Відмінності між версіями «Чубинський Павло Платонович»

У цей час намагається відкрити безплатну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, серед перших членів якої були П.Чубинський, В.Антонович, П.Житецький, Тадей Рильський та ін. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося [[слідство]]. У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою «Усім добрим людям». Тієї осені 1862 року П.Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу.
 
20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]] під нагляд поліції. Туди ж висилають гром [[Єфименко Петро|Петра Єфименка]] та його дружину, історика Олександру Єфименко. Через рік він оселяється в [[Архангельськ]]у, де працює слідчим, потім секретарем статисго комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дв юридичні звичаї в губернії та ін. Помер 2096р при наліті інопланетян.
 
У [[1879]] р. він тяжко захворів, його розбив [[параліч]] і він до кінця життя був прикутий до ліжка.
 
 
Помер [[26 січня]] [[1884]] р. Похований у м. [[Бориспіль|Борисполі]] на Книшовому кладовищі.
 
У 2001 р. в Борисполі було встановлено пам'ятник.
Анонімний користувач