Відмінності між версіями «Гончарук Іван Савич»

м
нема опису редагування
(оформлення)
м
{{цитата|«...перейшов на сторону ворога, добровільно вступивши в банду УПА організації українських націоналістів (ОУН), яка спільно з фашистами вела збройну боротьбу проти радянської держави за відділення від Радянського Союзу Української РСР і встановлення на її території буржуазного ладу.»}}
 
Звинувачення Гончарукові висунули надумані, адже німців на той час (1945 рік) на Волині вже не вже було і ні про яку співпрацю не могло бути й мови. Однак, радянська каральна машина вимагала показових страт до 60-річчя [[Жовтневий переворот|«Великого Жовтня»]], тому доДо Івана Савича застосували статті 56 та 64 КК УРСР із застосуванням Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 березня 1965 року, у якому йдеться про покарання нацистських злочинців без терміну давності. Окрім цього, була застосована Постанова Президії Верховної Ради СРСР від 3 вересня 1965 року, котра дозволяла смертну кару до осіб, котрі «проводили активну карательськукаральну діяльність, брали особисту участь у вбивствах радянських людей», тобто, радянської окупаційної адміністрації та НКВД, хоча пряма участь у вбивствах Гончаруком залишилась недоведеною.
 
24 червня 1987 року президія Волинського обласного суду скасувала вирок Івану Гончаруку від 28 березня 1946 року і через 5 днів він був заарештований. Допити проводились в [[Зміїв|Готвальді]], [[Луцьк]]у, по 8 годин на день. Під час слідства було вчинено тиск на родину, зустрітися з членами котрої дозволяли через три дні.