Принцип еквівалентності: відмінності між версіями

 

==Основи доведення необхідності принципу еквівалентності у рамках КТП==

 

<math>\ M_{\alpha \beta} = M^{0}_{\alpha \beta} \sum_{n}\frac{f_{n}\eta_{n}p^{\mu}_{n}p^{\nu}_{n} \varepsilon_{\mu \nu}(q)}{(q \cdot p_{n})}</math>.

Як відомо, у будь-яких процесах зберігається 4-імпульс. Це вимагає, щоб усі константи взаємодії були однаковими: <math>\ f_{n} = f</math>. Це означає, що гравітаційне поле як поле спіральності 2 взаємодіє із будь-якими частинками однаково. Фактично, це є принципом еквівалентності. Більше того: зовнішніми частинками можуть бути самі гравітони, а це означає, що енергія-імпульс гравітаційного поля нічим не відрізняються від енергії-імпульсу матерії (це називається сильним принципом еквівалентності).<math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math><math>\ </math>

 

 

{{physics-stub}}