.edu.ua/index.php/profesorsko-vikladackij-sklad.190.html Кафедра водних та неолімпійських видів спорту: професорсько-викладацький склад]</ref>. Молодші доньки, через роки, стали майстрами спорту з художньої гімнастики<ref name="ВЧ">[http://www.spletnik.ru/blogs/govoryat_chto/108259_viktor-chukarin Виктор Чукарин] {{ref-ru}}</ref>.
 
== Вшанування ==
На вшанування пам'яті Віктора Чукаріна у [[1984]] році його ім'ям була названа одна з вулиць у [[Сихівський район|Сихівському районі]] міста Львова.<ref>{{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик&nbsp; В., Бегляров&nbsp; Г.|заголовок = 1243 вулиці Львова (1939-2009) |посилання = |відповідальний = |місце = Львів|видавництво =Апріорі [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік =2009 2009|том = |сторінки = 288|сторінок = |isbn = 978-966-2154-24-5|тираж = }}</ref>. У 2016 році відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» рішенням Маріупольської міськради вулицю Куйбишева перейменовано на [[Вулиця Чукаріна (Маріуполь)|вулицю Чукаріна]]<ref>[https://dn.depo.ua/ukr/mariupol/dekomunizatsiya-u-mariupoli-zamist-vulits-chapaeva-ta-frunze-18012016161800 Декомунізація у Маріуполі: замість вулиць Чапаєва та Фрунзе&nbsp;— Затишна та Франка (Список)]</ref>.
 
Ще за життя Віктора Івановича Чукаріна у німецькому місті Домбостон, місцевою громадою, було облаштовано музей видатного спортсмена.<ref name="УВС"/>.
 
У залі гімнастики навчально-спортивної бази літніх видів спорту [[МОУ|Міністерства оборони України]] у [[Львів|Львові]] під патронатом [[Національний олімпійський комітет України|НОК України]] щорічно проводяться традиційні змагання відкритого Кубка міста Львова, присвячені пам'яті дворазового абсолютного чемпіона Олімпійських ігор зі спортивної гімнастики Віктора Чукаріна<ref>[https://zik.ua/news/2017/05/31/u_lvovi_zavershylysya_zmagannya_zi_sportyvnoi_gimnastyky_pamyati_viktora_1106407 У Львові завершилися змагання зі спортивної гімнастики пам'яті Віктора Чукаріна]</ref>.
 
У 2009 році, за ініціативою [[Джафаров Мамед Ашумович|Мамеда Джафарова]], на фасаді будівлі Львівського державного університету фізичної культури встановлено пам'ятну таблицю Віктору Чукаріну<ref>{{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник&nbsp; І.]], [[Масик&nbsp;]] Р.|заголовок = Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова|посилання = |відповідальний = |місце = Львів|видавництво =Апріорі [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік =2012 2012|том = |сторінок=|сторінки = 257|сторінок = |isbn = 978-617-629-077-3|тираж = }}</ref>.
 
Під час проведення урочистих заходів у Львівському державному університеті фізичної культури 9 листопада 2011 року, присвячених 90-літтю від дня народження Віктора Івановича Чукаріна, професором Мамедом Ашумовичем Джафаровим було запропоновано присвоїти Львівському державному університету фізичної культури ім'я Віктора Івановича Чукаріна<ref>[https://zik.ua/news/2011/11/10/u_ldufk_vidznachyly_90richchya_z_dnya_narodzhennya_viktora_chukarina_318848 У ЛДУФК відзначили 90-річчя з дня народження Віктора Чукаріна]</ref>.
 
== Джерела ==
* {{книга |автор = Свістельник&nbsp; І.|частина = |заголовок = Чукарін Віктор Іванович: Життєвий шлях, спортивні досягнення, науково-педагогічна діяльність: бібліографічний нарис|оригінал = |посилання = http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/1655/1/Chukarin%20Viktor%20Ivanovych.pdf|відповідальний = І.&nbsp;Свістельник|видання = |місце = Львів|видавництво =[ (б. в.])|рік = 2015|том = |сторінки = |сторінок = 26|серія = Спортивна слава Львівського державного університету фізичної культури|isbn = |тираж = }}
* {{книга''Хананаєв |автор =Хананаєв&nbsp;Л., Шумелда&nbsp; О., Таран&nbsp; Л., Тодер&nbsp; Ю.|частина'' =Віктор Чукарін: до 90-річчя від дня народження|заголовок = Вісник Прикарпатського університету|оригінал = |посилання =[http://lib.pu.if.ua/files/Visniki/visnyk-fizkult-2011-14.pdf|відповідальний =Віктор |виданняЧукарін: =до |місце90-річчя =від Івано-Франківськ|видавництводня =|рікнародження] =// 2011|томВісник =Прикарпатського |сторінкиуніверситету.&nbsp;— =133Івано-137|сторінокФранківськ.&nbsp;— 2011.&nbsp;— =|серія =«Фізична культура»: вип. 14|issn.&nbsp;— С. 133—137.&nbsp;— ISSN =2078-339|тираж =}}.
 
== Посилання ==