Арумуни в Північній Македонії: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
|||
Рядок 4:
|caption=
|race =[[європеоїдна раса|європеоїдна]]
|image=<div class="nomobile">{{image array|perrow=
| image1 = PitoGuli.jpg| caption1 = {{нп|Піту Гулі|||Pitu Guli}}
| image2 = Manaki Brothers.jpg| caption2 = [[Брати Манакі]]
| image3 = Lazar_Kolishevski_left.jpg| caption3 = [[Лазар Колішевський]]
| image4 = Таки_Фити.jpg| caption4 = [[Такі Фіті]]
| image5 = ESC2016 - Macedonia 07.jpg| caption5 =
| image6 = Tose Proeski.jpg| caption6 = [[Тоше Проескі]]
| image7 =| caption7 =
| image8 =| caption8 =
}}
</div>
Рядок 19 ⟶ 22:
}}
'''Арумуни''' є одним з п'яти автохтонних етносів '''Північної Македонії''', як визнано конституцією 1993 року. У країні мешкає приблизно 10 тисяч арумунів, що складає менше одного відсотка населення. Найбільші спільноти зосереджені в районі міст Крушево, Битола, Штип та у столиці Скоп'є. Північна Македонія є єдиною з балканських країн, де мовні й культурні інтереси арумунів захищені на державному рівні.
23 травня щорічно відзначається національний день арумунів у Північній Македонії.
== Історія ==
Рядок 28 ⟶ 33:
Македонська [[Битола]] стала одним із головних центрів арумунського національного відродження наприкінці XIX століття. У місті працювали арумунські гімназії для хлопців і дівчат{{sfn|Tanner, 2004|с. 214-215}}.
[[Файл:Rumanian cheta of IMARO Ber - Voden region.JPG|міні|праворуч|200пкс|Арумунська чота ВМОРО, 1906—1908 роки]]
Попри культурне відроження, арумуни на території Північної Македонії не висували політичних гасел та задач, а концентрувалися на мовних і освітніх питаннях. Так, у багатьох селах відкривалися «румунські» школи, які часто підтримувала фінансово Румунія, уряд якої вважав арумунів частиною румунського етносу. Навпаки, активісти арумунського походження підтримували політичні організації македонців, болгарів, греків чи сербів. Так, чимало арумунів були в складі [[Внутрішня македонсько-одринська революційна організація|Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації]] (ВМОРО). Арумуни активно
На початку XX століття окрім регіону Битоли невеликі арумунські колонії існували в Охриді, Ресені, а також у двох селах на північ від Охридського озера
У XX столітті під час змін влади арумуни намагалися асимілюватися й стати непомітними для режиму, змінюючи прізвища шляхом додавання до них відповідних суфіксів. Так за сербської адміністрації вони набували суфіксів «-ович», за болгарської — «-ов», з македонської — «-евський»<ref name="Nowicka2016"/>.
== Чисельність ==
На початку XX століття у 5 селах поблизу Битоли ([[Ніжеполе]], [[Трново (Бітола)|Трново]], [[Маловіште]], [[Магарево]], [[Гопеш]]) мешкало понад 10 тисяч арумунів. Наприкінці століття їх було заледве 1 тисяча<ref name="Winnifrith1999"/>. Причинами зменшення населення були переїзд до великих міст через нестачу роботи в селах, еміграція через війни початку XX століття, асиміляція.
Під час підготовки Версальського мирного договору 1919 року було визначено кількість арумунів у регіоні навколо Битоли в 83145 осіб, хоча це число включало й нинішню територію Грецію<ref name="Report">Lluis Maria de Puig. [https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/X2H-Xref-ViewHTML.asp?FileID=7661&lang=EN Aromanians]. Report, Council of Europe, Doc. 7728, 17 January 1997{{ref-en}}</ref> У період між Першою і Другою світовими війнами за деякими даними в Битолі та навколо неї мешкали приблизно 4 тисячі арумунів, 3 тисячі в Скоп'є, 1,5 тисяч у Крушево.{{sfn|Sotirovic, 2013|page=27}}
За переписом населення Югославії 1948 року в Соціалістичній Республіці Македонія мешкало 9811 арумунів, 0,8 % від усього населення. Під час переписів 1953, 1961 і 1971 років арумунів не записували окремо. У 1981 році в СР Македонія було зареєстровано 6384 арумуни, 0,3 % від усього населення. У 1991 році їх було нараховано 7764 осіб{{sfn|Sotirovic, 2013|page=23}}.
Рядок 43 ⟶ 48:
За переписом населення 1994 року в тодішній Республіці Македонія було зареєстровано 8647 арумунів. Утім чимало людей арумунського походження тоді записалися македонцями. За оцінками американського дослідника Тоні Вінніфріта, кількість арумунів може бути занижена лише незначно, оскільки активних носіїв арумунської мови значно менше за 10 тисяч<ref name="Winnifrith1999">{{cite journal|last1=Winnifrith|first1=Toni|title=The Vlachs of the Republic of Macedonia|year=1999|pages=126–136|doi=10.1057/9780230535794_9}}{{ref-en}}</ref>.
За переписом населення 2002 року в Македонії було зареєстровано 9695 арумунів, що склало
== Розселення ==
[[Файл:Застапеност на Власите во Македонија - 2002.svg|міні|праворуч|200пкс|Розселення арумунів у Північній Македонії за даними перепису 2002 року]]
[[Файл:Republic of Macedonia census 2012 - Ethnic relations map.gif|міні|ліворуч|200пкс|Муніципалітети, де арумунське населення складає понад 50 % виділені жовтим (за оцінкою чисельності населення 2012 року)]]
За переписом населення 2002 року найбільше арумунів мешкало в Скоп'є — 2557, в общинах [[Штип (община)|Штип] (2074), [[Битола (община)|Битола]] (1270), [[Крушево (община)|Крушево]] (1020), [[Струга (община)|Струга]] (656)<ref name="Македонска Енциклопедија">[https://macedonism.org/Македонска-Енциклопедија/власите-во-република-македонија/ Власите во Република Македонија]. [[Македонська енциклопедія|Македонска Енциклопедија]], 2009{{ref-mk}}</ref>.
== Політична роль ==
Влахи (арумуни) названі одним з 6 державоутворювальних етносів у Конституції Республіки Македонія 1993 року. У незалежній Республіці Македонія арумунів розглядали як інструмент, який надасть можливість закріпити давність формування нової македонської нації, а також дозволить чітко відрізнити македонців від інших слов'ян, насамперед [[болгари|болгарів]]. Зокрема політики почали шукати в своїх родоводах пращурів арумунського походження. Важливим елементом національної ідеї македонців є Ілінденське повстання проти Османської імперії 1903 року, яке відбулося в тодішньому переважно арумунському місті Крушево. Значна частина лідерів і учасників повстання були арумунами за походженням.{{sfn|Tanner, 2004|с. 214-215}}
Визнання арумунського етносу в Північній Македонії на державному рівні виражається в можливості навчання дітей арумунською мовою за бажання батьків, наявності преси та телевізійних передач арумунською мовою, які піднімають питання соціального розвитку арумунської спільноти. 2 представники арумунської громади входять до складу Македонської
Правами арумунів демонстративно цікавиться [[Румунія]], яка вважає їх румунським субетносом «македоно-румунів». Румунські політики неодноразово пов'язували підтримку уряду Північної Македонії з захистом мовних і культурних прав арумунів{{sfn|Sotirovic, 2013|page=25-26}}. Також до [[арумунського питання]] втручається сусідня Греція, яка наполягає, що всі православні меншини на території Північної Македонії є етнічними греками (на своїй території грецький уряд не визнає арумунів окремим етносом){{sfn|Sotirovic, 2013|page=28}}.
У 1990-х роках арумуни не мали власних політичних партій. Некомпактне розміщення арумунів по території Північної Македонії не дозволяло їм отримати більшість у жодному регіоні країни<ref name="Winnifrith1999"/>. У 2000-ні роки були створені 2 арумунські партії - Демократичний союз арумунів, що входив до соціал-демократичної коаліції, та Партія арумунів Македонії, яка підтримувала праву коаліцію на чолі з [[Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія македонської національної єдності|ВМРО-ДПМНЄ]]<ref name="Македонска Енциклопедија"/>.
== Мова та ідентичність ==
[[Файл:South-Balkan-Romance-languages.png|міні|праворуч|200пкс|Арумунські діалекти в Північній Македонії]]
Практично всі арумуни в Північній Македонії є [[Двомовність|білінгвами]], що спілкуються переважно македонською мовою, а не арумунською. Арумунською користуються в побуті рідко, часто вона є далекою від літературного стандарту<ref name="Winnifrith1999"/>. Деякі арумуни зберігають паралельно з арумунською сербську чи «югославську» ідентичність і спілкуються при цьому [[сербська мова|сербською мовою]]<ref name="Nowicka2016">{{cite journal|last1=Nowicka|first1=Ewa|title=Ethnic Identity of Aromanians/Vlachs in the 21st Century|journal=Res Historica|issue=41|year=2016|pages=213|issn=2082-6060|doi=10.17951/rh.2016.41.213}}</ref>.
Окрім періодики видаються книжки арумунською мовою. В арумунському перекладі вийшли Біблія, Іліада, Одисея, а також твори македонських письменників, зокрема [[Брати Міладинови|Костянтина Міладінова]], [[Ґріґор Пирлічев|Грігора Прлічева]], [[Кочо Рацин|Кочо Рацина]] тощо<ref name="Македонска Енциклопедија"/>.
Не існує однозначної думки щодо поділу арумунської мови на діалекти. У арумунів Північної Македонії виділяють {{нп|Москопольські говірки|москопольські|ru|Москопольские говоры}}, {{нп|Фаршеротські говірки|фаршеротські|ru|Фаршеротские говоры}}, {{нп|Грамостянські говірки|грамостянські|ru|Грамостянские говоры}} говірки, а також говірку сіл [[Гопеш]] та [[Маловіште]]. Грамостянські говірки поширені переважно в східному регіоні навколо міста Штип, натомість усі інші використовуються на південному заході країни<ref name="Нарумов">{{cite book|author=Нарумов Б. П.|chapter=Арумынский язык/диалект|title=Языки мира. Романские языки|place=М.|publisher=Academia|year=2001|pages=[https://archive.org/details/isbn_587444016X/page/n637 637]—638|isbn=5-87444-016-X}}{{ref-ru}}</ref>.
Історично арумуни Північної Македонії мали слов'янську назву «влахи», «куцовлахи» або «цинцари». Останній етнонім походить від чорного одягу, який носили селяни-арумуни. Натомість арумуни міст, задіяні в торгівлі й ремеслах, використовували назву «арумуни» чи «аромани», а під дією румунської пропаганди на межі XIX і XX століть почали називати себе «румунами». У деяких спільнотах міські арумуни називають себе саме «цинцарами», а мешканців села — «влахами».{{sfn|Sotirovic, 2013|page=5-6}}
Арумуни належать до східної православної церкви. У 1990-ті роки арумунська громада в [[Охрид]]і намагалася отримати [[єпархія|єпархію]], що було обіцяно їй ще за підсумками [[Балканські війни|Балканських війн]]
== Культура і побут ==
Основними заняттями арумунів на території Північної Македонії були скотарство, торгівля та ремесла. Міські арумуни часто були купцями чи ремісниками, причому часто засвоювали та поширювали нові технології, як-то [[брати Манакі]], які вперше зайнялися фотографією, а надалі й кінозйомкою на території Північної Македонії і Балканів загалом.
Сільське арумунське населення після переселення на територію сучасної Північної Македонії наприкінці XIX століття продовжувало вести переважно скотарський спосіб життя, пепеганяючи великі стада худоби з літніх гірських пасовиськ на зимові долинні. У 1948 році югославський закон заборонив селянам володіти великими стадами овець, коней чи іншої худоби. Це призвело до того, що більшість кочових сільських арумунів були вимушені перейти до осілого способу життя.{{sfn|Sotirovic, 2013|page=24}}▼
▲Сільське арумунське населення після переселення на територію сучасної Північної Македонії наприкінці XIX століття продовжувало вести переважно скотарський спосіб життя,
=== Спілки ===
Арумуни об'єднані в дві великі асоціації: "Ліга арумунів Македонії" та "Культурна унія арумунів Македонії". Окрім них існують культурні союзи "Піту Гулі" та "Брати Манакі" в Скоп'є, "Москополе" в Крушево та "Санта Ѕурѕу" у Штипі<ref name="Македонска Енциклопедија"/>.
=== Медіа ===
Першою арумунською газетою в незалежній Македонії була газета «Phoenix», заснована 1992 року, яка невдовзі збанкрутувала, але була відновлена. Також у 1990-х існувала щотижнева 30-хвилинна телепередача арумунською. На Радіо Скоп'є транслювалася подібна арумунська щоденна програма. Місцеві радіостанції в багатьох регіонах також транслювали щотижневі передачі.<ref name="Report"/>
З 1994 року канал Македонського телебачення [[MRT 2]] транслює передачі арумунською мовою нарівні з мовами інших етнічних меншин.
Рядок 92 ⟶ 108:
* [https://issuu.com/cutenda/docs/vlachs__aromanians__in Macedonia Vlachs (Aromanians) in Macedonia] «Cu Tenda — Stories, Images and Sounds on the Move; Living Memory of South-Eastern Europe», 2019
* Lluis Maria de Puig. [https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/X2H-Xref-ViewHTML.asp?FileID=7661&lang=EN Aromanians]. Report, Council of Europe, Doc. 7728, 17 January 1997{{ref-en}}
* [http://macedonia.kroraina.com/vk/vk_1_b8.htm В. Кѫнчовъ,
== Посилання ==
|