Васильківська водогінна насосна станція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
EleNte (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
EleNte (обговорення | внесок) |
||
Рядок 44:
== Свердловини ==
Свердловини № 11 та 17 розміщувалися безпосередньо у межах садиби, а № 18 — ближче до р. Либідь, недалеко від цегельного заводу О. Бернера.
Другий район водопостачання (т. зв. район середнього тиску), до якого належала Васильківська станція, охоплював:
* територію Хрещатої долини;
* територію «Нового Строєнія»;
* товарну станцію;
* Кадетський корпус.
Також Васильківську станцію було підключено до магістрального водогону [[Вулиця Червоноармійська (Київ)|вул. Великої Васильківської]].
Ще [[1901]] року було пробурено під'юрську свердловину № 10, проте її не використовували. А вже 1908 ввели в експлуатацію свердловини № 11 і 17.
Вода проходила декілька етапів. Спочатку потрапляла в сітчате відділення машинної зали для того, щоб насичуватися повітрям, потім - до резервуару ємністю 4800 куб. м., а лише після цього - у водогінну мережу.
Устаткування Васильківської насосної станції не відрізнялося від устаткування Бульварної водогінної насосної станції.
== Історія споруди та сучасний стан ==
| |||