Вулиця Січових Стрільців (Львів): відмінності між версіями

За радянських часів, у 1950-х роках, тут містилося навчально-виробниче підприємство товариства глухонімих, обласний автомотоклуб та облторг{{sfn|Львов: справочник|1949|с=132}}, у 1960—1980 роках&nbsp;— туристичний клуб «Карпати», а також з того часу в будинку, що знаходиться на подвір'ї розташована та функціонує Львівська обласна організація Українського товариства сліпих і бібліотека для незрячих та працювало кафе «Молочне». В цьому будинку у перші роки незалежності також містилося виставкове бюро «Експобізнессервіс», піцерія «Нью-Йорк» та магазин будматеріалів «Європлак»<ref name="Січових Стрільців_5"/>. Комерційні площі першого поверху будинку нині займають кав'ярня [[Львівська майстерня шоколаду|Львівської майстерні шоколаду]] (офіційно відкрита 1 травня 2013 року)<ref name="Січових Стрільців_5_мш"/> та від 2015 року ресторан «Red Pepper»<ref name="Січових Стрільців_5_рест"/>. Тут також міститься львівський обласний осередок [[УКРОП (політична партія)|партії «Українське об'єднання патріотів&nbsp;— УКРОП»]].

 

 

'''№&nbsp;9''' (давніше&nbsp;— вул. Маєровська, 7, вул. 3 Мая, 9; [[Конскрипційний номер|конскрипційний №&nbsp;660 2/4]]){{sfn|Мельник І. Краківське передмістя|2011|с=275}}&nbsp;— єдина банківська споруда, зведена у період [[історизм]]у, яка досі використовується за призначенням. Нині тут розташоване відділення №&nbsp;10013/03 ПАТ «[[Державний ощадний банк України]]». Будівлю у стилі флорентійського [[ренесанс]]у (імітація [[палаццо Строцці]] у [[Флоренція|Флоренції]]) споруджено у [[1897]]—[[1898]] роках для Австро-Угорського банку<ref name="Barański-143"/>. Проєкт Юліана Захаревича та віденського [[Бюро Фельнер & Гельмер|архітектурного бюро Фельнера і Гельмера]]{{sfn|Мельник І. Вулиці Львова|2017|с=297}}. Завдяки застосуванню металевих перекриттів архітекторам вдалося створити велику операційну залу без колон та масивних перегородок. Скульптурні зображення людських голів на фасаді виконав ймовірно [[Леонард Марконі]]<ref>''Biriulow J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 157.</ref>. Зал реконструйовано в стилі модернізованого неокласицизму у [[1914]]—[[1917]] роках за проєктом [[Багенський Іван Олександрович|Івана Багенського]]<ref>''[[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.]]'' Вулиця Січових Стрільців // [[Поступ (Львів)|Поступ]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— 28—29 січня.&nbsp;— №&nbsp;17.&nbsp;— С. 15.</ref>. До [[Перша світова війна|першої світової війни]] тут містився Австро-угорський банк, у 1920—1930-х роках&nbsp;— Польський промисловий банк{{sfn|Мельник І. Вулиці Львова|2017|с=297}}, а також львівський відділ поштової ощадної каси<ref name="Ilustrowany informator miasta Lwowa s. 51"/>. За радянських часів тут містилася центральна ощадна каса №&nbsp;6319{{sfn|Львов: справочник|1949|с=168}}, а також клуб міліції<ref>''Мельник Б.'' Вулиця 17 Вересня / З історії львівських вулиць.&nbsp;— Львів: Вільна Україна, 1990.&nbsp;— вип. 1.&nbsp;— С. 18—19.</ref>, що славився своїми танцювальними вечорами<ref name="Вулиця Січових Стрільців"/>.