Українська школа: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 53:
Станом на [[1914]] рік «Українська Школа» мала 12 філій: [[Чернівці]] (2 — місто і повіт), [[Серет (місто)|Серет]], [[Заставна]], [[Вижниця]], [[Вашківці]], [[Кіцмань]], [[Сторожинець]], [[Сучава (місто)|Сучава]], [[Путила (смт)|Сторонець Путилів]], [[Станівці]], [[Кимполунг]]. Налічувалось близько 976 активних членів (з них 644 у філіях).<br/>
Видавнича діяльність: «[[Крейцарова бібліотека]]» ([[1902]]—[[1906]]), «[[Діточа бібліотека]]» ([[1909]]—[[1914]]). До цього періоду було видано близько 30 шкільних підручників.<br/>
Безперечним досягненням товариства було те, що на думку дослідників українське шкільництво у краї було на найбільш високому рівні з-поміж інших українських земель. У [[1910]]—[[1911]] шкільному році на території Герцогства Буковина працювало 216 народних шкіл з українською мовою навчання, в яких училося 39796 учнів і викладало 800 учителів-українців. Крім того, було ще 77 шкіл румунських, 82 німецьких та 32 інших шкіл, в яких деякі предмети викладалися українською мовою. У 1911 р. з понад 122 тис. дітей шкільного віку тільки 4000 було неписьменних (3,03 %). Крім того було ще й середнє шкільництво, гімназія в [[Чернівці|Чернівцях]] (німецько-українська), чисто українська гімназія у [[Вижниця|Вижниці]], згадана вже приватна
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] робота товариства якщо не зупинилася, то завмерла.
| |||