Фавстос Бузанд: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м Згруповано однакові примітки
Рядок 8:
Перше слово в оригінальній назві книги&nbsp;— ''Бузандаран патмутюнк'' (пізніше зміненому на ''Патмутюнк Хайоц''&nbsp;— «Історія Вірменії»)&nbsp;— традиційно інтерпретували як відсилання до імені автора і вважали похідним від ''Бюзанд''&nbsp;— «Візантія». Ім'я Фавстос (або Павстос) може бути пояснено присутністю в оточенні [[Святий Нерсес|Нерсеса Великого]] єпископа «римського походження» на ім'я Павстос, якого вважали очевидцем подій IV століття і автором твору. У такому вигляді&nbsp;— Павстос Бузанд&nbsp;— ім'я зустрічається вже у Лазаря Парпеці наприкінці V століття<ref name="ODB">''Pawstos Buzand, Pseudo-'', [[Оксфордський словник Візантії]], стор. 1610</ref><ref name="review">[https://www.jstor.org/discover/10.2307/2864407?uid=3737864&uid=2134&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21101459172951 Review of Nina G. Garsoian, ''The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, «Buzandaran Patmutiwnk»'']&nbsp;— Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414</ref>.
 
Згідно з висновками [[Малхасянц Степан|Малхасянца]] і Періханяна, ''бузандаран'' є похідним від парфянського слова ''бозанд'', має іранське походження і означає «співак, сказитель, [[ашуг]]<nowiki/>», а вірменське ''патмутюнк'' має значення «повісті, оповідання», тобто певна збірка історичних оповідань. Таким чином, сучасна версія значення назви книги «оповідання ашуга», а ім'я автора вважається невідомим<ref name="ODB">''Pawstos Buzand, Pseudo-'', [[Оксфордський словник Візантії]], стор. 1610</ref><ref name="review">[https://www.jstor.org/discover/10.2307/2864407?uid=3737864&uid=2134&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21101459172951 Review of Nina G. Garsoian, ''The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, «Buzandaran Patmutiwnk»'']&nbsp;— Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414</ref>. Згідно з висновками Ніни Гарсоян, «Історія Вірменії» була написана близько 470 року [[Вірмени|вірменином]], нерідко погано поінформованим про події загальної історії. Гарсоян припускає, що автор був священиком. Джеймс Рассел з Гарвардського університету вважає його вірменином, який жив у V столітті<ref name="Iranica">{{Із|Ираника|http://www.iranicaonline.org/articles/faustus-|автор=James R. Russell}}</ref>. Роберт Томсон з Оксфордського університету зазначає, що його ім'я було неправильно витлумачено як «Бюзандаци» тобто «з Візантії». Ключ до розгадки значення імені «Бузанд» лежить у самій назві книги Фавстоса. Назва «Бузандаран» означає збірка епічних оповідань<ref>{{Книга|автор=Robert W. Thomson|рік=1997|isbn=|серія=|allpages=|columns=|pages=211|volume=I|видавництво=St. Martin’s Press|частина=Armenian Literary Culture through the Eleventh Century|місце=|видання=|відповідальний=Edited by Richard G. Hovannisian|оригінал=|Заголовок=The Armenian People From Ancient to Modern Times: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century|посилання частина=|тираж=}}</ref>.
 
В сучасних джерелах іноді зустрічається форма ''Фауст Візантійський''<ref>{{Стаття|author=Кусикьян И. К.|title=О русском переводе «Истории Армении» Фауста Византийского|видання=Византийский временник|date=1956|том=10|pages=203–207}}</ref>.
Рядок 20:
Особливе місце Фавстос Бузанд у своїй «Історії» приділяє [[Спарапет|спарапетам]] (''головнокомандувачам'') з роду Маміконянів&nbsp;— Ваче, Васаку, Мушегу і Манвелу, які грали важливу роль у війнах Вірменії з Іраном.
 
«Історія» має швидше епічний, ніж строго історичний характер<ref name="ODB">''Pawstos Buzand, Pseudo-'', [[Оксфордський словник Візантії]], стор. 1610</ref>. [[Абегян Манук Хачатурович|Манук Абегян]] вважає, що «не можна беззастережно користуватися цією працею як достовірним історичним джерелом», «тому що творчий момент в ньому займає значне місце». Цінність «Історії» полягає в тому, що вона повідомляє невідомі за іншими джерелами відомості про іранізовану соціальну структуру середньовічної Вірменії, про вірменську церкву, а також про практично загублену усну народну творчість, яке здійснила сильний вплив на текст<ref name="review">[https://www.jstor.org/discover/10.2307/2864407?uid=3737864&uid=2134&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21101459172951 Review of Nina G. Garsoian, ''The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, «Buzandaran Patmutiwnk»'']&nbsp;— Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414</ref>.
 
Вперше «Історія Вірменії» Фавстоса Бузанда була опублікована в 1730 році в [[Стамбул]]і. Потім вона видавалася у Венеції (1832, 1889 і 1933&nbsp;рр.), [[Санкт-Петербург|Петербурзі]] (1883&nbsp;р.) і [[Тбілісі|Тифлісі]] (1912&nbsp;р.). Цей твір було перекладено французькою, німецькою, російською та англійською мовами.