Фактчекінг: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Pozytyv (обговорення | внесок)
+== Примітки == {{reflist}}
Вилучив рекламу російського видання Meduza
Рядок 3:
 
== Попередня та пост-перевірка ==
Можна розділити факт-чекінг на попередню перевірку та пост-перевірку. Перед публікацією з тексту прибираються фактологи, неточності й описки. Це допомагає уникнути серйозних проблем, наприклад, судових процесів та дискредитації. Фактчекинг звичайно здійснює сам журналіст і редактор, але в деяких ЗМІ є посада штатного фактука. Наприклад, у [[Meduza]] Денис Дмитрієв працює з картками та великими матеріалами. В авторитетних виданнях фактчекери не є технічними спеціалістами, а їхня робота вважається високопрофесійною, в майбутньому багато хто з них стають репортерами або повноцінними редакторами. Результатом постфактум перевірки частіше за все стає ще одна зовнішня публікація з докладним описом неточностей. Це може бути й аналітична заміна на другій сторінці, і спростування в тому ж ЗМІ.
 
== Методологія фактчеку ==
Рядок 86:
'''Відділи перевірки інформації у медіа. Деякі займаються факт-чекінгом повідомлень, цікавих цільовій аудиторії. Скажімо, Крим.Реалії спростовують неправдиві новини російських медіа про Крим і маркують їх у заголовку як фейки російської пропаганди.'''
 
'''Спеціальні теги для перевірених новин'''. <nowiki>https://meduza.io</nowiki><ref>{{Cite web|url=https://meduza.io/|website=meduza.io|accessdate=2019-11-09}}</ref> розміщуєРозміщує тег біля кожної новини: «ü» – для перевірених фактів та «?» для неперевірених. «УкрПравда» проанонсувала запуск подібного сервісу.
 
'''Фактчекінг під час дебатів.''' PolitiFact – один із найстаріших та найвідоміших проєктів фактчекінгу у США – проводив перевірку інформації, озвученої під час дебатів Дональда Трампа та Гілларі Клінтон, у режимі реального часу. Такий фактчекінг – досить складний і дорогий, однак є важливим інструментом боротьби з популізмом та політичною пропагандою.