Відмінності між версіями «Вулиця Князя Романа (Львів)»

нема опису редагування
|покриття = [[бруківка]]
|рух = двосторонній
|індекс = 79005<ref name="пошта5">[http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000056374 Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-5]</ref>
|телефони =
|метро =
|автобус = №&nbsp;3А, 46, 53<ref name="транспорт"/>
|трамвай =
|тролейбус =
|залізниця =
|маршрутні таксі = №&nbsp;15, 43<ref name="транспорт"/>
|зупинки = «вул. Князя Романа»<ref name="транспорт"/>
|будівлі =
|архітектурні пам'ятки = №&nbsp;1/3, 2, 4, 5, 6, 9, 12/14, 24, 26, 32, 34<ref name="пам’яткипам'ятки">[http://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html Список будинків&nbsp;— пам’яток архітектури м.&nbsp;Львова]</ref>
|пам'ятники =
|храми =
|медичні заклади =
|аптеки =
|пошта = ВПЗ №&nbsp;5 ([[Вулиця Мартовича (Львів)|вул. Мартовича]], 2)<ref name="пошта5"/>
|комерція = хостел «Компас»
|забудова = [[класицизм]], [[історизм]], [[віденська сецесія]], [[конструктивізм]]
|підприємства =
|парки =
* липень—грудень [[1944]] року&nbsp;— вулиця '''Баторія''', повернена передвоєнна назва.
* грудень [[1944]]—[[1992]] роки&nbsp;— вулиця '''Ватутіна''', на честь [[Ватутін Микола Федорович|Миколи Федоровича Ватутіна]], радянського воєначальника.
* від [[1992]] року&nbsp;— сучасна назва вулиця '''Князя Романа''', на честь засновника [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] [[Роман Мстиславич|Романа Мстиславовича]].{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|с=52}}.
 
Між будинками №&nbsp;16 та №&nbsp;18 пролягає невеличкий провулок, що сполучає вулиці Князя Романа та [[Вулиця Нижанківського (Львів)|Нижанківського]]. Нині провулок належить до вулиці Князя Романа, але упродовж 1863—1955 років був окремою вулицею та мав назви:
* [[1943]]—липень [[1944]] роки&nbsp;— вулиця '''Сімонґассе'''.
* липень [[1944]]—[[1946]] роки&nbsp;— вулиця '''Святого Шимона'''.
* [[1946]]—[[1955]] роки&nbsp;— вулиця '''Бордуляка''', на честь українського письменника [[Бордуляк Тимотей Гнатович|Тимотея Бордуляка]]. [[1955]] року вулицю Бордуляка приєднано до тодішньої вулиці Ватутіна.{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001|с=52}}.
 
== БудівліЗабудова ==
В архітектурному ансамблі вулиці Князя Романа переважають [[класицизм]], [[історизм]], [[віденська сецесія]] та [[конструктивізм]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=127}}. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури національного та місцевого значення.
'''№&nbsp;1, 3.''' Початково на цьому місці розташовувався [[Костел Відвідання Марії і монастир кармелітів взутих (Львів)|монастир кармелітів взутих із костелом святого Леонарда]]. Частину цієї території займав приватний житловий будинок. У середині [[1870-ті|1870-х]] років будинок перебудовано за проєктом [[Захаревич Юліан|Юліана Захаревича]] і у ньому розташовано Крайовий повітовий суд.<ref>{{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.]]|частина = |заголовок = Захаревичі: Творці столичного Львова |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2010 |том = |сторінки = 44 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-86-0 |тираж = }}</ref> Споруда простояла лише 15 років, після чого її разом із залишками монастиря розібрано і у [[1891]]—[[1895]] роках зведено значно монументальнішу будівлю суду в стилі [[неоренесанс]]у з елементами [[класицизм]]у&nbsp;— Палац Справедливості<ref>{{lang-pl|Gmach bylego Sądu Karnego}} — [http://www.lvivcenter.org/pl/uid/picture/?pictureid=1354 www.lvivcenter.org]</ref> або ж Вищий суд Галичини.<ref>{{книга |автор = [[Ілько Лемко]]|частина =Львів, якого вже нема. Палац Справедливості|заголовок = Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво =Апріорі|рік = 2011|том = |сторінки = 26 |сторінок = |серія = |isbn = 978-617-629-024-7 |тираж = }}</ref> Проект [[Франциск Сковрон|Франциска Сковрона]], опорядження фасадів [[Ян Завейський|Яна Завейського]]. Центральний [[ризаліт]] увінчує скульптурна група «Правосуддя» (нині ушкоджена), виконана у [[1893]] році [[Леонард Марконі|Леонардом Марконі]]. [[1897]] року Марконі, при допомозі [[Антон Попель|Антона Попеля]], доповнив боковий фасад від [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]] двома необароковими статуями «Справедливість» і «Законодавство» (не збережені). Нині це один із корпусів [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]].<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 275—276; ''Biriulow&nbsp;J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 156.</ref> Тут, у так званій «кармелітській тюрмі», у [[1877]]—[[1878]] роках перебував в ув'язненні [[Франко Іван Якович|Іван Франко]], про що сповіщає встановлена [[1972]] року меморіальна таблиця (скульптор [[Галян Анатолій Васильович|Анатолій Галян]], архітектор [[Вендзилович Мирон Дем'янович|Мирон Вендзилович]]).<ref name="памятники311">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987 |том = |сторінки = 311 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> Таблицю відлито на Львівській кераміко-скульптурній фабриці.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1980|том = |сторінки = 27|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref> Тут же відбувся суд над [[Павлик Михайло Іванович|Михайлом Павликом]] і [[Терлецький Остап Степанович|Остапом Терлецьким]].<ref name="памятники311"/>
 
=== Будівлі ===
'''№&nbsp;4.''' Житловий будинок у стилі модерн із елементами неокласицизму, споруджений у [[1913]]—[[1912]] роках за проєктом Станіслава Бардзького виконаним у бюро [[Адольф Піллер|Адольфа Піллера]].<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 491.</ref> Нині одне з приміщень займає хостел «Компас», а також майстерня з ремонту взуття та сумок «Каблучок-Обнова» (вхід з вулиці).
'''№&nbsp;1, 3.'''&nbsp;— Початковопочатково на цьому місці розташовувався [[Костел Відвідання Марії і монастир кармелітів взутих (Львів)|монастир кармелітів взутих із костелом святого Леонарда]]. Частину цієї території займав приватний житловий будинок. У середині [[1870-ті|1870-х]] років будинок перебудовано за проєктом [[Захаревич Юліан|Юліана Захаревича]] і у ньому розташовано Крайовий повітовий суд.<ref>{{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp; Ю.&nbsp;О.]]|частина = |заголовок = Захаревичі: Творці столичного Львова |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2010 |том = |сторінки = 44 |сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7022-86-0 |тираж = }}</ref>. Споруда простояла лише 15 років, після чого її разом із залишками монастиря розібрано і у [[1891]]—[[1895]] роках зведено значно монументальнішу будівлю суду в стилі [[неоренесанс]]у з елементами [[класицизм]]у&nbsp;— Палац Справедливості<ref>{{lang-pl|Gmach bylego Sądu Karnego}} — [http://wwwname="Кн.lvivcenter.org/pl/uid/picture/?pictureid=1354 www.lvivcenter.org]<Романа_1-3"/ref> або ж Вищий суд Галичини.<ref>{{книга |автор = [[Ілько Лемко]]|частина = Львів, якого вже нема. Палац Справедливості|заголовок = Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2011|том = |сторінки = 26 |сторінок = |серія = |isbn = 978-617-629-024-7 |тираж = }}</ref>. ПроектПроєкт [[Франциск Сковрон|Франциска Сковрона]], опорядження фасадів [[Ян Завейський|Яна Завейського]]. Центральний [[ризаліт]] увінчує скульптурна група «Правосуддя» (нині ушкоджена), виконана у [[1893]] році [[Леонард Марконі|Леонардом Марконі]]. [[1897]] року Марконі, приза допомозідопомогою [[Антон Попель|Антона Попеля]], доповнив боковий фасад від [[Площа Галицька (Львів)|площі Галицької]] двома необароковими статуями «Справедливість» і «Законодавство» (не збережені). Нині це один із корпусів [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]].<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 275—276; ''Biriulow&nbsp; J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 156.</ref>. Тут, у так званій «кармелітській тюрмі», у [[1877]]—[[1878]] роках перебував в ув'язненні [[Франко Іван Якович|Іван Франко]], про що сповіщає встановлена [[1972]] року меморіальна таблиця (скульптор [[Галян Анатолій Васильович|Анатолій Галян]], архітектор [[Вендзилович Мирон Дем'янович|Мирон Вендзилович]]).<ref name="памятники311">{{книга sfn|автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987 |том c= |сторінки = 311 |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Таблицю відлито на Львівській кераміко-скульптурній фабриці.<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = Реклама |рік = 1980|том = |сторінки = 27|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}</ref>. Тут же відбувся суд над [[Павлик Михайло Іванович|Михайлом Павликом]] і [[Терлецький Остап Степанович|Остапом Терлецьким]]{{sfn|Памятники истории и культуры Украинской ССР|1987|c=311}}. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;16/1-м<ref name="памятники311пам'ятки"/>.
 
'''№&nbsp;2'''&nbsp;— триповерховий житловий будинок. З Польщі на першому поверсі будинку містився бакалійний магазин Солецького. Від радянських часів, у 1950-х роках&nbsp;— закусочна, згодом майстерня з ремонту взуття «Підківка», що працює тут донині, а також працює магазин мобільного зв'язку «Life». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1198-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;5.''' Триповерхова неоренесансна будівля колишньої 3-ї міської гімназії імені Цісаря Франца-Йосифа I (від [[1919]] року&nbsp;— Державна 3-я міська гімназія імені короля Стефана Баторія). Споруджена [[1876]] року на розі з нинішньою вулицею Шухевича за проєктом [[Юліуш Гохберґер|Юліуша Гохберґера]]. Центральний ризаліт прикрашений шістьома скульптурами видатних діячів польської культури і науки: М.&nbsp;Коперника, А.&nbsp;Снядецького, А.&nbsp;Міцкевича, Т.&nbsp;Чацького, Ю.-М.&nbsp;Оссолінського, Я.&nbsp;Длугоша. Скульптор&nbsp;— [[Баронч Тадей|Тадеуш Баронч]].<ref name="АЛ_286-287">Архітектура Львова…&nbsp;— С. 286—287; ''Biriulow&nbsp;J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 95—96.</ref> До побудови цього будинку гімназія містилася на [[Вулиця Валова (Львів)|вулиці Валовій]], де після переїзду певний час діяла її філія.<ref>''Gajak-Toczek&nbsp;M.'' Męskie gimnazja państwowe we Lwowie w latach 1772–1914 // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— S. 352.&nbsp;— ISSN 1505-9057.</ref> Упродовж 1911—1914 років тут викладав викладав польську мову та літературу польський письменник, представник жанру жахів у [[Польська література|польській літературі]] першої половини XX століття [[Стефан Грабінський]]. Директором гімназії у [[1921]]—[[1926]] роках був польський науковець, педагог [[Емануель Августинович де Рошко]]. Нині тут міститься науково-дослідний інститут [[Національний університет «Львівська політехніка»|НУ «Львівська Політехніка»]] (навчальний корпус №&nbsp;20).<ref name="АЛ_286-287"/>
 
'''№&nbsp;4.'''&nbsp;— Житловийп'ятиповерховий житловий будинок у стилі [[модерн]] із елементами [[неокласицизму]], споруджений у [[1913]]—[[1912]] роках за проєктом Станіслава Бардзького, виконаним у бюро [[Адольф Піллер|Адольфа Піллера]].<ref>{{sfn|Архітектура Львова…&nbsp;— С. Львова|2008|c=491}}.</ref> Нині одне з приміщень займає хостел «Компас», а також майстерня з ремонту взуття та сумок «Каблучок-Обнова» (вхід з вулиці). Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;2031-м та №&nbsp;1580-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;6.''' Збудований у [[1912]]—[[1914]] роках за проєктом Адольфа Піллера і [[Роман Фельпель|Романа Фельпеля]], як [[прибутковий будинок]] на замовлення купців Кароля Чуджака і Людвіка Штадтмюллера. У [[1920-ті|1920-х]] роках тут знаходився «Банк землі польської», а від [[1929]] року&nbsp;— радіостанція. Будинок поєднує риси Юґендстилю (німецького різновиду [[модерн]]у) та стилізовані романсько-готичні елементи. Скульптури лицарів, що підтримують еркери, та барельєф із левом над потрійним порталом виконані у [[1912]]—[[1913]] роках Станіславом-Ришардом Пліхалем.<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 492—493; ''Biriulow&nbsp;J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 244.</ref> Нині тут розташовані Львівське державне обласне радіо та Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр, а також працює кав'ярня-музей кіно-фототехніки «Фіксаж».
 
'''№&nbsp;5.'''&nbsp;— Триповерховатриповерхова неоренесансна будівля колишньої 3-ї міської гімназії імені Цісаря Франца-Йосифа I (від [[1919]] року&nbsp;— Державна 3-я міська гімназія імені короля Стефана Баторія). Споруджена [[1876]] року на розі з нинішньою вулицею Шухевича за проєктом [[Юліуш Гохберґер|Юліуша Гохберґера]]. Центральний ризаліт прикрашений шістьомашістьма скульптурами видатних діячів польської культури іта науки: М.&nbsp;Коперника, А.&nbsp;Снядецького, А.&nbsp;Міцкевича, Т.&nbsp;Чацького, Ю.-М.&nbsp;Оссолінського, Я.&nbsp;Длугоша. Скульптор&nbsp;— [[Баронч Тадей|Тадеуш Баронч]].<ref name="АЛ_286-287">{{sfn|Архітектура Львова…&nbsp;— С. Львова|2008|c=286—287; }}<ref>''Biriulow&nbsp; J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 95—96.</ref>. До побудови цього будинку гімназія містилася на [[Вулиця Валова (Львів)|вулиці Валовій]], де після переїзду певний час діяла її філія.<ref>''Gajak-Toczek&nbsp; M.'' Męskie gimnazja państwowe we Lwowie w latach 1772–1914 // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica.&nbsp;— 2010.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— S. 352.&nbsp;— ISSN 1505-9057.</ref>. Упродовж 1911—1914 років тут викладав викладав польську мову та літературу польський письменник, представник жанру жахів у [[Польська література|польській літературі]] першої половини XX століття [[Стефан Грабінський]]. Директором гімназії у [[1921]]—[[1926]] роках був польський науковець, педагог [[Емануель Августинович де Рошко]]. Нині тут міститься науково-дослідний інститут [[Національний університет «Львівська політехніка»|НУ «Львівська Політехніка»]] (навчальний корпус №&nbsp;20){{sfn|Архітектура Львова|2008|c=286—287}}. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;17-м<ref name="АЛ_286-287пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;12/14.''' Колишній готель «Австрія», збудований у [[1900]]—[[1901]] роках за проєктом архітектора [[Август Богохвальський|Августа Богохвальського]] у стилі [[необароко]] з елементами [[Сецесія|сецесії]].<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 463.</ref>
 
'''№&nbsp;6.'''&nbsp;— будинок Збудованийспоруджений у [[1912]]—[[1914]] роках за проєктом Адольфа Піллера і [[Роман Фельпель|Романа Фельпеля]], як [[прибутковий будинок]] на замовлення купців Кароля Чуджака і Людвіка Штадтмюллера. У [[1920-ті|1920-х]] роках тут знаходивсямістився «Банк землі польської», а від [[1929]] року&nbsp;— радіостанція. Будинок поєднує риси Юґендстилю (німецького різновиду [[модерн]]у) та стилізовані романсько-готичні елементи. Скульптури лицарів, що підтримують еркери, та барельєф із левом над потрійним порталом виконані у [[1912]]—[[1913]] роках Станіславом-Ришардом Пліхалем.{{sfn|Архітектура Львова|2008|c=492—493}}<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 492—493; ''Biriulow&nbsp; J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 244.</ref>. Нині тут розташовані Львівське державне обласне радіо та Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр, а також працює кав'ярня-музей кіно-фототехніки «Фіксаж». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1199-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;24.''' Будинок в стилі класицизму, споруджений близько [[1829]]—[[1830]] років ймовірно за проєктом архітектора [[Фридерик Бауман|Фридерика Баумана]] або [[Ігнатій Хамбрез|Ігнатія Хамбреза]]. Автор скульптурного декору&nbsp;— [[Шімзер Йоан-Баптіст|Йоан Шімзер]].<ref>''Biriulow&nbsp;J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 49.</ref>
 
'''№&nbsp;9'''&nbsp;— п'ятиповерховий житловий будинок, споруджений у 1933—1935 роках за проєктом інженера Міхала Кольбушовського на фундаментах розібраної кам'яниці з останньої третини XIX століття у стилі [[функціоналізм]]у, як власний будинок Міхала Кольбушовського. Після 2000 року над південним крилом добудовано шостий поверх<ref name="Кн. Романа_9"/>. Від радянських часів, у 1950-х роках на першому поверсі містилися&nbsp;— майстерня з ремонту вагових приладів, згодом у 1960-2000 роках&nbsp;— фірмовий магазин Львівської овочевої фабрики{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=126}}, нині&nbsp;— продуктова крамниця мережі «Близенько», поряд розташована взуттєва крамниця «Ренесанс». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;18-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;26.''' Початково будинок французької нафтової компанії «Прем'єр». Спорудження завершено [[1924]] року за проєктом архітектора [[Юліан Цибульський|Юліана Цибульського]] від [[1914]]. Плани і фасад модифіковані [[Фердинанд Касслер|Фердинандом Касслером]]. Будинок, а особливо його останній поверх привертає увагу скульптурним декором невідомого автора.<ref>''Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.'' Львівські будинки нафтових компаній // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;1 (25).&nbsp;— C. 14.</ref>
 
'''№&nbsp;12/14.'''&nbsp;— Колишнійколишній готель «Австрія», збудований у [[1900]]—[[1901]] роках за проєктом архітектора [[Август Богохвальський|Августа Богохвальського]] у стилі [[необароко]] з елементами [[СецесіяВіденська сецесія|віденської сецесії]].<ref>{{sfn|Архітектура Львова…Львова|2008|c=463}}. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1200/1-м<ref С. 463.<name="пам'ятки"/ref>.
'''№&nbsp;30.''' На цьому місці була 4-класова жіноча школа. Її приміщення подароване фундаційним записом родиною Бурлярдів. На початку [[XX століття]] будівля була у вкрай незадовільному стані.<ref>Waląca się szkoła // Słowo Polskie.&nbsp;— 27 marca 1906.&nbsp;— №&nbsp;132.&nbsp;— S. 3.</ref> [[1908]] року за проєктом [[Обмінський Тадеуш|Тадеуша Обмінського]] збудовано новий сецесійний будинок для притулку Віктора Бурлярда. Розташований на розі з [[Вулиця Нижанківського (Львів)|вулицею Нижанківського]], має також іншу адресу&nbsp;— вул. Нижанківського 2/4. Нині в будинку міститься Львівський коледж культури і мистецтв.<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 493.</ref>
 
'''№&nbsp;24.'''&nbsp;— Будинокбудинок в стилі класицизму, споруджений близько [[1829]]—[[1830]] років ймовірно за проєктом архітектора [[Фридерик Бауман|Фридерика Баумана]] або [[Ігнатій Хамбрез|Ігнатія Хамбреза]]. Автор скульптурного декору&nbsp;— [[Шімзер Йоан-Баптіст|Йоан Шімзер]].<ref>''Biriulow&nbsp; J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 49.</ref>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1201-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;32.''' Збудований [[1911]] року за проєктом архітектора Людвіка Теуша. Фасад прикрашений рельєфами путті в неокласицистичному стилі. У міжвоєнний період у будинку розташовувалось фотоательє «Oleografia» Міколяша і Межецької.<ref name="Lwów78">Lwów. Ilustrowany przewodnik // Pod red. J.&nbsp;Biriulowa.&nbsp;— Lwów : Centrum Europy, 2001.&nbsp;— S. 78.&nbsp;— ISBN 966-7022-26-9.</ref> У [[1920]]—[[1925]] роках тут діяло архітектурно-будівельне бюро фірми [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]] і [[Євген Кароль Червінський|Євгена Червінського]].<ref>''Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.'' Захаревичі…&nbsp;— С. 308.</ref> Нині на першому поверсі містяться відділ мистецької літератури Львівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки та дитяча бібліотека-філія №&nbsp;13.
 
'''№&nbsp;26.'''&nbsp;— Початковопочатково будинок французької нафтової компанії «Прем'єр». Спорудження завершено [[1924]] року за проєктом архітектора [[Юліан Цибульський|Юліана Цибульського]] від [[1914]] року. Плани і фасад модифіковані [[Фердинанд Касслер|Фердинандом Касслером]]. Будинок, а особливо його останній поверх привертає увагу скульптурним декором невідомого автора.<ref>''Бірюльов&nbsp; Ю.&nbsp;О.'' Львівські будинки нафтових компаній // [[Галицька брама (часопис)|Галицька брама]].&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;1 (25).&nbsp;— C. 14.</ref>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1202-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;34.''' Житловий будинок, споруджений [[1912]] року за проєктом Станіслава Улейського і [[Юзеф Пйонтковський|Юзефа Пйонтковського]]<ref>{{книга |автор = [[Тимофієнко Володимир Іванович|Тимофієнко&nbsp;В.&nbsp;І.]]|частина = Улейський&nbsp;С.|заголовок = Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = НДІТІАМ|рік = 1999|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 966-7452-16-6 |тираж = }}</ref>. Тут мешкав інженер, винахідник, творець першого у Польщі літака Едмунд Лібанський, архітектор [[Ян Новорита]]. На стриху розташовувалась майстерня художника Володимира Блоцького, а згодом&nbsp;— Марії Б'янкі-Моссочи.<ref name="Lwów78"/>
 
'''№&nbsp;30.'''&nbsp;— Нана цьому місці була 4-класовачотирикласова жіноча школа. Її приміщення подароване фундаційним записом родиною Бурлярдів. На початку [[XX століття]] будівля була у вкрай незадовільному стані.<ref>Waląca się szkoła // Słowo Polskie.&nbsp;— 27 marca 1906.&nbsp;— №&nbsp;132.&nbsp;— S. 3.</ref>. [[1908]] року за проєктом [[Обмінський Тадеуш|Тадеуша Обмінського]] збудовано новий сецесійний будинок для притулку Віктора Бурлярда. Розташований на розі з [[Вулиця Нижанківського (Львів)|вулицею Нижанківського]], має також іншу адресу&nbsp;— вул. Нижанківського 2/4. Нині в будинку міститься Львівський коледж культури і мистецтв.<ref>{{sfn|Архітектура Львова…&nbsp;— С. Львова|2008|c=493}}.</ref>
'''№&nbsp;36.''' Попередником будинку, що нині розташований на цій ділянці, був заїжджий двір Бенедикта Криніцького, збудований близько [[1800]]—[[1810]] років.<ref>''Biriulow&nbsp;J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 25.</ref>
 
'''№&nbsp;32.'''&nbsp;— будинок Збудованийспоруджений [[1911]] року за проєктом архітектора Людвіка Теуша. Фасад прикрашений рельєфами путті в неокласицистичному стилі. У міжвоєнний період у будинку розташовувалось фотоательє «Oleografia» Міколяша і Межецької.<ref name="Lwów78">Lwów. Ilustrowany przewodnik // Pod red. J.&nbsp;Biriulowa.&nbsp;— Lwów : Centrum Europy, 2001.&nbsp;— S. 78.&nbsp;— ISBN 966-7022-26-9.</ref>. У [[1920]]—[[1925]] роках тут діяло архітектурно-будівельне бюро фірми [[Альфред Захаревич|Альфреда Захаревича]] і [[Євген Кароль Червінський|Євгена Червінського]].<ref>''Бірюльов&nbsp; Ю.&nbsp;О.'' Захаревичі…&nbsp;— С. 308.</ref>. Нині на першому поверсі містяться відділ мистецької літератури Львівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки та дитяча бібліотека-філія №&nbsp;13. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1203-м<ref name="пам'ятки"/>.
'''№&nbsp;38.''' Колишня кам'яниця Кшижановського. Тут мешкав польський літератор [[Ян Лам|Ян Лям]].<ref>''[[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін&nbsp;П.&nbsp;Е.]]'' З полиці дослідника // Аптека галицька.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;8 (78).&nbsp;— С. 19—20.</ref> В будинку міститься Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», при якому діє Народний музей метрології та вимірювальної техніки.
 
'''№&nbsp;34.'''&nbsp;— Житловийжитловий будинок, споруджений [[1912]] року за проєктом Станіслава Улейського і [[Юзеф Пйонтковський|Юзефа Пйонтковського]]<ref>{{книга |автор = [[Тимофієнко Володимир Іванович|Тимофієнко&nbsp; В.&nbsp;І.]]|частина = Улейський&nbsp; С.|заголовок = Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = НДІТІАМ|рік = 1999|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 966-7452-16-6 |тираж = }}</ref>. Тут мешкав інженер, винахідник, творець першого у Польщі літака Едмунд Лібанський, архітектор [[Ян Новорита]]. На стриху розташовувалась майстерня художника Володимира Блоцького, а згодом&nbsp;— Марії Б'янкі-Моссочи.<ref name="Lwów78"/>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;1204-м<ref name="пам'ятки"/>.
 
'''№&nbsp;36.'''&nbsp;— Попередникомпопередником будинку, що нині розташований на цій ділянці, був заїжджий двір Бенедикта Криніцького, збудований близько [[1800]]—[[1810]] років.<ref>''Biriulow&nbsp; J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 25.</ref>.
 
'''№&nbsp;38.'''&nbsp;— Колишняколишня кам'яниця Кшижановського. Тут мешкав польський літератор [[Ян Лам|Ян Лям]].<ref>''[[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін&nbsp; П.&nbsp;Е.]]'' З полиці дослідника // Аптека галицька.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;8 (78).&nbsp;— С. 19—20.</ref>. В будинку міститься Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», при якому діє Народний музей метрології та вимірювальної техніки.
 
У квітні 1938 року, з нагоди столітнього ювілею від дня народження [[Ян Лям|Яна Ляма]], на фасаді будинку, встановлена пам'ятна таблиця<ref>[https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/46440/edition/40868/content Lwów uczci pamiąć Jana Lama] // [[Gazeta Lwowska]].&nbsp;— nr 286.&nbsp;— 1937.&nbsp;— 17 grudnia.&nbsp;— S. 2. {{ref-pl}}</ref><ref>[https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/46442/edition/40870/content Jak Lwów uczci pamiąć Lama] // [[Gazeta Lwowska]].&nbsp;— nr 288.&nbsp;— 1937.&nbsp;— 19 grudnia.&nbsp;— S. 2. {{ref-pl}}</ref>.
 
<gallery>
== Втрачені будівлі ==
;[[Церква Богоявлення Господнього (Львів)|Богоявленська церква]]
Перша документальна згадка про церкву походить із [[1386]] року. Із [[1546]] року при храмі існувала найстаріша у Львові церковна школа. [[1711]] року була збудована наново (попередня можливо знищена військовими діями). [[1800]] року закрито і продано разом із ґрунтами. Під час будівельних робіт у [[1875]] і [[1926]] роках віднайдено залишки церковного цвинтаря і козацьких поховань з часів облоги Львова [[1648]] року. Церква знаходилась приблизно на місці скверу, що наз парнійпарного сторонібоку вулиці, поблизу перехрестя з [[Вулиця Франка (Львів)|вулицею Франка]] іта [[Вулиця Герцена (Львів)|Герцена]]. Протягом усього свого існування церква була дерев'яною.<ref>''Качор&nbsp;І., {{sfn|Качор&nbsp;Л.'' Львів…&nbsp;— С. |2004|c=148—149}}.</ref>
 
;[[Костел Відвідання Марії і монастир кармелітів взутих (Львів)|Костел святого Леонарда і монастир кармелітів взутих]]
Бароковий костел, із монастирем, збудований [[1724]] року на місці давнішого, що походив з початку [[XVII]] стстоліття. Монастир закрито під час йосифінськоїЙосифінської касатикасації [[1784]] року. Перетворений спочатку на фабрику, а потімзгодом на тюрмув'язницю. У [[1877]]—[[1878]] роках у так званій «кармелітській тюрмі» перебував арештований [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]. Комплекс будівель до [[1889]] року розібраний для будівництва споруди Вищого крайового суду (будинок №&nbsp;1/3). Перед розбиранням виконано обміри, які дозволяють нині скласти певне уявлення про втрачену споруду.<ref>''{{sfn|Качор&nbsp;І., Качор&nbsp;Л.'' Львів…&nbsp;— С. |2004|c=178—179}}.</ref>
 
;Палац Павловського
Збудований на початку [[1770-ті|1770-х]] років ймовірно у стилі раннього класицизму за проектом Йозефа Зайделя для підчашого брацлавського Йосипа Самуїла Павловського. Спорудження велось будівничими [[Франциск Кульчицький|Франциском Кульчицьким]] і [[Антон Косинський|Антоном Косинським]]. Палац знаходився навпроти монастиря кармелітів.<ref>{{книга |автор = ''[[Вуйцик Володимир Степанович|Вуйцик&nbsp; В.&nbsp;С.]]|частина ='' Львівський архітектор Франціск Кульчицький |заголовок(на =матеріалі Вісникархівних інститутуджерел) «Укрзахідпроектреставрація»|оригінал/ =редкол.: |посилання[[Могитич =Іван Романович|відповідальнийІ.&nbsp;Могитич]], =[[Слободян |виданняВасиль = ВипМихайлович|В.&nbsp;Слободян]] 5|місце// =Вісник Львів|видавництвоінституту =«[[Укрзахідпроектреставрація]]».&nbsp;— |рікВип. =5.&nbsp;— 1996|том.&nbsp;— = |сторінки =С. 72|сторінок = |серія = |isbn.&nbsp;— =ISBN 5-7707-9955-2|тираж = }}</ref>.
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}|refs=
<ref name="пошта5">{{cite web |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000056374 |назва=Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-5|автор=|дата=|веб-сайт=ukrposhta.com|видавець=[[Укрпошта]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=8 травня 2021}}</ref>
<ref name="пам'ятки">{{cite web |url=https://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html |назва=Список будинків&nbsp;— пам'яток архітектури м.&nbsp;Львова|автор=|дата=|веб-сайт=pomichnyk.org|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=8 травня 2021}}</ref>
<ref name="транспорт">{{cite web |url=https://www.eway.in.ua/ua/cities/lviv/routes|назва=Маршрути громадського транспорту м.&nbsp;Львова|автор=|дата=|веб-сайт=eway.in.ua|видавець=[[EasyWay]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=8 травня 2021}}</ref>
<ref name="Кн. Романа_1-3">{{cite web |url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/kn-romana-1-3/|назва=Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Князя Романа, 01-03&nbsp;— корпус НУ «Львівська політехніка» (кол. «Палац справедливості»)|автор=Ігор Жук|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=8 травня 2021}}</ref>
<ref name="Кн. Романа_9">{{cite web |url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/kn-romana-1-3/|назва=Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Князя Романа, 09&nbsp;— житловий будинок|автор=Ігор Сьомочкін|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=8 травня 2021}}</ref>
}}
 
== Джерела ==
|Родовід =
}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI&nbsp; ст|оригінал = |посилання = |відповідальний = [[Бевз Микола Валентинович|БевзМ.&nbsp;М.Бевз]], [[Бірюльов Юрій Олександрович|БірюльовЮ.&nbsp;Ю.Бірюльов]], Ю.&nbsp;Богданова, В.&nbsp;Дідик, У.&nbsp;Іваночко, Т.&nbsp;Клименюк та інші|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = |сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = |ref = Архітектура Львова}}
* {{книга |автор = Качор&nbsp;І[[Ілько Лемко]], Михалик В., Качор&nbsp;ЛБегляров Г.|частина = Князя Романа вул.|посилання частина = https://www.pslava.info/LvivM_KnjazjaRomanaVul,217693.html|заголовок = [[Львів1243 крізьвулиці вікиЛьвова (книга1939—2009)|Львів крізь віки]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Центр[[Видавництво Європи«Апріорі»|Апріорі]]|рік = 20042009|том = |сторінки = 126—127|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-70222154-4424-75|тираж = |ref = 1243 вулиці Львова}}
* {{книга |автор = Мельник&nbsp;БКачор І., Качор Л.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник[[Львів перейменуванькрізь вулицьвіки і(книга)|Львів площкрізь Львовавіки]]|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = СвітЦентр Європи|рік = 20012004|том = |сторінки = 52|сторінок = |серія = |isbn = 966-6037022-11544-97|тираж = |ref = Качор}}
* {{книга |автор = [[БірюльовМельник Юрій Олександрович|BiriulowБ.&nbsp;JВ.]]|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = RzeźbaДовідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ lwowskaстоліття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf |відповідальний = |видання = |місце = WarszawaЛьвів|видавництво = Neriton[[Світ (видавництво)|Світ]]|рік = 20072001|том = |сторінки = 52|сторінок = |серія = |isbn = 978966-83603-7543115-009-79|тираж = |ref = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник|оригінал = |посилання = |відповідальний = АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: [[Тронько Петро Тимофійович|П.&nbsp;Т.&nbsp;Тронько]] (гл. ред.) и др.|видання = |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987|том = |сторінки = |сторінок = 735|серія = |isbn = |тираж = |ref = Памятники истории и культуры Украинской ССР}} {{ref-ru}}
* ''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Biriulow J.]]'' Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy.&nbsp;— Warszawa: Neriton; Stowarzyszenie Sztuki Niwoczesnej w Toruniu, 2007.&nbsp;— 388 s.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
* {{cite web |url=https://streets.lvivcenter.org/uk/Князя-Романа/|назва=Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Князя Романа|автор=|дата= |веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=8 травня 2021}}
* {{cite web |url=https://cityofliterature.lviv.ua/litmaping/vulyczya-knygariv-vulyczya-knyazya-romana-kolyshnya-batoriya/|назва=Вулиця книгарів&nbsp;— вулиця Князя Романа (колишня Баторія)|автор=|дата= |веб-сайт=cityofliterature.lviv.ua|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=8 травня 2021}}
{{Вулиці Галицького району Львова}}
{{Історичний центр Львова (місцевість)}}