Малий Раковець: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Уточнення
Нові відомості, вікіфікація
Рядок 19:
| висота = 336
| ref-висота =
| водойма = струмок [[Тодолиць]]
| адреса = 90144, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Малий Раковець, вул. Центральна, 5
| облікова картка =
Рядок 32:
}}
'''Ма́лий Ра́ковець''' — [[село]] в [[Білківська сільська громада|Білківській громаді]] [[Хустський район|Хустського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]] України.
 
Селом тече струмок [[Тодолиць]].
 
В селі Малий Раковець є 3 школи, 1 дошкільно-навчальний заклад. Село Малий Раковець розташоване за 18 км від районного центру, у сприятливих кліматичних умовах на півдні Закарпаття. Село межує з Хустським і Виноградівським районами, селами: Імстичево, Великий Раковець
Рядок 40 ⟶ 42:
Плитянка
 
Плитянка - — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
 
Обєднане з селом Малий Раковець рішенням облвиконкому Закарпатської області №438№ 438 від 30.07.1962
 
Село Малий Раковець розкидано на семи пагорбах. На одному з них — присілок Плитянка. Він знаходиться майже за три кілометри від центру села. Розпуття, де розходяться три дороги, як іти у присілок Плитянки, відоме місцем збору босоркань та їхніх гулянь і злих діянь.
 
Назва присілка "«Плитянки"» походить від слова "«плыисти"». Через Плитянки в давні часи були дороги, якими люди возили дрова "«чморгом"». При цьому ті "«чморгаки"» (дрова)   часто "«пливли" », тобто втікали набік з дороги. Присілок " Плитянки " займає третю частину Малого Раківця і налічує 126 хат.
 
До 1929 року на присілку «Плитянки» власної школи не було. Всі діти з Плитянок ходили до школи, яка знаходилася в центрі села. Історія школи як такої веде свій початок з 1934 року. З огляду на те, що контроль за освітою із боку сільської управи з центру був ослаблений   та через значну віддаленість від  центру було прийнято рішення початком 1934/1935 н.р. створити в Плитянках самостійну управу , як адміністративну так  і педагогічну .
 
== Населення ==
Рядок 56 ⟶ 58:
 
== Храми ==
Церква Покрови пр. богородиці. 1887.
 
Дерев’януДерев'яну церкву згадують у 1847  р.
 
Наступну церкву збудовано з каменю в базилічному стилі. Ю. Жаткович у праці “Етнографический«Етнографический очерк утро-русских”русских» (1895 p.) згадує одного з будівничих цієї церкви. Ним був відомий тоді тесля Федір Лях, що працював на будівництві церков, шкіл, фар.
 
У 1885  р. майстер Лях майстерно вкрив бляхою турню новозбудованої церкви, хоч до того не займався бляхарством.
 
З приходом радянської влади місцевий священик Степан Верб’єшукВерб'єшук був засуджений у 1948  р. на 10 р. каторги. У 1991  р. Іван Андрішко розмалював церкву в інтер’єріінтер'єрі.
 
=== Мова ===