Медуза (міфологія): відмінності між версіями

'''Меду́за''', '''Медуса''' ({{lang-el|Μέδουσα}}) — одна з найвідоміших [[горгони|горгон,]] які були дочками бога моря, зі зміями на голові замість волосся, які були дочками бога моря, та жили на острові в найдальшому океані далеко від земель, заселених смертними, після перетворення їх на страшних чудовиськ [[Афіна|Афіною]]. Але вона була народженою у не у такому вигляді, як ми звикли її уявляли, а прекрасною дівою.

Дві інші сестри, [[Евріала]] і [[Стено]], були безсмертними, але Медузу можна було вбити. В деяких версіях міфу, Медуза не була їх сестрою, але була смертною жінкою, покараною [[Афіна|Афіною]] або за втручання в її [[містерія|містерії]], або за те, що вона була зґвалтованою [[Посейдон]]ом в храмі богині<ref> Адже Медуза була настільки красивою, що Посейдон був зачарований нею і захотів оволодіти нею. Проте вона не відповідала йому взаємністю, тому, боячись його, побігла сховатися в храм Афіни, де він і взяв її силою. Афіна була дуже зла на оскверення її храму, тому вирішила їх покарати, але Посейдон мав божественну недоторканість і вся її злість обрушилася на Медузу та також на її сестер на додачу. Вона отримала змій замість волосся та ще й жахдиву здібність&nbsp;— одним поглядом перетворювати усе в камінь. Її невинні сестри також стали монстрами і ули вимушені ховати свій потворний вигляд, перебравшись «на край землі» на загублений віддалений острів. І люди розказували страшні історії про жорстоких кровожерливих горгонах. Всі швидко забули про колишню красу і чекали коли з'явиться герой, який позбавить світ від огидної Медузи. Цей варіант було представлено у п'ятій серії «[[Великі битви богів]]»</ref>. [[Афіна]] не позбавила Медузу краси, але обернула її волосся на змій, та засудила її довічнона довічне перебувати в темряві, без надії на кохання із чоловіками.

Одним із завдань, даних Персею царем Полідекса, було вбивство горгони Медузи. Впоратися з чудовиськом герою допомогли боги&nbsp;— Афіна і Гермес. За їхньою порадою, перед тим, як відправитися в бій, він відвідав віщих бабусь&nbsp;— сестер [[граї|грайГрай]], (які були також сестрами горгон), що мали на трьох одне око і один зуб. Хитрістю Персей викрав у них зуб і око, а повернув в обмін на крилаті сандалі, чарівний мішок і шапку-невидимку Аїда. Граї показали Персею шлях до горгон. Гермес подарував йому гострий кривий ніж. Озброївшись цим подарунком, Персей прибув до горгон. І ось перед ним скелястий острів, де мирно сплять сестри, не відаючи про небезпеку. Погляд героя впав на блискучий щит&nbsp;— подарунок Афіни. Як дзеркало, відбивав щит і море, і скелі. Зрадів Персей. Тепер він зможе поборотися з медузоюгоргоною ГоргоноюМедузою. Юнак кинувся вниз. Блиснув меч, і голова Медузи виявилася в руках Персея.

Коли [[Персей]] відтяв голову Медузи, із її перерубаної шиї вистрибнув [[Пегас (міфологія)|Пегас]] та повністю озброєний воїн [[Хрісаор]], її син від Посейдона. Кожна крапля крові, що скапувала із мішка із головою Медузи, що його ніс Персей, ставала іншим видом змій. Злетіли герой із Пегасом в синє небо і зникли з очей. З крапель крові, якаякі впалавпали в піски Лівії, з'явилися отруйні змії і знищили вна ній все живе. Локальна легенда свідчить, що з потоку крові, що пролилася в океан, з'явилися корали. Герой кинув голову Медузи в свою сумку і полетів геть. Прокинулися горгони Стено і Евріала. Побачили вони обезголовлене тіло молодшої сестри і зрозуміли, що довершила свою помстапомсту Афіна. З криком жаху злетіли горгони над островом. Вони хотіли мститимститися вбивці, розтерзати його сталевими кігтями. Але Персей, невидимий у своїй чарівної шапці, полетів геть від острова, несучи в сумці бойової трофей.

Кров горгони Медузи, що володіє згубними і цілющими властивостями, була зібрана Афіною в дві посудини, і подарована прославленому лікарю [[Асклепій|Асклепію]], якому поклонялися як засновнику медицини. Асклепій за допомогою крові Медузи, взятої з лівої частини тіла, міг оживляти людей, а з крові, взятої з правої частини тіла міг— миттєво умертвити.

Голова Медузи, зберегла і після смерті здатність перетворювати на камінь все живе. І коли переможець Медузи приземлився поруч з палацом титана [[Атлант]]а, Персей перетворив його в гору, показавши голову горгони. Незабаром відрубана голова Медузи була передана Афіні, і та прикріпила її до свого легендарному щита&nbsp;— [[егіда|егіді]], який отримав епітет «горгонеон», а сама Афіна стала називатися Горгопа&nbsp;— богиня зі страшним поглядом. Пізніше в [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] зображення змієволосої голови Медузи стало одним з найбільш популярних на [[фалери|фалерах]]&nbsp;— металевих прикрасах, що служили військовими відзнаками.

Образ Медузигоргони ГоргониМедузи представляється загрозливим і небезпечним: «Замість волосся у Горгони&nbsp;— ворушаться змії, все тіло вкрите блискучою лускою. У Горгони мідні руки з гострими сталевими пазурами, крила з блискучим золотим пір'ям. Від погляду горгони все живе перетворюється в камінь»&nbsp;— так описує горгону давньогрецький поет [[Гесіод]] (бл. 700 до н.&nbsp;е.) у поемі «[[Теогонія]]» («Походження богів»). Дійсно, образ її був жахливий, і слово «gorgos» в перекладі означає «страшний, грізний». Залежно від обставин її жертва кам'яніє, втрачає дар мови, втрачає свідомість або вмирає. Силу Медузи можна звернути проти неї самої або використовувати в боротьбі з іншими супротивниками. Всі жителі боялися горгон і вважали їх втіленням зла і жорстокості. Але якщо пам'ятати її історію, то Медуза&nbsp;— образ невинно вбитої героїні, яка постраждала через свою красу.

Цікаво те, що Асклепій, який отримав від Афіни кров Медузи, зображується завжди з посохом, обвитим змією&nbsp;— породженням крові горгони Медузи.

Давньогрецький мандрівник і письменник [[Павсаній]] (2 вст. Нн.е.) згадує про те, що в храмі [[Асклепій|Асклепія]] в [[Епідавр]]і жили кілька приручених змій.

Найважливіший символічний елемент міфу&nbsp;— голова медузигоргони ГоргониМедузи. І у відрубаному стані вона володіла тими ж здібностями&nbsp;— перетворювати людей ву камінь. Показавши обличчя Медузи Кето, Персей перетворив її в камінь і врятував [[Андромеда|Андромеду]], царську дочку, яку присвятили в жертву [[Кето]]. Перед цим він перетворив на камінь титана [[Атлант]]а, який підтримує небесне склепіння неподалік від острова горгон, і той перетворився в гору [[Атлас (гори)|Атлас]] у сучасному Марокко. У середньовічних книжкових легендах володіння головою горгони приписувалося [[Александр Македонський|Александру Македонському]], саме так пояснювалися його перемоги над усіма народами. У знаменитій помпейській мозаїці обладунок царя прикрашений на грудях зображенням голови Горгони. Острів [[Сицилія]] традиційно вважається місцем, де жили горгони і була вбита Медуза. Її зображення досі прикрашає прапор цього регіону.

Голова ГоргониМедузи зображувалася на військових медалях, іноді на обладунках і щитах&nbsp;— щоб лякати і приводити в жах противника. Образ Медузи є і на надгробних пам'ятниках. Можливо, він грав охоронну функцію, покликану захищати могилу від руйнівників. Голова медузи також стала емблемою дому [[Versace|Versacе]].

З давніх часів, Медузагоргона ГоргонаМедуза поєднує в собі одночасно жах і чарівність, її образ не можна розуміти однозначно&nbsp;— це уособлення єдності в людині хаосу і порядку, краси і підступності, самообмеження і розбещеності.

Отже, можна говорити, що Медузагоргона ГоргонаМедуза&nbsp;— це не просто древній вигаданий персонаж, а символ, який є своєрідним дзеркалом людських душ.